У пошуках нового Ротаня. Чому Олександрія зробила ставку на Нестеренка

17 червня срібний призер української Прем'єр-ліги за підсумками сезону-2024/25 «Олександрія» визначився із новим головним тренером. Руслана Ротаня, котрий створив із «містянами» справжнє диво, замінив фахівець, ім'я якого у широких вболівальницьких колах, напевно, знають одиниці. Відтепер головним тренером «Олександрії» є 33-річний Кирило Нестеренко, під керівництвом якого команда і увійде у новий сезон, де їй належить грати не лише у рідній УПЛ, а й у кваліфікації Ліги конференцій.

Хто такий Кирило Нестеренко та якими мотивами, вочевидь, керувалися боси «Олександрії», роблячи ставку на співпрацю з цим фахівцем? Про все це і поговоримо…

Кар'єру гравця довелося завершити у 24

Кирило Нестеренко народився 1 березня 1992 року і є уродженцем Макіївки. Саме у рідному регіоні новоспечений коуч «Олександрії» починав робити перші кроки у футболі, які невдовзі привели його до академії донецького «Металурга». Коли Нестеренко, здатний зіграти як у середній лінії, так і на лівому фланзі оборони, почав стабільно виступати за молодіжну команду «Металурга», у клубі оцінили, що із Кирила може в перспективі вирости непоганий виконавець для першої команди, і у листопаді 2012-го 20-річному на той момент Нестеренку надали можливість дебютувати в українській Прем'єр-лізі.

Щоправда, більш суттєву ставку на Нестеренка, судячи з усього, збиралися зробити вже у сезоні-2013/14. Перед його початком тодішній коуч «металургів» Юрій Максимов щиро бідкався, що через травму втратив перспективного виконавця: «Шкода, що зламався Кирило Нестеренко – він талановитий хлопчик, на нього були великі надії».

Нестеренко пропустив сім місяців, після чого повернувся до складу молодіжної команди «Металурга» та навіть їздив на збори із першою командою клубу, але невдовзі знову серйозно пошкодив коліно. На початку 2015-го Кирило вирішив змінити обстановку та поїхав закордон – до литовського «Шяуляю», але там не зіграв жодного матчу все з тієї ж причини – проблеми із хрестоподібними зв'язками. Футболіст переніс дві операції на коліні, які не дали очікуваного результату, і в результаті у 2016-му змушений був завершити професійні виступи у футболі. У віці 24 років…

Тренерський старт у Кам'янському

Але остаточно із футболом Нестеренко не попрощався. Він повернувся до України, де його рідний донецький «Металург» якраз припинив існування, де-факто злившись із іншим клубом, який перебував під «крилом» тодішнього генерального спонсора донеччан – «Сталлю» з Кам'янського.

У лавах кам'янчан Нестеренко спочатку отримав адміністративну посаду у молодіжній команді, а незабаром став її головним тренером. Сказати, щоб справи «Сталі» U-21 у той період різко пішли вгору було б, м'яко кажучи, великим перебільшенням. Молоді «сталевари» у ті роки були одним з головних аутсайдерів чемпіонату України U-21, хоча в їхніх лавах і виступали наразі вже достатньо відомі за вітчизняними мірками виконавці: Владислав Вакула, Юрій Климчук, Орест Кузик, Денис Устименко, Мар'ян Мисик…

Відверто кажучи, кам'янська «Сталь» тих років була взірцем клубу, де практично усе робилося так, як не треба. Не дивно, що незабаром «сталеварів» спіткала, по суті, та ж сама доля, що й їхніх «братів-металургів» із Донецька. У «Сталі» не приділяли належної уваги молодіжному футболу, умови були вкрай скромні, якщо не сказати спартанські, а від команди U-21 банально не вимагали нічого в аспекті результатів та позицій у турнірній таблиці молодіжної першості. У подібних умовах домагатися істотного прогресу міг би тільки дійсно видатний мотиватор і тактик, яким Нестеренко банально через малодосвідченість бути апріорі не міг…

Протеже Костова

Втім, саме у «Сталі» у тренерській кар'єрі Нестеренка відбулися фундаментальні зміни, багато в чому через які він зараз і опинився на посту коуча «Олександрії». Йдеться про знайомство Кирила із болгарським наставником Ніколаєм Костовим, якого покликали тренувати першу команду кам'янчан восени 2017-го.

