Дьємерсі Мбокані: хроніки «вбивства» найдорожчого новачка в історії Динамо

Більше року тому, на початку березня 2024-го, конголезький екс-форвард «Динамо» Дьємерсі Мбокані опинився у статусі вільного агента. Як показав час, цей «трансфер» з вірменського «Ноа» став останнім у досить насиченій та строкатій кар'єрі африканського форварда, адже днями портал Transfermarkt повідомив, що Мбокані завершив кар'єру – у 39 років.

На професійному рівні Мбокані виступав із 2005-го. У Європі він, окрім згадуваних вище «Динамо» та «Ноа», встиг пограти за «Андерлехт», «Стандард», «Монако», «Вольфсбург», «Халл», «Антверпен» і «Васланд-Беверен». Також доля ненадовго закидала конголезького бомбардира на Близький Схід, де він протягом року захищав кольори команди під назвою «Аль-Кувейт».

Серед ключових спортивних здобутків Мбокані – 5 чемпіонств у Бельгії, один тріумф у чемпіонаті України, два виграші Кубку України та одна перемога у Кубку Бельгії. Також Дьємерсі може похвалитися тим, що забив 22 м'ячі у 48 офіційних поєдинках за збірну ДР Конго.

Втім, українських уболівальників, що природно, значно більше цікавить саме період, коли Мбокані був на контракті у «Динамо». Ось про нього трохи детальніше й згадаємо, тим більше, що час вже допоміг розставити деякі акценти по місцях…

Мбокані – найдорожчий новачок в історії Динамо

Дьємерсі Мбокані з'явився у «Динамо» влітку 2013 року. Тоді «Динамо», яке завершило сезон-2012/13 на третьому місці, пропустивши вперед «Шахтар» та «Металіст», тренував Олег Блохін, який вимагав у Григорія та Ігоря Суркісів серйозного кадрового підсилення команди. Боси «біло-синіх» погодилися задовольнити побажання клубної легенди, і одним із тих, кого підписало тоді «Динамо», виявився Мбокані. Причому за Дьємерсі київський клуб заплатив 11 мільйонів євро, що й досі є трансферним рекордом для «біло-синіх» та робить конголезця найдорожчим новачком в історії київського клубу.

Мбокані переїжджав до Києва як третій найкращий бомбардир сезону-2012/13 у чемпіонаті Бельгії. Тоді більше за Дьємерсі (19 голів) зуміли забити лишень Іломбе Мбойо із «Гента» (20) та Карлос Бакка з «Брюгге» (25).

Прем'єрний сезон в Україні видався для Мбокані досить вдалим. Африканський голеадор відзначився 13 забитими м'ячами (а ще – 10 асистами) у 25 поєдинках УПЛ, ставши четвертим у гонці бомбардирів чемпіонату, а також – найкращим снайпером для київської команди. Щоправда, турнірних успіхів саме «Динамо» тоді не здобуло, фінішувавши четвертим – найгірший показник для киян в історії чемпіонатів України.

З Блохіним Мбокані в цілому взаємодіяв непогано, хоча між двома чоловіками із дуже непростим характером й великими амбіціями часом все ж таки виникали певні шорсткості. Втім, в подальшому Дьємерсі схвально відгукувався про володаря Золотого м'яча-1975: «Я вважаю Олега Блохіна сильним тренером. Просто в «Динамо» йому не вистачило часу. Якщо хтось вважає, що я маю складний характер, нехай згадає мій перший сезон у «Динамо».

Останнє речення із коментаря Мбокані, який пролунав влітку 2016 року, було адресоване вже Сергію Реброву, котрий змінив Блохіна на посту коуча «біло-синіх» і з яким у африканця стосунки не склалися абсолютно…

«Моральне вбивство» від Реброва

Ребров був одним із асистентів Блохіна, а тому чудово знав сильні та слабкі сторони Мбокані, регулярно бачачи цього форварда в іграх та тренувальному процесі. Проте вперше під керівництвом нового наставника у поєдинках УПЛ Дьємерсі з'явився лише наприкінці листопада 2014 року, й цьому передувала дуже непроста історія…

Ще влітку 2014-го Мбокані заявив тренерському штабу, що має проблеми зі здоров'ям і не може через це тренуватися та грати на повну силу. Однак у клубі не виявили нічого підозрілого із організмом африканця, після чого той поїхав до Бельгії, звернувся до місцевих медиків й ті справді діагностували у Дьємерсі певні відхилення від норми…

«Почну з того, що минулого сезону я був найкращим бомбардиром «Динамо». Гадаю, я також був найкращим легіонером чемпіонату України. На початку цього сезону я казав динамівським лікарям, що відчуваю сильний дискомфорт та вважаю, що у мене може бути травма. Проте вони мені не повірили. Коли я пройшов медобстеження в Бельгії, моє припущення підтвердилося. З'ясувалося, що у мене справді серйозна травма, і мені зробили операцію. Я пройшов повний курс відновлення, й повернувся на поле ближче до Нового року. Швидко набравши гарну форму, я одразу ж почав приносити користь команді, забив кілька м'ячів», – розповідав Мбокані.

