Нові клуби для Рафіньї та Ісака. 10 трансферів літа, про які ми мріємо

Ймовірно, ви щодня читаєте про можливі та вже оформлені трансфери, по 100 новин на добу. Ні? Заздрю вам. Бо я читаю. І, зізнаюся чесно, я дещо засмучений: «жовті» газети стали ну якимись зовсім невинахідливими. Бо новина, якщо ти береш її прямо з голови, повинна мати хоч якийсь сенс. Наприклад, навесні було повідомлення: «Ман Сіті» пропонує «Барселоні» майже 300 мільйонів євро за Ямаля. Я розумію, що ФФП існує тільки в нашій уяві та, якщо б «Сіті» все ж його порушив, очковим штрафом покарали б все одно «Евертон», але все ж таки: ну які 300 мільйонів за гравця? Не тільки за Ламіна, а взагалі за будь-кого. «ПСЖ» віддав за Неймара 222 – на той момент футболіста, який багато років поспіль робив результат та у соло вигравав матчі. Під 300 мільйонів за Ямаля – нереалістично, а ще не у дусі «Ман Сіті», який переплачує лише за оборонців та прагне до балансу у складі. Настільки «жовта» новина, що навіть нецікаво.

Цей текст – про дещо більш реалістичні трансфери. Навряд вони відбудуться цього літа, однак якщо так – якщо не всі, то більшість їм точно зрадіє. Матеріал про трансфери нашої мрії. Логічні та такі, які мають сенс.

Рафінья у «Баварію»: останній камінь вічності

Пам’ятаєте, як Танос у «Месниках» збирав кольорові камінці, щоб отримати найбільшу силу? Так от, те саме з босами «Баварії». Вони мають, можливо, найкращу «дев’ятку» у світі у вигляді Кейна. Мають, можливо, найкращу «десятку» у світі у вигляді Мусіали. Те саме з Олісе справа та Кімміхом у центрі. 4 камінці є – потрібен ще один, на лівий фланг атаки. Я не вірю у чутки про те, що Ямаль просить «Барселону» придбати Вільямса, однак занадто багато та довго ЗМІ пишуть про цей трансфер – каталонці точно підуть за ним влітку. Кажуть, вже є попередня домовленість з футболістом. Тоді Ніко гратиме зліва. Фанати «Барселони» припускають, що Рафіньї віддадуть позицію «десятки», але нащо це бразильцю? Він взагалі правий вінгер, але його посунули з комфортної позиції заради Ямаля. Тепер посунуть з лівого флангу. А потім придумають причину, чому він взагалі не повинен грати в основі. Рафінью, одного з найкращих у світі, не цінять. У «Баварії» б цінили. Хочеться, щоб бразилець сяяв. У Мюнхені буде.

Альварес у «Барселону»: нова МСН

Колись каталонська команда мала трійку з Мессі, Неймаром та Суаресом у нападі, головні особисто для мене її риси – мобільність та якість роботи з м’ячем. Серед найкращих тріо групи атаки в історії це, можливо, є найбільш технічним. А ще тут немає «чистого» нападника, бо навіть Суарес – дуже рухливий, активний та корисний в тому числі у розіграші м’яча. Левандовський не такий, він про інше – про точні удари по воротах. І він немолодий, його максимум – ще один рік на топ-рівні. Цього сезону його часто заміняли першим у складі. Рафінья та Ямаль провели більше за поляка матчів у лізі, хоча той же іспанець, наприклад, через травму вилітав на деякий час. Про хвилини взагалі мовчу. Тобто потрібна заміна Роберта, в ідеалі – іспаномовний та технічний футболіст, щоб утворити топ-тріо з Ямалем та Вільямсом. А хто підходить краще на цю роль за Альвареса? Генерує моменти для себе та для партнерів, створює хайлайти, забиває у топ-поєдинках, дуже розумно рухається на полі – ідеальний футболіст для «Барселони». А дорога з Мадрида до Каталонії вже протоптана.

Антоні у «Бетіс»: повернення додому

Бразилець, здається, нарешті знайшов свій дім. І це чудово, бо по-людські його шкода: він переїхав до «МЮ» у складний для клуба час, ще й одразу опинився під тиском через шалену суму трансферу. Оренда у «Бетіс» не виглядала як визволення з кайданів, скоріше як остаточний «від’їзд з ярмарки»… Але сталося не так, як гадалося. «Бетіс» – одна з найбільш технічних команд Іспанії та Європи. Я майже не бачив його у ЛЛ, однак у фіналі ЛК на фоні «Челсі» колектив виглядав просто кращим з м’ячем у ногах. Можливо, виконавцям тут не вистачає класу, але точно не техніки. А єдина чеснота Антоні – це техніка. Він може пробити з точки в точку. Він може обіграти одного суперника на дриблінгу. Він може виконати точний пас на партнера та зіграти у стіночку. Креативні рішення на полі та шалений об’єм роботи без м’яча – це не про бразильця. Але у «Бетісі» цього і не треба. Це ідеальний клуб для Антоні. Це його дім. Буде сумно, якщо футболіст, який нарешті знайшов свою домівку, втратить її так швидко. Нехай боси «Бетіса» дзвонять Лапорті та питають про важелі.