Костов до того моменту вже мав уявлення про український футбол, адже встиг попрацювати у донецькому «Металургу», «Карпатах» та «Таврії». Однак у «Сталі» болгарин опинився в умовах, коли йому доводилося озиратися на резерви з молодіжної команди, через що Нестеренко і виявився дуже корисним Ніколаю.

І нехай за підсумками сезону-2017/18 «Сталь» зайняла останнє місце в УПЛ, вилетівши до Першої ліги, а незабаром й просто припинивши існування як професійний футбольний клуб, Костов, котрий має гарне агентське лобі, надовго не залишився без роботи. Через місяць болгарин поїхав з України до Казахстану, прийнявши карагандинський «Шахтар», а разом із собою прихопив у помічники й Нестеренка.

У Казахстані Костов протримався трохи більше року, а наприкінці листопада 2019-го залишив клуб у зв'язку із закінченням терміну контракту. Нову угоду карагандинський клуб болгарину не запропонував, оскільки вважав, що результати команди не відповідають рівню фінансового тягаря, який ліг на клуб із підписанням трудової угоди з Костовим.

Разом із Костовим з Казахстану поїхав і Нестеренко, який змушений був наступні два із лишком роки залишатися поза роботою у професійному футболі. На якомусь етапі Кирила навіть запрошували працювати аналітиком на телебаченні. Зокрема Нестеренко розбирав деякі тактичні особливості поєдинків УПЛ, а також залучався до роботи в студії офіційним транслятором Євро-2020 в Україні.

Повернутися безпосередньо до тренерської діяльності Нестеренку поталанило рівно тоді, коли новий клуб у своїй кар'єрі знайшов і Костов. 2022 рік українець провів із болгарином у казахстанському клубі «Каспій», а у сезоні-2023/24 Кирило звично асистував Ніколаю у софійському «Левськи».

Влітку 2024-го без роботи залишився Костов, котрий провалив сезон, не зумівши кваліфікуватися із «Левськи» в єврокубки, а разом з ним із Софії змушений був поїхати і Нестеренко, який залишався у «творчій відпустці» аж до моменту свого призначення нині в «Олександрію». Причому збоку все виглядає так, ніби Кирило спершу дочекався провалу переговорів його багаторічного шефа із тираспольським «Шерифом», а вже потім зважився розпочати самостійну тренерську кар'єру.

Призначення в Олександрію: пошук, надії, ризики

За інформацією поінформованих джерел, Нестеренко опинився в «Олександрії» не без того ж таки агентського лобі, яке вже кілька років існує і в Ніколая Костова. Очевидно, що Кирило не був першим вибором для босів срібного призера УПЛ-2024/25, однак у певний момент ситуація розгорнулася таким чином, що «Олександрії» потрібно було визначатися, і тут кандидатура Нестеренка видалася «містянам» найбільш привабливою.

Очевидно, що в «Олександрії» вирішили піти шляхом пошуку «нового Ротаня». До приходу в стан «жовто-чорних» Руслан також не мав солідного тренерського резюме за спиною, хоча на той момент був коучем молодіжної збірної України, де із самісінького початку переважно «збирав» критику, а раніше асистував В'ячеславу Шевчуку в «Олімпіку». Тоді призначення Ротаня виглядало великою авантюрою з боку керівництва «Олександрії», і перший повний сезон загалом це підтвердив: нового коуча нещадно критикували за його стиль, який отримав гучну назву «Ротань-стайл», але не давав головного – результату. В УПЛ-2023/24 в «Олександрії» перемог було менше, аніж нічиїх чи поразок, тому Ротаню вдалося зробити диво, коли його команда виконала якісний ривок й стала другою в сезоні, що нещодавно завершився.