У трьох іграх УПЛ, які передували зимовій паузі, Мбокані справді виявив себе чудово: забив 2 м'ячі та віддав 2 результативні передачі у 3 матчах. Однак потім Дьємерсі поїхав до збірної ДР Конго для участі у Кубку африканських націй-2015, на якому його команді вдалося завоювати «бронзу», а самому Мбокані – розділити з іще чотирма гравцями звання найкращого бомбардира турніру.

Після повернення до України Мбокані зіграв кілька матчів за «Динамо» у чемпіонаті, в яких не зумів відзначитись результативними діями, а потім опинився на лаві запасних. Це було несподіванкою для африканця, котрий вважав себе № 1 в атаці «біло-синіх», і він пішов розбиратися до Реброва. А потім – ще й дав інтерв'ю журналістам, у якому заявив, що його «морально вбили» у команді…

«Не знаю [чому не граю], він [Ребров] просто казав, що я не готовий. Це все, що він мені казав. Я дуже люблю «Динамо». Я завжди граю із серцем за цей клуб. Але у останньому матчі мало бути помітно, що мене просто вбили морально. Я нічого не розумів, і мені ніхто нічого не пояснював, чому я не потрапляю до складу. У якому сенсі не готовий – у фізичному чи моральному – мені ніхто нічого не казав. Це все стало для мене великим ударом».

«Після всього, що зі мною відбувалося останнім часом, через ситуацію, що склалася, я прийняв рішення. Тепер, гадаю, я не хочу більше тут залишатися. Я маю думати про своє майбутнє. Отримувати ігрову практику для мене дуже важливо. Насамперед, щоб не втрачати форму. Будь-якому футболісту, аби зберігати гарну форму, потрібно грати. Через те, що я довго не виходив на поле у офіційних матчах, я почав її втрачати. Якщо так само і продовжиться, ситуація може ще більше погіршитися. Я не можу цього допустити. Мені потрібна ігрова практика», – заявив Мбокані.

Ребров у відповідь відреагував не менш різко, давши зрозуміти, що «винесення сміття з хати» за допомогою ЗМІ було останнім рішенням, на яке варто було б йти у цій ситуації Мбокані.

«Треба почати із того, що Мбокані ухвалив рішення звернутися до ЗМІ, аби розповісти про ситуацію. Вважаю, що вже тільки це докорінно неправильно. Але, якщо таке звернення відбулося, я б хотів пояснити цю ситуацію із самого початку. Почнемо зі слів Мбокані про те, що приїхавши до «Динамо» після Кубка Африки, він не розумів, що відбувається. Але ж не секрет, і про це багато писалося, що саме після завершення виступів на Кубку Африки Дьємерсі вирішив взяти собі відпустку. І коли ми готувалися до найважливіших матчів Ліги Європи, самі хлопці у мене питали, де наш форвард, який був справді провідним футболістом нашої команди. В результаті, Мбокані прибув у наше розташування лишень після матчу із «Генгамом». Були розмови про його мікротравму, але з цією мікротравмою він спокійно грав на Кубку Африки. Нічого про це Дьємерсі зараз не каже... А лікувався він потім близько місяця».

«Далі. Мбокані відверто лукавить, коли каже, що усі футболісти нашої команди його підтримують. Повторюся, самі хлопці питали мене: «А де він?». Якщо він так любить «Динамо» та динамівських уболівальників, як говорить про це у своєму інтерв'ю, то він має щось віддавати цій команді, клубу, який справно виплачує йому зарплату. Причому чималу зарплату в наш непростий час!»

«Зараз Мбокані каже про те, що він є найкращим форвардом «Динамо», і не розуміє, чому при цьому він не потрапляє до складу. Тут я розповім одну історію, яка сталася зі мною в той час, коли я грав у «Динамо» Лобановського. Одразу ж скажу, що не називатиму жодних прізвищ, окрім Андрія Шевченка. Тоді ми досить успішно виступали у Лізі чемпіонів, вийшли з групового етапу у плей-офф, і взимку, в німецькому Руйті готувалися до майбутніх матчів. Один із наших футболістів був до цього травмований, але до зимових зборів якраз повернувся із лазарету. І ось коли за столом сиділа практично вся команда, він сказав одну фразу. Сказав, звичайно, жартома, і ми дуже сильно тоді посміялися. Проте фраза ця звучала так: «Батько одужав. І тепер ви двоє, молоді (мовляв, Ребров та Шевченко), вирішуйте, хто з вас двох сидітиме на лаві запасних». А час все розставив на свої місця», – розповів Ребров.

Після цих слів українського наставника конголезький форвард у складі «Динамо» за нього в якості головного тренера на полі за першу команду в офіційних матчах не виходив…

Два роки поневірянь по орендах, ризик смерті та повернення до Динамо

Влітку 2015 року керівництво «Динамо» тривалий час вирішувало, що робити із Мбокані. Президент «біло-синіх» Ігор Суркіс вийшов у ЗМІ та заявив, що підтримує рішення Реброва щодо африканця, який, за словами керівника киян, почав «вважати себе незамінним».

Пропозиції щодо продажу Мбокані в «Динамо» були, але Суркіс-молодший наголосив, що не збирається продавати своїх дорогих футболістів за дешево: «Ми готові розлучитися із Дьємерсі під час поточного трансферного вікна. Але є певні умови, згідно яких його відхід може відбутися. Нам приходили пропозиції щодо нього, але вони були смішними. «Динамо» не збирається продавати своїх футболістів у подібних випадках».

Як показав час, Ігор Михайлович все ж таки прогадав: через три роки «Динамо» відпустило Мбокані, який тоді оцінювався на Transfermarkt у 4,5 мільйони євро, вільним агентом, але про це трохи згодом…

Залишити «Динамо» Мбокані вдалося лише у останній день літа 2015 року. Кияни домовилися про оренду конголезця із «Норвічем», де Дьємерсі відіграв цілий сезон на рівні англійської Прем'єр-ліги, причому вельми непогано: забив 7 м'ячів та віддав 1 результативну передачу у 29 матчах. Щоправда, це не врятувало «канарок» від вильоту в Чемпіоншип, що зробило повноцінний перехід Мбокані до цієї команди неможливим…

Втім, на той момент Дьємерсі навряд чи сильно переживав із цього приводу, оскільки навесні 2016 року мало не загинув. Наприкінці березня в аеропорту Брюсселя стався теракт, який забрав життя півтора десятків людей, а ще близько сотні були поранені... У цей момент Мбокані знаходився в аеропорту й вцілів, як зізнавався пізніше, тільки через прохання дружини не поспішати на рейс: «Під час вибуху я був на тротуарі. Якби ми увійшли на хвилину раніше, то ми були б мертві. Моя дружина врятувала мені життя. Я хотів приїхати трохи раніше, але вона попросила зачекати на свого племінника. Це врятувало нас. Це справжнє диво».

Влітку 2016-го Мбокані не мав жодних шансів на повернення до «Динамо», першою командою якого все ще керував Сергій Ребров. І знову: перехід конголезця відбувся лишень у останній день роботи літнього трансферного вікна – 31 серпня… Дьємерсі знову поїхав до Англії на правах оренди, але цього разу – у «Халл Сіті». В лавах «тигрів» справи у конголезця не склалися багато в чому через проблеми зі здоров'ям. Травма підколінного сухожилля сумарно вивела африканця із ладу майже на півроку, внаслідок чого Мбокані зіграв усього 12 матчів (763 хвилини) в АПЛ за «Халл Сіті», не забивши жодного м'яча, а його команда знову вилетіла до Чемпіоншипу.

Але в цей момент із Києва надійшли новини, що обнадіювали Мбокані – Ребров залишив «Динамо», а на пост коуча прийшов Олександр Хацкевич, котрий виявив бажання подивитися на конголезця у тренувальному процесі, тим паче, що контракт у форварда з «біло-синіми» продовжував діяти…

Шанс, який не переріс у щось більше…

Із Хацкевичем у Мбокані спрацюватись загалом вдалося непогано. На початку вересня 2017-го африканський форвард вийшов у пресу із коментарем наступного характеру: «Довіру тренера я відчуваю, але вона проявляється не лише особисто до мене. Всі гравці важливі для команди, і тренерська довіра відноситься до всього колективу. Звичайно, на полі кожен футболіст може бути сильним індивідуально, але успіху можна досягти лише завдяки командним діям. Тож наставник розраховує на всіх гравців однаково».

