АРТИШУК: «Це було круто. Перемога у Євролізі зробила внесок у мою кар'єру»

Українська діагональна Анна Артишук поділилася враженнями після тріумфу жіночої збірної України у Золотій Євролізі. У фінальному раунді, що складався з півфіналу та фіналу, українки здолали Швецію, а потім Угорщину, здобувши другий за три роки титул у цьому турнірі.

У вирішальних матчах Артишук показала один із ключових індивідуальних результатів, додавши до 106 очок, здобутих у груповому етапі, ще 39 – у матчах Фіналу чотирьох. Для самої волейболістки це вже друге золото Євроліги, проте вперше вона провела турнір у ролі гравчині основного складу.

Після фінальних поєдинків Анна поспілкувалася із Суспільне Спорт, поділившись емоціями від перемоги, а також планами на майбутнє – зокрема підготовкою до чемпіонату світу 2025 року. Окрім цього, спортсменка прокоментувала виступи чоловічої збірної України у цьогорічній Лізі націй.

– Про підсумок Золотої Євроліги
– Це було вражаюче. Це зробило внесок у мою волейбольну кар'єру, в мій емоційний стан. Стало більше впевненості: ніби, ось ми виграли цю Золоту Євролігу, в нас медалі і я грала в основі. Це вже щось означає.

Як я можу схарактеризувати цей сезон? Це було круто. У нас не було впевненості, що ми займемо перше місце. І коли ми це зробили, то такі: «Ого, клас!». Не відразу прийшло відчуття того, що ми перемогли. Перше відчуття – напевно, радість як за перемогу у грі. Вже потім я зрозуміла, що це ж був фінал, і це вже кінець, тобто ми вибороли золоту медаль в Золотій Євролізі. І потім вже собі аналізувала, що взагалі це моя перша Золота Євроліга, де я виступаю в основному складі.

На минулій Золотій Євролізі я виступала теж, але не в основному складі. Я виходила лише декілька разів. Зараз є розуміння того, що я для цього теж щось зробила, вклала свої сили у цю перемогу – це дуже важливо, дуже якось по-особливому приємно.

– Про матч зі шведками у півфіналі
– Я б не сказала, що ми повністю знешкодили Ізабель Гок, вона набрала, здається, 24 очки за матч. Але вдалося показати свою набагато кращу гру. Це була зовсім інша гра. І ось ми бачимо зовсім інший результат.

Усе йшло краще від самого початку: від настрою на майданчику, захист був, атака, добре йшли подачі. Думаю, що ми як годинник почали працювати, і саме ось це було ключовим. Тобто ми не здавались коли, наприклад, та ж сама Гок забивала, і раділи вдвічі більше, коли самі забивали очки. І ця енергія – вона також дає велику силу, насправді.

Я б не сказала, що ми змінили щось таке велике у тактиці, але от просто крок за кроком усе було краще з усіх боків. Найголовніше – ми зменшили кількість власних помилок.

– Про фінальний матч з угорками
– Я раніше ніколи не грала проти збірної Угорщини. Чи була це складна суперниця? Так, була. Там теж є діагональна, яка так само, як і Гок, забила очки. Тому це також було складно. Але ми якось підлаштували блок під неї і взагалі захист. Дуже добре спрацювали.

У другій партії, здається, ми почали робити свої помилки, і через це угорки почали наздоганяти. Вони вже відчули оцей смак перемоги і почали бути більш впевненими на майданчику, тому трішки здобули перевагу. Але ми потім дуже швидко зібрались, та й тренер, здається, взяв тайм-аут і сказав, що нам потрібно зараз зібратись. Угорки завжди так грають: спочатку першу партію більш-менш розслаблені, а на другу – збираються. Нам не потрібно було їх пустити.

– Подальші плани після Золотої Євроліги
– Я зараз в Італії на відпочинку. Зі збірною ми 16 липня приїжджаємо в Радом, а вже 17-го в нас починаються тренування. Хоча нам вже надіслали план тренувань, який ми маємо виконувати у нашу відпустку. Тому виходить, відпочили ми тільки три дні. Зараз вже потрібно працювати, щоб не втратити форму: ходити в зал, виконувати вправи. Чемпіонат світу на носі, і потрібно не втрачати свою форму, тому що ми приїдемо, і в нас буде дуже короткий термін підготовки: буквально, за тиждень одразу починаємо грати товариські матчі.

Думаю так: ми зараз відпочинемо від волейболу, одна від одної теж. А потім, з новими силами і натхненням, будемо готуватися до чемпіонату світу.

– Про чоловічу Лігу націй
– Я не всі матчі дивилася, але наші хлопці дуже великі молодці: вони так вирвались вперед. І взагалі, вони ось розпочали Лігу націй, і були ніби аутсайдерами цього турніру, бо тільки-но увійшли в нього, а зараз показують такі результати. Це дійсно демонструє, що ми боремося і ніколи не здаємося, ні за яких умов. Якщо так подивитися, то вони всі машини.

Читайте також:

Вершина Глушака. Як українки Золоту Євролігу вигравали