КЧС провалюється через колір. Треба його змінити – і все налагодиться

Подивився один матч, другий, третій, десятий – і все погано, і все не те, і все якесь штучне та нещире. Оце я після того сидів та довго думав: а що не так з цим клубним ЧС? Довго не знаходив собі місця, не спав ночами, шукав відповідь – і нарешті зрозумів! Тепер я знаю, тепер я впевнений: вся справа у кольорі. Клубний чемпіонат світу поганий через свої офіційні кольори. Головні – золотий та чорний. І вони аж ніяк не підходять цій першості. Бо золотий, як продовження жовтого, означає позитив та оптимізм, але окрім цього – ще й брехню та жадібність. Ні для кого не секрет, що існує психологія кольору, яка впливає на сприйняття людиною тих чи інший речей. Так от, футболісти та тренери бачать золотий – і думають лише про заробіток, а не про гру у футбол. Не тому що втомилися після важкого сезону та не хочуть витрачати зайві сили – суто через колір. Він «висмоктує» з них мотивацію грати заради задоволення чи вболівальника на трибунах – і залишає тільки бажання нажитися, заповнити кишені.

Значення чорного – це, окрім іншого, смерть. Думаю, ви і самі розумієте, однак все ж проговорю: на підсвідомому рівні футболісти відчувають, що ховають футбол. А ви уявіть, як їм важко це робити! Вони з дитинства люблять цей спорт. Для більшості це заняття усього їхнього життя, для декого – найважливіше, що в них є. І тут – похорони, прощання, смерть… Як тут якісно виступати, коли вмирає футбол? От вони і не виступають. І все через ФІФА, яка не змогла вибрати вдалі кольори для цього клубного ЧС. Очевидно, що цей турнір вже не врятувати, а от наступний – можна. У цій статті пропоную альтернативні кольори для змагання. З ними футбол на ньому буде кращим.

Білий

Почнемо з «бази». Білий колір – найбільш чесний та чистий. Пам’ятаєте, як у дитинстві батьки відмовляли від купівлі білих речей (наприклад, мене – білого взуття), бо воно буде швидко забруднюватися? Все так, бо на білому фоні найкраще видно багнюку. Однак вразливість кольору робить його вибір ще більш сміливим, є заявкою перед усім світом: «Я не боюся!». Тому обирати білий – це сміливо. А хіба такий молодий турнір, як клубний чемпіонат світу, не повинен бути сміливим? До того ж, білий – це колір плаття нареченої. А ми знаємо, що кожен футболіст «одружений» на футболі, кожен проводить на полі та на тренуваннях ледь не більше часу, аніж зі своєю другою половинкою. Тому вибір білого був би цілком зрозумілим і мотивував би гравців вкладатися у гру на турнірі не менше, аніж у стосунки. А ще він є кольором коров’ячого молока, а воно ніщо інше як наслідок величезної роботи фермера. Тому футболісти, побачивши біле оформлення турніру – рекламу, щити, символіку – будуть трудитися. А що ще треба для успіху змагання, аніж така самовіддача?

Червоний

Добре, білий – досить стриманий, тож це може комусь не сподобатися. Спробуємо іншу крайність – червоний. Червоний – це, в першу чергу, колір крові. Це про страх та агресію. У дитинстві кожен з нас, але головне – кожен з них, з футболістів, падав на землю та щось собі розбивав. Це були лікті, коліна тощо. Не так важливо. І кожен відчував не тільки біль – але ще й страх, бо страх – цілком логічна реакція на небезпеку, поранення. Тому на клубному ЧС футболісти, побачивши червоний колір, несвідомо згадають ці моменти дитинства – і їхній організм буде переведений у стан повної бойової готовності. Ви ж точно знаєте оці історії, коли люди через адреналін в соло перевертали машини або не помічали травм – і футболісти на турнірі будуть поводитися так само! Будуть бігти швидше, стрибати за верховими м’ячами вище, рухатися активніше… А ще червоний – один з найпопулярніших кольорів для помади. Бо він привертає увагу та кидає виклик, мотивує до дії. І гравці, побачивши таке оформлення, будуть просто змушені прийняти виклик та показати свій максимум. І турнір вдасться.

Фіолетовий

Якщо вже пішли по крайнощах, то давайте доб’ємо. Ще один топ-варіант – фіолетовий. Його дуже мало у природі. І це нам на користь, бо з таким кольором оформлення наш турнір точно відчуватиметься унікальним. Фіолетовий через свою рідкість – це колір фантазії. На поточному клубному ЧС вистачає невеликих сенсацій, але це на груповому етапі – досить рано. У плей-оф все встане на свої місця, а у вирішальних поєдинках змагатимуться між собою команди з Європи – головні фаворити. Чому? Бо вони – найбагатші, а колір змагання – золотий. Це не залишає шансів скромнішим командам. Інша справа фіолетовий. Слабачки бачитимуть оформлення турніру цим кольором – і мріятимуть про перемогу, фантазуватимуть про свій виграш у фіналі. Фіолетовий дозволить андердогами повірити у себе, а тоді вони дадуть бій кожному. Ви точно пам’ятаєте чимало матчів, коли слабкий вигравав у сильного на бажанні – так і буде на КЧС. До того ж, фіолетовий – колір бісексуальності, а любов до партнерів по команді сприяє підняттю довіри та духу. Тепла атмосфера у роздягальнях – гарантія найкращого футболу.

