Субіменді в Арсеналі: відповідь Манчестер Сіті та Родрі

Кілька років тому клуби вели запеклу боротьбу за нападників. Підписати якісного форварда було справді складно. Але останніми роками акцент на трансферному ринку поступово зміщується у бік центральних та опорних півзахисників.

Тепер за цих гравців клуби готові платити 100 мільйонів. Побачивши, наскільки успішним був «Манчестер Сіті» з Родрі у складі та наскільки слабким без нього, багато клубів зрозуміли, що потрібно мати у себе хоча б трохи схожого гравця.

Родрі – не перший опорник, який так істотно вплинув на команду. Може хтось наполягатиме, що він навіть не найкращий з іспанців, але справедливо припустити, що він грає в епоху, коли таких гравців цінують все більше.

Не те щоб Серхіо Бускетса не цінували, але якщо говорити про визнання, йому, мабуть, не пощастило (якщо можна так сказати), що він з'явився в ту саму епоху, як і Ліонель Мессі з Кріштіану Роналду. Родрі ж був центральною фігурою не лише в «Манчестер Сіті», а й у збірній Іспанії, коли та виграла чемпіонат Європи, і це багато в чому допомогло йому отримати «Золотий м'яч». Опорний півзахисник, який виграв «ЗМ», – у цьому, безперечно, було щось незвичне.

Звичайно, немає двох абсолютно однакових гравців, але є причини, через які багато європейських клубів хотіли і намагалися переманити Мартіна Субіменді з «Реала Сосьєдад». Є багато речей, які роблять Родрі та Субіменді зовсім різними футболістами, але також зрозуміло, чому багато хто вважає останнього одним із найкращих опорників Європи після зірки «Манчестер Сіті».

«Арсенал» виявився переможцем у боротьбі за гравця. Переговори з Мартіном, який минулого року міг перейти до «Ліверпуля», але вирішив залишитися в Сан-Себастьяні, стали інтенсивними взимку. Влітку «каноніри» оголосили про підписання 26-річного хавбека за 70 млн євро.

Центрфорвард був і залишається пріоритетом «Арсенала» на трансферному ринку. Але влітку стало зрозуміло, що «канонірам» потрібне підсилення і в півзахисті, враховуючи, що Жоржиньо і Томас Парті залишили клуб. Субіменді не тільки знаходиться в розквіті сил, але й має ту мобільність, якої не вистачало обом гравцям, які пішли.

Крім зазначеної переваги, цей трансфер може ширше впливати на інші компоненти команди. Мікель Артета, ймовірно, розглядає свого співвітчизника як гравця, здатного самостійно контролювати центр поля, не вимагаючи допомоги від фулбеків та інших півзахисників, і не змушуючи їх глибше опускатися.

Хоча від Субіменді в Лондоні очікують набагато більше, ніж просто рухливості. І це правильно. За період своєї кар'єри в «Сосьєдаді» Мартін став одним із найкращих і найстабільніших опорників в Іспанії. Він досить технічний, добре задає й підтримує темп, а також вміє грати в обороні.

Субіменді має практично всі очевидні навички, необхідні сучасному шостому номеру. Мартін, можливо, не звик здійснювати по 90-100 дотиків до м'яча в кожному матчі, як Родрі чи Жоржиньо у найкращі роки, набираючи в середньому відносно скромні 66,8 у Ла Лізі минулого сезону, але він все одно був тим гравцем, через якого будувалося все.

У минулій кампанії іспанець взяв участь у 1284 розіграшах атак. Це більше, ніж будь-який інший гравець його колишньої команди, і третій найкращий показник у Ла Лізі серед опорників та центральних півзахисників. Потрібно також мати на увазі, що «Сосьєдад» не був зациклений на володінні м'ячем. Показник басків у 53,4% минулого сезону не був особливо вражаючим, і все ж таки протягом сезону Субіменді опинявся з м'ячем частіше, ніж багато його одноклубників.