Нестеренко у футбольному світі загалом (вже для вболівальників так точно) та ще й на тлі Ротаня – це тотальний ноунейм. Проте в цілому логіка босів «Олександрії» проста: вони взяли чергового молодого наставника, без великих досягнень у минулому, під якого не потрібно одразу ж виконувати якісь вимоги, і контракт якого не стане фінансовим тягарем для клубу, що важливо, враховуючи те, що у сезоні-2024/25 «Олександрія» витратила більше, аніж планувала.

Більше того, за Ротаня «Олександрія» в цілому вже відпрацювала вдалу, як їй здається, схему подальшої роботи, в тому числі і на трансферному ринку. Ставку потрібно робити на молодь (кейси Єрмакова, Мартинюка), «збитих льотчиків» (Шабанов, Кравченко, Калюжний, Шепелєв, Філіппов) та іноземців (Кампуш, Цара, Безерра). Такий підхід здатний забезпечити не лише гарні результати, а й потенційно солідний прихід на банківські рахунки клубу.

Плюси Нестеренка очевидні як мінімум за двома із трьох перелічених вище пунктів стратегії «Олександрії». По-перше, Кирило розпочинав тренерську кар'єру із роботи з молодими футболістами і за рахунок свого віку здатний не надто віддалятися від гравців цієї групи. По-друге, подейкують, що Нестеренко є справжнім поліглотом, і знає як мінімум чотири іноземні мови: англійську, португальську, хорватську та болгарську. Останній фактор дозволить «Олександрії» запрошувати легіонерів, які володіють якоюсь із цих мов, без необхідності найму для них спеціальних перекладачів. А це, окрім економії коштів, дозволить ще й покращити комунікацію між головним тренером та його підопічними.

Але якщо із надіями «Олександрії» на Нестеренка і принципами пошуку клубу, який, вочевидь, підбирав тренера, що зміг би в теорії повторити попередній шлях Руслана Ротаня, ми сяк-так розібралися, то в кінцівці не можна не торкнутися і теми ризиків…

Насправді призначення Нестеренка – це величезний ризик для «Олександрії», особливо якщо у цьому клубі розраховують залишитися на позиціях, які дають право претендувати на єврокубкові путівки. Насамперед, звичайно ж, впадає в око відсутність досвіду самостійної роботи у новоспеченого коуча. По-друге, поки що незрозуміло, з ким в якості асистентів приходить до «Олександрії» Нестеренко. Якщо у Ротаня був дуже якісний штаб, де особливо виділялися «насьорбані» досвідом в елітарному вітчизняному (і не тільки) футболі по самісіньке еге-гей Сергій Кравченко та Олексій Антонов, то чи зможе новий коуч «містян» знайти собі таких же помічників – це питання, яке, швидше за все, отримає негативну відповідь.

Також не можна не наголошувати, що Нестеренко вже сім років не працював в українському клубному футболі. Безумовно, він міг стежити за ним «з боку», проте повноцінно занурюватися у більшість нюансів просто не мав можливості, будучи зайнятий іншими справами за кордоном із Костовим. Тож порівнювати знання Кирила з інформацією, яка була щодо тих таки молодих вітчизняних гравців у штабу Ротаня, навряд чи доводиться…

Зрештою, статус поліглота автоматично не робить із Нестеренка фахівця якогось особливого рівня. Давайте пригадаємо, що про Імада Ашура відгукувалися, як про людину, яка володіє шістьма або сімома мовами, і що, чи надто це допомогло цьому молодому наставнику при виконанні поставлених завдань у «Поліссі»?

До речі, аналогія із Ашуром в аспекті призначення Нестеренка в «Олександрію» поки що напрошується набагато більше, аніж із Ротанем, як би не хотілося зворотного босам «жовто-чорних». Але змінювати думку громадськості про себе та свої тренерські здібності – це той виклик, на який і підписувався зараз Нестеренко в «Олександрії». Якщо впорається, то незабаром про нього можуть почати говорити навіть не як про «другого Ротаня», а як про «українського Нагельсманна» (нехай простить автора Іван Федик), наприклад. А якщо ж ні… Швидше за все, Ніколай Костов буде аж ніяк не проти повернення «блудного сина» під своє загартоване наставницьке крило.