Шляхом Златана. Чому Модрич обрав Мілан

«Легенда»: так нехитро, але об’ємно один із найтитулованіших клубів Європи – «Мілан» – представив одного з найтитулованіших гравців континенту – Луку Модрича.

Сам Лука Модрич із цього приводу зазначив, що дуже щасливий. І що чекає, не дочекається, коли зможе дебютувати за свій новий клуб.

Охочі будувати конспірологічні теорії або просто слухати гарні історії відразу витягли з глибин всесвітньої павутини дитяче фото Луки Модрича, ще зовсім не одного з найтитулованіших гравців Європи. Просто маленького Луки Модрича. На фото маленький Лука у костюмі «Мілана».

View this post on Instagram

A post shared by AC Milan (@acmilan)

Маленький Лука Модрич хотів бути гравцем «россонері», бо за цей клуб виступав його кумир – Звонимир Бобан. Звони відіграв ще за один клуб, за який з дитинства вболівав Модрич – загребське «Динамо».

Але дитяча мрія Луки Модрича так і лишилася мрією. Він повторив шлях свого кумира лише частково: теж захищав кольори «Динамо» зі столиці Хорватії. А далі пішов іншим шляхом.

Яким виявився шлях одного з найкращих і однозначно одного з найтитулованіших гравців нового часу, ми чудово пам'ятаємо. Аж надто свіже ще в пам'яті його мадридське минуле. І ніяке інше його клубне минуле чи майбутнє не зможе затьмарити чи хоча б позмагатися у крутості з його ерою у «Реалі».

Тим не менш, Модрич з багатьох варіантів продовження кар'єри вибрав саме «Мілан». Збіг? Не думаю. Однак, водночас, і не бачу в цьому випадку передумов для голлівудського сценарію. Мовляв, нинішній кумир хорватських дітлахів, ставши великим у великому клубі, таки на заході кар'єри вирішив перейти до ще одного великого клубу, в якому колись виблискував його кумир. І кумир цілого покоління хорватських хлопчаків, які вже встигли вирости.

Навряд чи все так патетично. На мій погляд, у ситуації, що склалася, у цій зовні красивій глянцевій історії куди більше прагматизму, ніж романтики. Все загалом просто, якщо розібратися.

Те, що із закінченням ери Модрича в «Реалі» не закінчиться його футбольна ера, було очевидним. Він і сам про це натякав, та й його оточення теж. І варіантів для продовження кар'єри він справді мав чимало. Це і МЛС, і саудівська ліга, і рідне загребське «Динамо».

У принципі, всі з перерахованих вище варіантів його влаштовували. Влаштовували, насамперед, з погляду ігрового тонусу, адже ігровий тонус все ще найкращому півзахиснику збірної Хорватії напередодні Мундіалю-2026 ще потрібний. Хоч Модрич уже начебто і попрощався з Євро, але на майбутньому чемпіонаті світу 39-річний капітан «шахових» дуже хоче зіграти. І ось у зв'язку з цим йому дуже потрібна ігрова практика.

Безумовно, у всіх трьох варіантах Модрич би мав регулярну ігрову практику.

Усі ті варіанти його влаштовували ще й тому, що він публічно заявив, що не бажає виступати в клубі, який хоча б теоретично зможе зіграти з «Реалом» в одному турнірі (загребське «Динамо» не стало чемпіоном Хорватії, тому перетнутись у новому сезоні ЛЧ із «Мадридом» не могло).

Але Модрич, крім ігрового тонусу, таки захотів більшого. Своєю великою кар'єрою він цього більшого заслужив.

Якщо винести за дужки рідне «Динамо», то й у МЛС, і особливо у саудитів Лука мав можливість заробити значно більше за тих трьох із «хвостиком» мільйонів євро на рік, покладених йому за контрактом у «Мілані». Але він не захотів жертвувати спортивною складовою на користь фінансового інтересу. Тому й вибрав «Мілан» – один із найбільших клубів світу, який, волею долі, у новому сезоні не гратиме у єврокубках.

А інших варіантів продовження кар'єри, тобто пропозицій від великих клубів, які не перетиналися б з його улюбленим «Мадридом» у ЛЧ, начебто й не було.

І вже тільки після всього цього можна і потрібно витягувати на світ Божий дитячу фотографію просто Луки Модрича. Просто у костюмі «Мілана», за який просто грав колись Звонимир Бобан, дитячий кумир хорватських хлопчаків та Луки Модрича.

Як на мене, то у зв'язку з приходом Модрича в «червоно-чорну» частину Мілана значно очевидніше напрошується інша паралель. Інша історія проситься назовні. Ця історія – про камбек Златана Ібрагімовича.

Ібра повернувся до «Мілана» після тривалих мандрівок. Вже наприкінці кар'єри: в 38-м. Він уже не забивав у кожному матчі ударом карате. Та й не грав він тоді у кожному матчі. Але завдяки дуже багатому досвіду та величезному авторитету шведського форварда, «Мілан» у перший же сезон після повернення Златана став чемпіоном Італії.

Чому б історії не повторитись зараз? Авторитету та досвіду у Луки як мінімум не менше, ніж у Ібри. До того ж, до «Мілана» перебрався і Макс Аллегрі, який точно знає, як робити команду чемпіоном. До того ж, відсутність єврокубкового навантаження – чудовий спосіб зосередитися на завоюванні скудетто. Блискуче доведено «Наполі» минулого сезону.

Цей амбітний проект, цей зручний ігровий графік, ця можливість бути тренером на полі і незаперечним ідолом у роздягальні якнайкраще підходять одному з найкращих футболістів континенту.

Зірки розташувалися правильно.

Все загалом просто. Але все одно дуже круто.