Однак найголовніше те, де саме він володів м'ячем. 68,2% передач Мартін віддавав із центральної зони. Він дисципліновано виконував свою основну роль, не ризикуючи забігами на половину поля суперника. Діючи з глибини, Мартін дозволить іншим півзахисникам підніматися вище. Наприклад, Деклану Райсу, який любить це робити.

Субіменді не можна назвати руйнівником, але загалом він надійно прикривав оборону «Сосьєдада». Той факт, що минулого сезону він виконував у середньому 1,3 перехоплення за 90 хвилин (20-е місце серед 118 півзахисників, які зіграли мінімум 900 хвилин), є хорошим показником розуміння гри. Крім того, він також має низку переваг з точки зору психології.

Колишні одноклубники та тренери Мартіна високо відгукувалися про його ставлення до справи та скромності, вважаючи його ідеальним партнером по команді. Та й по матчах було помітно, що іспанець може діяти холоднокровно й самовіддано, якщо цього вимагає ситуація. Він зарекомендував себе надійним гравцем.

Субіменді добре розпоряджається м'ячем. Минулого сезону він виконував 16,7 передачі вперед у середньому за матч, 14 – на лівий фланг та 15,5 – на правий. Це означає, що Мартін розподіляє володіння м'ячем по всій ширині поля, але вносить певну прогресивність. Іспанець виконував у середньому 31,2% передач, що просувають м’яч уперед.

З одного боку, не так багато. З іншого, це вищий показник, ніж у Коке (28,6%), Федеріко Вальверде (26,2%), Френкі де Йонга (25,2%), Педрі (23,9%) й Гаві (22,8%). Звичайно, тут відіграють свою роль стилі гри та загальний контроль матчу, але в цілому Субіменді може бути хорошим плеймейкером у команді, яка хоче контролювати гру.

Ще однією важливою якістю Мартіна є вміння розривати лінії суперника. Минулого сезону він виконав 238 розрізних передач. Це четвертий найкращий показник у Ла Лізі серед центральних хавбеків. Більше набрали лише 3 гравці мадридського «Реалу». Він також зайняв четверте місце за кількістю передач, що проривають лінію півзахисту суперника (141), та передач, які проникають у фінальну третину поля (131).

Звичайно, іспанцеві знадобиться час, враховуючи, що всю кар'єру досі він провів в одному чемпіонаті та в одній команді. Прем'єр-ліга швидша і потужніша, ніж Ла Ліга, тому цілком природно очікувати, що йому потрібна певна адаптація. Але багато що в досвіді та грі Субіменді говорить про те, що він може зіграти ту роль, яка потрібна «Арсеналу», тобто діяти самостійно в опорній зоні.

Раніше багатьом гравцям «канонірів» на цій позиції була потрібна допомога. Це означало або вихід крайніх захисників з флангів, або спуск висунутих хавбеків. Наприклад, якщо Деклана Райса або Мартіна Едегора відтягують назад, щоб допомогти в обороні, вони навряд чи відіграватимуть важливу роль в атаці.

Якщо Мартін пристосується до гри у Прем'єр-лізі, то впорається зі своєю роботою. Він звик діяти самостійно в опорній зоні, але може взаємодіяти з іншими хавбеками. Субіменді достатньо спритний і моторний, щоб покривати великий простір. Він може піти вперед за потреби, а поєднання його оборонної позиції та навичок плеймейкера дозволяє йому виконувати той обсяг роботи в глибині поля, який не могли виконувати Жоржиньо й Парті.

Не те щоб півзахист «Арсеналу» був серйозною проблемою. Але були й неефективні моменти, які натякали на те, що зміни не завадять, і прихід Мартіна може певною мірою вирішити деякі проблеми. У «канонірів» і так досить сильна команда, але завжди можна стати краще.

Cергій ЗАВАЛКО, за матеріалами The Analyst