Погба у «Монако»/«Марсель»: повернення у топ-футбол

Не те щоб я великий фанат Поля, однак я б не хотів, щоб його велика кар’єра завершилася ось так – на допінговому скандалі. Бо він був одним з найкращих у «Ювентусі» та збірній, був найкращим у фіналі ЧС-2018, найкращим на деяких відрізках гри за «Манчестер Юнайтед». Лінивий та епатажний, але, як довели його виступи за Францію на великих турнірах, закоханий у футбол. Погба мав шанс стати одним з найкращих в історії на своїй позиції, але не доклав достатньо зусиль, не заслужив. Однак він точно заслуговує на нормальний фінал кар’єри. Якщо не на яскраву крапку, то хоча б на повноцінне завершення речення. Таке є можливим тільки за умови гри на топ-рівні. У найкращі чемпіонати Європи після двох років відсутності (фактично – після всіх трьох) для нього шлях закритий, а от у Франції його приймуть. У пресі є варіанти з «Монако» та «Марселем», і мені подобаються обидва. Перше місце – стабільне (Гюттер керує клубом вже декілька років), друге – зіркове (команда регулярно запрошує сильних виконавців). Поль повернеться.

Пальінья у топ-клуб АПЛ: туди, де потрібен

«Баварія» домовилася з «Фулгемом» про трансфер футболіста ще у 2023-му. Тоді він встиг приїхати у Мюнхен та сфотографуватися для презентації – але команди не вклалися у терміни, трансферне вікно закрилося, угоду не було оформлено. Пальінья залишився у Лондоні ще на рік і перейшов до «Баварії» влітку 2024-го… і виявився тут непотрібним. Просто підписати гравця хотіли під Тухеля, а оформили трансфер вже тоді, коли новим рульовим став Компані. А бельгійський тренер бачить основою свого футболу гру на м’ячі. Тут навіть опорник повинен в першу чергу вміти просувати круглий через передачу та дриблінг, а вже потім – відбирати. А Пальінья – це така олдскульна «шістка», яка не дуже гарно працює з м’ячем – але еталонно без нього. Це монстр відборів. Візьмемо, наприклад, його останній сезон в АПЛ – у середньому по 4.6 відборів за поєдинок. У всіх інших у лізі – максимум 3.8. І це вибірка серед всіх, не тільки серед опорників. Пальінья може випалювати у центрі поля, просто не у «Баварії». Нехай повертається в АПЛ.

Родріго в «Арсенал»: апгрейд позиції

На лівий фланг атаки. Матчі з «ПСЖ» у плей-оф ЛЧ показали, що «Арсенал» має все для крутої гри у футбол, окрім одного – тих, хто заб’є гол. У поєдинках рівнем нижче вистачає і Гаверца та Меріно у якості форвардів, Мартінеллі як вінгера, а у півфіналі ЛЧ – ні. За 2 матчі проти парижан відзначився тільки Сака. Ось він здатен тягнути на собі команду, але ж не у соло проти найкращого колективу Європи. Потрібна допомога. Родріго був би топ-опцією у такому випадку, бо він грає добре завжди. Його середня оцінка у попередньому сезоні ЛЧ – 7.32, у Мбаппе – 7.3. Бо Кіліан оформляв хет-трик у ворота «Ман Сіті», але мовчав у деяких інших поєдинках, а Родріго майже ніколи не провалювався. Завжди був корисним. І це при тому, що його заміняли першим з тріо атаки. А ще він краще за Мбаппе та Віні відпрацьовує в обороні та має, очевидно, чудовий характер: не вередує, не виносить у публічний простір той факт, що є незадоволений своєю роллю у команді. Він може бути суперзіркою. Він готовий. Але у «Реалі» такого шансу не отримає. Потрібен трансфер до Лондона.

