«Шалений хейт від уболівальників». Сидорчук розповів про Динамо з Луческу

Екс-гравець Динамо Сергій Сидорчук у розмові з Денисом Бойком розповів про період виступів у «Динамо» під керівництвом Мірчі Луческу:

«Конкуренція з Бражко? Чесно кажучи, за Луческу, я розумів, що конкуренції не буде. Він так ставився до капітанства і до тих футболістів, які старші. Тобто для нього старший футболіст – він розуміє все, він так думає, а молодший – ще потрібно набиратися досвіду. Я розумів: поки був Луческу – у Бражка шансів буде мало. Не тому, що він погано грає чи тренується, а просто в тренера такий підхід.

Прихід Луческу в «Динамо» був шоком. Я дізнався про це заздалегідь і одразу зателефонував Ярмоленку: уяви собі, Луческу очолить Динамо! Він відповів: це жесть. Потім, коли Ярмола приїхав улітку, ми разом гуляли, були. І тоді мені подзвонив президент: приїдь на базу, Містер хоче поговорити з капітаном».

Я заїхав у магазин, взяв пляшку вина. Знав, що він це цінує. Й поїхав. Перша розмова… Він може бути не ідеальним, але на хімічному рівні я відчув: контакт є. І знаєш, що мене вразило найбільше? Ще до офіційного призначення він подивився наші матчі. Каже: «Пам'ятаєш гру проти СК Дніпро-1, де Супряга зробив хет-трик? На 73-й хвилині ти розвернувся, і у тебе відібрали м'яч. Я таке не люблю». Тобто він уже провів аналіз, ще не будучи тренером! Це сильно вразило.

Читайте також:

СИДОРЧУК: «Сезон був складним, я мало грав у Вестерло»

Коли його офіційно призначили, почався шалений хейт від уболівальників. Мені було важко. Але потім почалася робота, і я побачив, як він віддається, як команда прогресує, як краще грає. На зборах було дуже важко. Я приходив до нього і просив: Містер, зробіть одне тренування після матчу, будь ласка. Він спочатку погодився: гаразд, тільки для тебе, Буяльського і Гармаша. А наступного дня передумав: ні, я хочу побачити, хто витримає ці збори до кінця, для мене це важливо. І всі витримали.

Ми виграли чемпіонат. Вийшли до Ліги чемпіонів. І в Європі – інше ставлення. Я спілкувався з Ромою Яремчуком, коли він був у «Бенфіці». Каже: Жорже Жезуш розповідає, що Луческу – дуже хитрий тренер, подивіться, як Динамо стандарти розігрує. І ти розумієш: так, цей тренер і ця команда щось собою являють.

Почалася війна. Дружина була на восьмому місяці вагітності. Народжувати в Україні – ризиковано. Ми поїхали до Бухареста. І ось там Луческу виявився справжнім другом. Заселив нас у готель свого друга, привіз усім дітям іграшки, питав, чи є їжа. Сказав: завтра забираю вас до свого сина, щоб діти поспілкувалися. Він допоміг нам із житлом. Я бачив не просто тренера, а людину з великої літери.

Коли почалася повномасштабна війна, він дуже допомагав – і нам, і Румунії, і українському футболу. Разом їздили шукати базу для U-19. А коли він захворів і переніс операцію, я майже щодня до нього приходив. Приїжджаю – відкриваю палату, а він лежить і дивиться наш матч із «Кривбасом». Аналізує, думає про склад, дивиться статистику з тренувань. Дзвонить тренеру з фізпідготовки: «Як там Еміль? Витримує?» Це людина, яка живе футболом.

Наш тім-менеджер Вадим Камардін казав: здається, Містер просто хоче витягти гравців із зони комфорту. У нас розклад змінювався по кілька разів на день, і це тримало нас у тонусі. Ми й досі з Луческу на зв'язку. Рідко, але спілкуємось. Він був одним із перших, з ким я обговорював свій перехід до «Вестерло». Каже: чесно, тобі краще піти, ти повинен бачити щось нове – мову, країну, інший футбол».