Дьємерсі почав отримувати ігрову практику, і в цілому знову довів, що має гарне гольове чуття, за що, власне, «Динамо» й погодилося кілька років тому заплатити 11 мільйонів євро «Андерлехту». До зимової паузи у чемпіонаті Мбокані провів 15 матчів, відзначившись у них 8 забитими м'ячами та 1 результативною передачею, у тому числі принісши «біло-синім» важливу в турнірному та психологічному плані перемогу над «Шахтарем» Паулу Фонсеки – 1:0.

Гарні виступи за «Динамо» допомогли змінити ставлення до Мбокані й у клубного керівництва. Ігор Суркіс у листопаді 2016-го заявив, що клуб розглядає можливість пролонгації співпраці із зірковим легіонером, старанністю та результатами гри якого він, як бос, був цілком задоволений.

«Я розмовляв із Дьємерсі Мбокані щодо можливості продовження контракту із ним. Я вважаю його одним з найсильніших нападників, він виконує величезний обсяг роботи і працює так, як я, чесно кажучи, не очікував від нього після повернення з оренди. Із задоволенням продовжимо з ним контракт, якщо він також забажає залишитись у нашій команді. Від таких футболістів не відмовляються», – заявив Суркіс.

Здавалося б, африканець ухопився за свій шанс залишитися в Києві, та й навесні 2018 року заявив, що буде радий прийняти пропозицію щодо пролонгації співпраці із клубом: «Якщо «Динамо» запропонує мені гарний контракт, я із радістю погоджуся. Якщо «Динамо» захоче, щоб я залишився, це буде добре для мене. Якщо ж ні – також не проблема».

Але в результаті у «Динамо» вирішили, що фінансові вимоги вже немолодого Мбокані аж надто завищені, і домовитися сторонам не вдалося. Вже влітку 2018-го Дьємерсі остаточно залишив столицю України після закінчення трудової угоди із «Динамо». Його новим клубом став бельгійський «Антверпен», у якому він провів три достатньо гідні сезони та навіть зумів стати найкращим бомбардиром чемпіонату Бельгії, що йому не вдавалося навіть у період виступів за «Андерлехт».

Вже після «Антверпена» Мбокані з'їздив підзаробити у Кувейт, потім повернувся до Бельгії, аби пограти за «Васланд-Беверен» у другому дивізіоні, а більшу частину сезону-2023/24 й зовсім відіграв у Вірменії за «Ноа», де загалом не виправдав величезних очікувань, забивши тільки 2 м'ячі у 10 матчах (проте до них можна додати 3 асисти, що робить загальну статистику форварда у цій команді не такою вже й поганою).

Після відходу з «Ноа» Мбокані так і не зміг знайти для себе новий виклик, а тому нинішні новини про його відхід із професійного футболу – цілком логічні та очікувані. У грі № 1 африканець насамперед зробив собі ім'я в Бельгії. Невипадково, що три клуби, за які Дьємерсі провів найбільшу кількість матчів у своїй кар'єрі, якраз представляють цю країну – «Стандард» (120 матчів, 50 голів, 16 асистів), «Антверпен» (105 матчів, 52 голи, 20 ассистів) та «Андерлехт» (79 матчів, 48 голів, 11 асистів).

За «Динамо» Мбокані зіграв 77 офіційних поєдинків, у яких відзначився 31 забитим м'ячем та 14 асистами. Ці цифри роблять африканця одним з найуспішніших нападників у сучасній історії київського клубу, хоча в цілому спогади фанатів «біло-синіх» про конголезця, швидше за все, залишаться вкрай неоднозначними через особливості його характеру та поведінки, хоча і, можливо, певною мірою упереджене ставлення до самого виконавця від тренерів «Динамо» (насамперед, мова про Сергія Реброва) також з рахунків скидати не варто.

Очевидно одне: у столиці України Мбокані не реалізував навіть більшу частину свого таланту, хоча й не провалився. Його трансфер став для «Динамо» найдорожчим в історії і поки що все ще нагадує фанатам клубу про найкращі часи, коли «біло-сині» могли влаштовувати «гонку озброєнь» із «Шахтарем» у лізі, підписуючи якісних легіонерів із авторитетних клубів, які представляють сильні європейські ліги. В наш час подібне для «Динамо», на жаль, вже є розкішшю, оскільки клубу не вдається домовитись навіть про перехід гравця азербайджанської «Зіри»…