Зелений

Більш традиційний варіант – зелений колір. Таких відтінків оформлення і Ліги конференцій – третього за значенням турніру Європи. Чому? Бо цей колір – один з найбільш «приземлених». Для футболіста зелений – колір газону. Того самого, без якого не відбулася б його кар’єра. А ще якість газону – це такий собі маркер рівня гравця, який на ньому виступає. Бо граєш як кращий – бігаєш по найкращих газонах у світі, граєш погано – топчеш найгірші. А клубний ЧС – це змагання для обраних, тож з покриттям тут все добре. Футболісти дивитимуться на зелене оформлення, потім – на газон, а тоді розумітимуть, що найкращі – і гратимуть як найкращі. Це очевидний ланцюжок. Він не працює на рівні ЛК, бо там нема найкращих газонів, але тут би дав максимально позитивний ефект. До речі, зелений колір – той, який мотивує рухатися на світлофорі. Нагадайте, які провідні кольори на теперішньому ЧС? Жовтий та чорний. Перший – «приготуйся», а другий – то взагалі про поламаний світлофор. Тому гравці і не діють, бо їм ніхто не дав знак починати. Зелений колір дасть.

Коричневий

Ще один «приземлений». Тут зовсім прямий та простий зв’язок. Коричневий – це земля. А головна земля – це Батьківщина. Знаєте, на поточному турнірі багато футболістів грають самі за себе, бо, давайте чесно, нащо їм грати за клуб? Для декого це змагання – останнє у складі команди. Для декого – останнє перед відпусткою. Для багатьох – таке, яке ні на що не вплине, адже деякі президенти команд прямо кажуть, що виграш на КЧС не є пріоритетом. То нащо грати? Коричневий колір дасть відповідь: заради Батьківщини. І ось вже футболіст родом, наприклад, з ЮАР представляє не якусь команду – а свій дім, свою країну. І це все одразу після того, як він вперше побачить символіку турніру. Він гратиме не за гроші – за гідність, за честь, причому не тільки свою – свого народу. І тому залишить на полі всі сили. Окрім того, коричневий – це колір, як ви могли подумати одразу, шоколаду, а це про вишуканість. КЧС поки що не радує нас видовищними голами та крутим дриблінгом, бо просто не ті кольори. Ніщо не провокує футболістів грати вишукано. Це може зробити коричневий колір. Він врятує це змагання.

Помаранчевий

Помаранчевий колір – між жовтим та червоним. Якщо перший може зробити футболістів байдужими (бачимо це на турнірі), а другий – занадто агресивними, то цей – компромісний варіант. Він звертає увагу та провокує до дії. Досить часто акційні цінники у магазинах – саме помаранчеві, хіба не помічали? Бо він створює відчуття вигідності. Бачиш такий цінник – і думаєш, що воно варто твоєї уваги та твоїх грошей, а якщо так – і твоїх старань (а як ти заробляєш гроші?) також. Футболісти побачать помаранчеве оформлення та несвідомо почнуть відпрацьовувати на полі краще. Вони відчуватимуть, що виступ на цьому турнірі того вартує. А ще не забувайте, що помаранчевий – це осінь, а ця пора року – час збору врожаю. Це про труд, а ще – про насолоду бачити його результати. Тому у футболістів та тренерів формуватиметься у голові такий ланцюжок: «Якщо відпрацюю якісно, отримаю нагороду». І вони гратимуть та тренуватимуть на топ-рівні. До речі, помаранчевий – колір тикви. У «Попелюшці» вона перетворилася на карету. Тому він ще й про прогрес. Якщо гравець прагне до розвитку, то турнір з оформленням такого кольору – найкраще місце для прориву.

Рожевий

Є вираз «дивитися на світ через рожеві окуляри», тобто аж занадто оптимістично. Рожеве оформлення спровокує футболістів саме на такого роду сприйняття змагання. Уявіть: ви приїжджаєте на не те щоб дуже престижний турнір, а тут все рожеве! Це здивує, а ще підніме настрій. Бо рожевий – це про привітність. Футболісти виходитимуть на поле та відчуватимуть, що їм тут раді. А якщо тобі всі раді, то чого б не зіграти на топ-рівні, щоб подарувати радість вболівальникам? Окрім цього, вважається, що рожевий колір притупляє агресію та фізичну силу. Тобто футболісти на полі не будуть битися та отримувати жовті й червоні картки – зможуть всі сили витрачати на гру, на вишукані паси та прицільні удари по воротах. Рожевий здатен змінити акценти на краще. Ви думаєте, чому найвище за очікування стрибає на турнірі «Інтер Маямі»? Чому саме Мессі у складі цієї команди забив найкращий гол змагання на даний момент? Бо колір футболок команди – рожевий. У цьому секрет.

До того ж, рожевий сприяє гарному травленню. Мбаппе вже потрапив до лікарні з гастроентеритом, бо кольори не ті. Був би рожевий, зараз би грав.

Став на перемогу ПСЖ на Клубному чемпіонаті світу з коефіцієнтом 4.00 на Favbet.ua.

Ліцензія КРАІЛ № 433 від 13.12.2022 4.00 – – Сделать ставку Зробити ставку

Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри.