Схилимо голови. Тренер екс-першої ракетки України поліг під Бахмутом

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує тенісиста Кирила Васильчишина, який виховав багатьох знаних українських гравців, найвідоміший з яких – станом на січень 2012 року 13 ракетка світу Олександр Долгополов. Поліг Кирило три роки тому під Бахмутом. Йому було 43 роки.

Слід у спорті

Кирило Васильчишин народився 26 січня 1979 року в столиці рф Москві. Коли хлопчику виповнилося 11 років, він разом з матір’ю переїхав до Києва. Тут пішов до школи, а у вільний від навчання час поспішав на корти спортивного клубу «Антей». Теніс став справжнім захопленням на все його життя.

Кирило був переможцем багатьох турнірів в Україні і за кордоном. У 1995-му він став чемпіоном Києва серед юніорів до 16 років і після того виступав на юнацькому чемпіонаті Європи. У 1996-му Васильчишин дійшов до півфіналу чемпіонату України серед юніорів (U18), став фіналістом турніру в парному розряді, а трохи згодом здобув звання абсолютного чемпіона України серед юніорів. У 1997-му Кирило став найсильнішим тенісистом-юніором в Україні вдруге поспіль, в дорослому чемпіонаті України дійшов до півфіналу і став переможцем та призером міжнародних турнірів серії ITF серед юніорів, які відбувалися в Україні, рф, Польщі та Румунії.

Прийнявши рішення присвятити своє життя спорту, Васильчишин здобув відповідну освіту – закінчив Національний університет фізичної культури та спорту на факультеті фізичної реабілітації.

Після завершення спортивної кар’єри Кирило перейшов на тренерську роботу, став викладачем з тенісу київської дитячо-юнацької спортивної школи № 17. Він виховав не одне покоління іменитих тенісистів – Олександра Долгополова, Олену Татаркову, Павла Тартасюка, Дмитра Петрова, Дмитра Брічека, Галину Косик, Катерину Авдієнко.

Бойовий досвід і загибель

Будучи уродженцем росії, Кирило був великим патріотом України, любив українську поезію. Коли у 2014-му почалася війна, Васильчишин відразу говорив близьким людям, що це надовго, називав путіна вбивцею.

Коли 24 лютого 2022 року Кирило почув, як його рідний Київ здригається від вибухів російських ракет, відразу пішов до військкомату та з перших днів був мобілізований до Збройних Сил України. Молодший сержант Кирило Васильчишин став командиром стрілецького відділення, старшиною новоствореного 48-го окремого стрілецького батальйону 72-ої окремої механізованої бригади. Спочатку разом з побратимами він захищав північні кордони України, зокрема Чернігівщину, а пізніше у складі батальйону був передислокований у Донецьку область.

Загинув Кирило Васильчишин, за різними даними, у районі 21-27 червня в боях під Бахмутом на Донеччині.

У воїна залишилися дружина й син.

«Кирило допомагав моєму батькові тренувати нашу групу та мене у дитинстві. Знаю не дуже багато тенісистів, які безпосередньо в боях зараз. Не вірю у всілякі дива, але яка ймовірність, що він загинув під Бахмутом, і саме у цей час, коли ми зі Стаховським були в тому самому місці? Невже це пошана і прощання від тенісу? Він захищав Україну. Безумство. F**k Russia. Вічна пам’ять моєму другу»,- написав три роки тому на своїй сторінці в Instagram Олександр Долгополов-молодший, котрий три роки боронить нашу землю зі зброєю в руках.

Поховали Кирила на Алеї Слави цвинтару «Сухий Яр» у Білій Церкві на Київщині.

Читайте також:

Фаната Дніпра, який 3 роки вважався зниклим безвісти, поховають 30 травня