Ісак в «Арсенал»: форвард, який підходить Артеті

Очевидно: Мікель не хоче бачити у клубі типову «дев’ятку». Він ще не дійшов у своєму розвитку до рівня Гвардіоли, який був готовий «розміняти» одну людину у стадії розіграшу м’яча на гарантію 20+ забитих в одній тільки АПЛ голів за сезон. Тому у «Ман Сіті» нападника грає відрізаний від пасової гри Голанд, а в «Арсеналі» – залучений до неї Гаверц або Меріно. Але ж ви самі бачите: без форварда не виходить перемагати регулярно. Оборона «канонірів» – можливо, найкраща у Європі, поразок у чемпіонаті «Арсенал» має стільки ж, скільки і «Ліверпуль» (по 4). Різниця у кількості нічиїх, яких лондонці назбирали на дистанції у 38 турів аж 14. Бо можуть втиснути опонента у його штрафний майданчик, а конвертувати територіальну перевагу у переможний забитий гол – ні. Топ-форвард потрібен, але той же Дьокереш не буде корисним на етапі підготовки та розвитку атаки. Бо він завершувач. А от Ісак – ще й опція для ефективного розіграшу. Технічний, може віддати гольовий пас та сам створити собі момент – ідеально для команди, яка ставить на володіння. З Ісаком «Арсенал» буде фаворитом на титул АПЛ.

Барелла в «Астон Віллу»: win-win для всіх

Боси «Інтера», коли коментували призначення новим тренером Ківу, ледь не головною причиною свого вибору назвали вміння того працювати з молодими та знання тим академії клубу. Тобто у Мілані не приховують: команда переходить у роботу в економ-режимі. Навіть вихід у фінал ЛЧ не допоміг, тепер ставка на внутрішній ресурс. «Інтер» не хоче розвиватися, він не стане сильнішим влітку. Отже, Бареллі нема сенсу триматися за цей клуб. Він не є головною зіркою тут. Не є улюбленцем фанатів. А ще йому вже під 30, тож зараз ледь не останній шанс спробувати себе за межами Італії. Можна та навіть треба йти. «Інтеру» вигідно заробити на Бареллі, бо на лаві запасних, окрім інших, є і готовий грати в основі Фраттезі – втрата буде відчутною, але не критичною, а от гроші можна буде інвестувати. «Астон Вілла», якщо підпише італійця, прокачає свій центр поля. Тілеманс та Макгінн – це добре, але все ще гірше за, наприклад, пару Гімараєша та Тоналі. Трансфер на цю позицію влітку точно буде. То чому б тоді не Барелла?

Сімонс у «Ліверпуль»: найкраща атака в АПЛ

Вірц – це чудово. В тому числі через те, що Флоріан – великий універсал, який може зіграти на будь-якій позиції. А в атаці «Ліверпуля» недоторканим є лише Салах, тож робити трансфери у напад все ще можна. На новачків вже витрачено багато грошей, але ж «червоні» майже не вкладалися у трансфери рік тому – їхні кишені повні. То чому б не віддати багато за Сімонса? Хаві – найкращій футболіст «Лейпцига» як за оцінкою, так і за візуальним враженням. Протягом сезону він грав і справа, і зліва, і в центрі під нападником – усюди був корисним та оформлював гольові дії. Я не знаю, де буде грати Вірц, але точно не одночасно на лівому фланзі атаки та під нападником. Отже, позиція для Сімонса – вільна. Подивіться на трансфери «Ліверпуля» зі Слотом: тут нема футболістів, які не створюють моменти. Це важливо для тренера. І Хаві – елітний у цьому аспекті виконавець. А ще він забиває голи та віддає асисти. У минулому сезоні «Ліверпуль» мав тільки одного топ-футболіста, який стабільно оформлював гольові дії. Вже має 2. Якщо матиме 3, то його атака – найкраща в АПЛ.

Мессі/Роналду у Європу: на радість фанатам

У червні Роналду грав за свою збірну у Лізі Націй – забив гол у фіналі та виграв турнір. Цього ж місяця Мессі вийшов на поле на клубному ЧС – та забив переможний м’яч ударом зі штрафного. Перший засмутив збірну Іспанії, другий – «Порту». Тобто обидва здатні грати на рівні, обидва підтримують форму. Якщо так, то хіба було б погано побачити хоча б одного у Європі? Авжеж, не у складі топ-команди. Може, у якомусь середняку однієї з топ-ліг або топ-клубі Нідерландів чи Португалії. Бо ми, давайте чесно, не дивимось ані МЛС, ані чемпіонат Саудівської Аравії. Але ми завжди раді бачити, як Роналду та Мессі забивають голи – і святкують перемоги. Бо ностальгія. Вони більше не є зірками світового рівня, навіть, мабуть, не є топ-футболістами, але досить якісними виконавцями – точно. Тому їм все ще є, що дати європейському футболу. На це хотілося б подивитися. І є шанс, якщо хтось запропонує гравцям якийсь цікавий проект. Мессі, здається, хоче грати без тиску результату, а Роналду – з можливістю вигравати трофеї. Хіба не знайдуться у Європі ті, хто зможе задовольнити ці їхні бажання?