Найкращі за реалізацією футболісти сезону 2023/24: чи продовжили забивати?

Коли футболіст реалізує значно більше очікуваного, є лише 2 варіанти: 1) йому пощастило; 2) це Мессі. Щодо другого – без коментарів. А от везіння – це вже тема для розмови. Бо можна хоч 10 разів поспіль сказати, що все залежить від класу, а потім подивитися в особисту статистику футболіста – і побачити, що його найбільш успішному у кар’єрі за реалізацією сезону передувало 2-3 таких, де він конвертував у голи, м’яко кажучи, далеко не всі свої топ-моменти. Жоден топ-футболіст за останні десятиліття не «ламав» систему xG так, як Мессі. Жоден футбольний клуб з жодним футбольним тренером не перебирав бали стабільно декілька років поспіль. Якщо все так, то просто нема причин говорити, що Фортуна тут не до чого. Може, футболіст справді майстерний та з народження круто реалізує шанси – але у топ найкращих у сезоні за різницею між фактичними та очікуваними забитими голами він без везіння не потрапить. Бо тут – аномалії.

Головне – не провалитися у наступному сезоні проривного. Бо якщо в один рік робиш +5, а в інший – аналогічний мінус, тоді так, мабуть, вся твоя топ-реалізація була зав’язана тільки на тому, що тобі щастило. Наступний сезон після такого роду успіху – визначальний та найбільш красномовний, бо тут ти ще й проти регресії до середнього борешся. Цей текст – про десятьох найкращих за реалізацією (голи-xG) у топ-5 чемпіонатів сезону 2023/24. Як вони провели останній ігровий рік та чи підтвердили свій статус топ-фінішерів?

Читайте також:

Позаздрив би навіть Джон Вік. Найкращі футболісти-кілери сезону 2024/25

Ерен Дінкчі (+5.7, на той момент – «Гайденгайм»)

Знайомтеся: футболіст «Фрайбурга» з нулем (!) голів у сезоні Бундесліги. Як так сталося? Минулого літа після успішного року у складі команди-новачка чемпіонату гравець повернувся з оренди у «Вердер», щоб його моментально викупив «Фрайбург». «Грифони» сплатили за автора 10-ка голів у Б1 усього лише 5 мільйонів – навіть за скромними мірками місцевого дивізіону небагато. Футболіст пропустив усю предсезонку через пошкодження, а потім мав аж 9-матчевий стрік з виходами в основному складі команди. Бо тренер у нього вірив. Знову пошкодження – і знову повернення в основний склад. І знову травма. Тобто Дінкчі отримав і довіру, і шанси, і взагалі аж 1198 хвилин на полі в одному лише чемпіонаті – і провалився. До речі, на слабку реалізацію все не списати, адже і шансів футболіст мав зовсім небагато – на 1.1 xG. Імовірно, отримав іншу роль у команді: повинен був створювати шанси іншим (3 асисти), а не собі. Тоді питання: навіщо купляли топ-фінішера?

Підсумок: провал через травми та нову роль у команді. Але йому тільки 23 – він матиме ще вдосталь шансів себе проявити.

Кіліан Мбаппе (+6, на той момент – «ПСЖ»)

В останній свій сезон перед від’їздом у Мадрид французький нападник не валяв дурня – а відпрацьовував на максимум. І зараз зовсім страшне скажу: Кіліан є єдиним футболістом, який увійшов до топ-10 за реалізацією у чемпіонаті в кожному з двох останній сезонів. Більше таких немає. 0. Серед всіх найближче до аналогічного досягнення був Кейн – 13-а та 8-а позиції у заліку. Але ж Мбаппе двічі серед обраних, таке не криється. Насправді, ось саме тому ми говоримо про Кіліана як про гравця покоління: він може виступати на елітному рівні декілька сезонів поспіль. Удвічі більш цінним досягнення француза стає через факт зміни ним клуба минулого літа. Тобто адаптація та тиск зверху не вплинули на нього достатньо сильно, щоб він почав промахуватися. Цього сезону – +5.1. Якби не провал восени, було б ще на декілька пунктів більше. Кіліан – наш еталон, на нього повинні рівнятися інші згадані у цій статті футболісти.

Підсумок: підтвердив свій топ-рівень та знову увійшов до переліку найкращих за реалізацією моментів

Робін Гак (+6.1, «Боруссія» М.)

Знову футболіст Бундесліги, причому знову – і не топ, і не з топ-команди. До речі, знову автор рівно 10 голів у чемпіонаті. Цікаві тренд та збіг. Робін не є топ-голеодором. Йому 26, а у дорослому футболі його найкращій показник забитих у чемпіонаті за рік – 10. Щоправда, він тричі досяг цієї позначки. Ніби, знаєте, виконував норму – і зупинявся, щоб порадіти забитим голам могли й інші. Дуже шляхетно. У попередньому сезоні Гак мав шансів на 3.9 xG у чемпіонаті, цього – на 5.4. Тоді голів було 10, тепер – 4. Тобто так, цілком очікувано німець не зміг продовжувати якісно реалізовувати шанси – і видав посередній за якістю їхньої конвертації у голи сезон. Однак 7 разів асистував на партнерів. Я б навіть сказав «зміг бути корисним команді по-іншому», але ні: тут знову пощастило. Очікуваних гольових Робін має тільки 3.6, тож така кількість асистів футболіста – це більше наслідок роботи партнерів, аніж його власної. Але все одно вражає: другий рік поспіль виконавець «ламає» якийсь з сучасних показників. Що «ГАКне» наступного сезону?

Підсумок: поганою реалізацією довів, що його показник попереднього сезону був лише аномалією.

Бенджамін Шешко (+6.3, «Лейпциг»)

Спойлер: більше у цій статті маловідомих футболістів не буде. Бо вся топ-7 за реалізацією у минулому сезоні – це гравці топ-команд наразі. У попередньому розіграші Бундесліги Шешко забив майже удвічі більше очікуваного у чемпіонаті, а у цьому – 13 голів за показника у 10 xG. Дехто часто дивується, чому ЗМІ так активно сватають словенського футболіста у топ-клуби. Ось чому: він навіть у поганий рік для команди реалізовував шанси на дуже високому рівні. Його партнер Опенда – можливо, більш універсальний, але у нашій статті, це показово, йому місце не знайшлося. Топ-клуби хочуть, щоб за них грав Шешко, бо той свій момент реалізує – а ти тільки створи. Насправді, сезон вийшов гарною перевіркою для складу РБ, бо здали взагалі всі, але хтось – суттєво, а хтось – ледь помітно. Шешко серед останніх. За середньою оцінкою у чемпіонаті він у топ-3 найкращих у клубі – одразу за Сімонсом (головний брильянт РБ) та Орбаном (бо працював найбільше).

Підсумок: знову забив більше очікуваного, навіть у поганий для команди сезон. Тепер стало зрозуміло, що Шешко – топ-фінішер.

Лаутаро Мартінес (+6.4, «Інтер»)

Не буду тягнути інтригу: Мартінес здав. Але це було ну дуже очікувано. Не тому що Лаутаро – поганий футболіст, а бо він посередній фінішер. Круто створює шанси для себе та партнерів, якісно працює без м’яча – але стабільно не реалізує топ-шанси. «Інтер» був найкращим за xPTS 3 рази за 4 останніх сезони Серії А. Скільки разів ставав чемпіоном? Одного разу. У рік, коли Мартінес перебрав голів. Так, я натякаю на те, що тут є зв’язок. Цього сезону Мартінес у чемпіонаті забив на 1.5 голи менше за очікування, у попередніх розіграшах Серії А без успішного минулого мав такі баланси: -1.7, -0.6, +1.8, +0.1, +2.9. Вибірка вже у 7 років, і жодного прориву. Ще у Мартінеса є таке, що він регулярно забиває у важких ситуаціях – і погано реалізує топ-моменти. Таких «дев’яток» у сучасному футболі мало. З Лаутаро «Інтер» сильніший та може на полі більше, але реалізація аргентинця, так вже виходить, не перший рік коштує міланській команді чемпіонства.

Підсумок: повернувся до характерної для себе середньої реалізації. Це вартувало команді втрати титулу Серії А.

Серу Гірассі (+7.2, на той момент – «Штутгарт»)

Не просто так рік тому «Боруссія» заплатила за футболіста всього лише 18 мільйонів при тому, що навіть на той момент його ринкова вартість становила 40. Причина – мала вибірка та оверперформанс. Гірассі вже не перспективний малий, а досвідчений гравець, і сезон 2023/24 став із відривом найкращим для нього у кар’єру. Не в останню чергу через топ-реалізацію. Неважко було уявити, що це «футболіст одного сезону», а такий сплеск – разова акція, яку не буде продовжено бодай ще на рік. Але «Боруссія» не мала топ-страйкера, тож була готова ризикнути – і не прогадала. Гірассі став першим в історії клубу новачком, який у дебютному сезоні забив 20+ у чемпіонаті. Суто у лізі африканський футболіст трошки втратив у реалізації (22.7 очікуваного, 21 фактичний), у ЛЧ – ні (12.3 та 13 відповідно). Тож якщо ставити питання ребром, то Гірассі справді суттєво здав у конвертації моментів у порівнянні з минулим сезоном. Але є підозра, що «Боруссію» все влаштовує.

Підсумок: став реалізовувати шанси гірше. Попередній сезон – дійсно спалах, тож Гірассі – не топ-фінішер. Але топ-форвард.

Александр Ляказетт (+7.6, «Ліон»)

Ось так буває іноді: продаєш непотрібного тобі форварда, а потім бідкаєшся, що нема кому реалізовувати моменти, доки той забиває пачками в іншій країні. Так, «Арсенал»? Ляказетт стабільно забивав у попередньому сезоні, але у цьому в нього було, скажімо чесно, небагато шансів зберегти свій топ-ритм: «Ліон» накрило проблемами. Весь сезон пройшов під тиском новин про можливі бани, штрафи та дискваліфікації через те, що команда не вкладається у ФФП. Тому і результати у лізі були провальними, далі – прихід Фонсеки на пост головного тренера, а разом з тим – американські гірки. Перемога у чемпіонаті – ганебний виліт з ЛЄ від «МЮ» – перемога у чемпіонаті – дискваліфікація тренера ледь не до кінця року. Коли умови такі, то всі грають відрізками. Ляказетт виступав саме так, тому сезонний показник – 15 голів у чемпіонаті за 16.3 очікуваного. Мабуть, якби француз вмів переживати такі «бурі» та продовжувати грати на топ-рівні, коли гра не йде у партнерів, зараз би виступав у більш крутій лізі.

Підсумок: реалізація футболіста деградувала через деградацію гри усієї команди.

Джуд Беллінгем (+7.9, «Реал Мадрид»)

Одна з фішок останніх великих анімаційних стрічок про «Людину-павука» – це представлення героїв зі слів «давайте спочатку». Так от, це «давайте спочатку» про «Реал» вже дещо втомило за сезон. Але, що поробиш, давайте спочатку. Все працювало добре рік тому. Пішов Кроос, прийшов Мбаппе – загубився баланс. Через це постраждала командна гра, а найбільше – Беллінгем. У попередньому сезоні він мав роль тіньового нападника: ніби стартував як найбільш атакуючий півзахисник у центральному ромбі, але через відсутність у складі класичного форварда регулярно вривався у штрафний майданчик суперника заради того, щоб завдати удар. Джуд робив одне й те саме щонайменше півроку, і ніхто не міг його зупинити. Тому від англійця було потрібно лише одне – гарна реалізація. Тоді він її дав. У цьому сезоні роль футболіста – геть інша. Він має плюс-мінус стільки ж xG (було 11.1, стало 11.4), але б’є з менш комфортних позицій, ще й витрачає сили на гру в обороні. Була реалізація вище за очікування – стала меншою за очікування.

Підсумок: футболіст отримав нову роль та перестав реалізовувати моменти на топ-рівні. По суті, став жертвою невдалої кадрової політики клубу.

Філ Фоден (+8.7, «Манчестер Сіті»)

Мабуть, і самі все розумієте: Фоден здав. Сильно. Дуже. У сезоні 2023/24 його визнали найкращим футболістом АПЛ, а протягом більшої частини попереднього він виглядав як гравець з меншим інтелектом, аніж Доку – суто дриблер. Але, зараз вас шокую, Фоден – досі крутий саме у реалізації. Забив 7 разів при тому, що мав шансів тільки на 5.2. Так, знову перебрав. Вже у третьому поспіль сезоні, тож можемо сміливо говорити про те, що Філ – один з найкращих у світі за конвертацією шансів. Його ж критикують за інше: він став менше допомагати у створенні моментів. Від нього йде менше гостроти та небезпеки, але коли справа доходить до удару, то Фоден не підведе. Він забивав більше очікуваного у рік требла. Він забивав більше очікуваного у свій найкращій сезон у кар’єрі. Він забив більше очікуваного у найгірший рік «Ман Сіті» під керівництвом Гвардіоли. Коли будете критикувати Фодена, робіть це прицільно, бо скажете щось про реалізацію – справите погане враження.

Підсумок: продовжив забивати більше, аніж повинен. Фоден – майстер ударів.

Александер Серлот (+10.7, на той момент – «Вільярреал»)

Так, найкращим за реалізацією в усіх топ-лігах минулого сезону став Серлот. Тому справедливо, що з клуба-середняка (тоді «субмарина» не була в ЛЧ) пішов на підвищення. Взагалі, реалізація норвежця протягом кар’єри – дуже нестабільна. До «Вільярреалу» було 3 поспіль сезони з «мінусовою» конвертацією шансів, але 2 останніх роки – «плюсові». Навіть в «Атлетіко», у новому клубі та без стабільного місця в основі, Серлот забив 20 голів у чемпіонаті за очікуваних 16.8. Авжеж, це не космічні майже 11 «зайвих» м’ячів, але це місце у топ-50 найкращих у сезоні – більш ніж солідно, особливо враховуючи факт зміни клубної прописки. Мабуть, «Атлетіко» задоволений трансфером Серлота. Провальні саме за реалізацією сезони ще у пам’яті, тож заявити, що норвежець – топ-фінішер, особисто я не можу. Однак він точно може ним бути, якщо його використовувати правильно. Якщо забиватиме стабільно ще хоча б рік-два, може перерости і «Атлетіко».

Підсумок: як і раніше, забиває більше за очікування. Попередній сезон дійсно був аномальним, але навіть без везіння Серлот може робити різницю в атаці.