Юрій МОРОЗ: «Ми так важко забивали й так легко пропускали»

12 червня молодіжна збірна України стартувала у фінальній частині Євро-2025 (U-21). На жаль, синьо-жовті поступилися команді Данії з рахунком 2:3.

Розібратися в цій поразці ексклюзивно для Sport.ua ми попросили тренера, який не з чуток знає юнацький та молодіжний футбол, Юрія Мороза.

– Юрію Леонтійовичу, до старту поєдинку, якою вам здавалося, буде гра Україна – Данія?
– До матчу я припускав, що саме по собі це буде цікаве протистояння. Оскільки в Данії дуже хороші футболісти. У них непоганий чемпіонат, відмінний розвиток дитячого футболу. Данці практично завжди учасники фінальних форумів на юнацькому та молодіжному рівні.

І у зв'язку з тим, що в Україні зараз підібралася талановита когорта молодих гравців, то, як я вже сказав, матч мав бути цікавим і бойовим із нашою перемогою.

– Здалося, що в першому таймі обидва суперники не хотіли ризикувати. Чи так це було?
– Можна і так сказати. Гра більше проходила в середині поля, але українці були трішки різкішими, швидшими. Було видно, що наша команда діє з більшим ентузіазмом, хорошим креативом у середині поля, компактніше за суперника. Та й моментів у синьо-жовтих було більше. Проглядалися класні командні дії.

– Комбінація зі взяттям воріт українців вийшла ефектною?
– Так, усе було зроблено, як по нотах. Я взагалі хотів би виділити Очеретька, який уміло в першому таймі пов'язував гру між обороною й атакою. Наша середня лінія з атакувальною ланкою давали хорошу колективну гру вперед. Була ігрова аритмія. Могли взяти м'яч під контроль, перепочити. А потім вистрілити. Данцям було дуже складно.

– Чому в другому таймі ми сіли до своїх воріт? До пропущеного м'яча на полі була практично одна команда – Данія.
– Другий тайм взагалі описати складно. Принаймні, це було не те, що я очікував. Адже гра давалася, можна було спробувати ще додати, спробувати забити і суперник напевно б викинув білий прапор. Але вийшло з точністю до навпаки. Суперник додав, почав грати у важкий для нас футбол. А забитий м'яч трохи деморалізував нашу команду.

– Дивлячись на другий тайм, чи має місце бути не найкращий функціональний стан футболістів збірної України?
– Адже ми судимо по картинці, і це викликає занепокоєння. Для мене це був холодний душ, враховуючи розвиток подій до перерви. Уже не було тієї думки, по ходу другого тайму хотілося навіть, щоб гра закінчилася хоча б унічию.

Група середини поля й особливо оборонна лінія стали важкими. А заміни не внесли посилення в дії нашої збірної. Не вистачало, якщо можна так сказати, ігрової дисципліни. Але навіть, незважаючи на всі ці проблеми, і голу Брагару, українці могли і зобов'язані були забивати ще.

Було помітно, що гравці данської збірної були трохи швидшими, напевно, фізичний стан давався взнаки, адже в спірних моментах потрібно було вигризати м'яч, а ми запізнювалися. Ми так важко забивали і так легко пропускали.

– Після таких поразок складно психологічно приводити команду до тями?
– Якщо ноги не біжать, то ніяка психологія не допоможе.

– Фізику вже навряд чи вдасться підтягнути?
– Все формується до змагань. Під час турніру робляться тільки точкові правки. Утім. Унаї Мельгоса – досвідчений тренер, який знає, як дати колективу друге дихання. Він це вже доводив. Особисто я сподіваюся, що все буде добре. Поки все в наших руках.