Історична сенсація плей-оф. Кудрівка відправила Ворсклу до Першої ліги

Багато хто з українських уболівальників лише кілька днів тому почув про такого учасника Першої ліги, як футбольний клуб «Кудрівка» з Чернігівщини, і це взагалі не дивно, бо ще кілька років тому цей колектив брав участь у змаганнях на аматорському рівні. Аж раптом, цю кампанію команда Василя Баранова завершила на четвертій сходинці другого за силою дивізіону країни, а отже здобула право на участь у перехідних матчах.

Суперник, утім, для потенційних дебютантів «елітного» дивізіону був явно не з простих – полтавська «Ворскла», яка фінішувала на тринадцятій сходинці Прем’єр-ліги. І перший матч у цій серії з двох поєдинків команда Юрія Максимова виграла, можна сказати, що на досвіді кількома днями раніше. Ще й на чужому полі, хоча це й не відіграє аж надто великої ролі в сучасному футболі, як це було раніше. Проте психологічну та перевагу за рахунком (2:1) «зелено-білі» таки зуміли отримати в запеклій боротьбі, і перед домашнім матчем-відповіддю їм мало б це здаватись гарним здобутком.

А з такими стартовими хвилинами, як продемонструвала «Ворскла» в цій грі – та й поготів. Не відпускали суперників задалеко від їхнього штрафного та постійно вантажили м’яч усередину. Без конкретних загроз, щоправда, і це зіграло злий жарт із господарями в подальшому. Бо на дев’ятій хвилині грубо на лівому фланзі оборони помилився Скляр під час передачі назад, подарував можливість Лєгостаєву потім закинути м’яч до центру штрафного на Литовченка, а той швидко в два дотики головою перекинув Ісенка.

Цей гол у підсумку зіграв дуже злий жарт із «Ворсклою», хоча розвиток подій у матчі загалом не вказував на те, що у полтавців мають бути проблеми із забитими голами. Під тридцять пострілів по чужих воротах завдала загалом команда Максимова, тотальна перевага за кутовими та у контролі м’яча на чужій половині. А все заради чого?

Заради того, щоб ми в черговому матчі поспіль дивувались, як це у полтавців виходить створювати для себе відмінні нагоди для голів, але в підсумку обмежуватись або їхньою незначною кількістю, або взагалі не розпечатати чужі ворота. Усі моменти за участі тих-таки Салабая, Кане, Павлюка та решти гравців господарів перераховувати немає жодного сенсу. Там були влучання й у стійки, і в поперечину прилітав м’яч від Ндукве, але рахунок на табло не змінювався.

І тут ми повертаємось до контексту двоматчевого протистояння. А там була нічия за сукупністю двох матчів. Це перевело гру спочатку до овертаймів – і там «Ворскла» теж мала перевагу в атаці над суперниками, але марнувала гольові нагоди, проте вже із значно меншою інтенсивністю, а потім ми дотягнули й до серії пенальті.

Це був реальний шанс для Баранова вирвати своє право на велике футбольне свято, бо в ігровий час «Кудрівка» була близька до того, аби взагалі залишитись ні з чим. Та й у футбольній лотереї, будемо відверті, у «Ворскли» досвіду мало б бути хоч греблю гати. Але не у Ієде, Кане та зрештою навіть Скляра, які схибили на третьому, четвертому та шостому ударах відповідно. Ісенко та поперечина над його головою впорались лише з пострілами Сторчоуса та Скрдюка відповідно. А отже ніякого дербі Полтави в наступному сезоні УПЛ не буде.

Українська Прем'єр-ліга. Перехідний поєдинок.

«Ворскла» – «Кудрівка» - 0:1 (перший матч – 2:1) (3:4 – пен.)

Голи: Литовченко, 9

Попередження: Малиш, 67, Кане, 76, Бацула, 85, Скляр, 110 – Сторчоус, 68

«Ворскла»: Ісенко – Бацула, Павлюк, Малиш, Пердута – Челядін (Є. Пасіч, 74), Скляр – Салабай, Кулач (Ієде, 61), Кане – Ндукве.

«Кудрівка»: Льопка – Мельничук, Сердюк, Потімков, Мачелюк – Думанюк, Вечурко (Шершень, 91) – Рогозинський (Світюха, 70, Тузенко, 91), Литовченко (Сторчоус, 42), Козак (Андрущенко, 70) – Лєгостаєв.

Арбітр: Микола Балакін (Київська обл.).

Стадіон: «Ворскла» ім. О. Бутовського (Полтава).

Удари (у площину): 27 (11) – 8 (4)
Кутові: 9 – 0
Офсайди: 2 – 1.

ВОРСКЛА - КУДРІВКА. ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ

Температура: 24°C