Арда Туран: легенда, бешкетник, ноунейм

Фактично всю весну про це говорили, але все одно певною мірою несподівано: Арда Туран очолив «Шахтар». Генеральний директор донецького клубу Сергій Палкін із приводу цього призначення вже встиг сказати щось особливе, як і у випадку з призначенням ван Леувена та Пушича, але зараз не дуже хочеться ловити на лагідному слові гендира «гірників». Для цього ще буде відповідна нагода. А не буде – і слава Богу. Чи Аллаху. Тепер кожному – своє. Головне – щоб вчасно.

На даний момент головне – познайомитися ближче з новим кермовим бронзового призера чемпіонату України.

***

Почати, безсумнівно, потрібно з ігрової кар'єри Арди Турана, тому що, за всієї поваги до Турана-тренера, Туран-футболіст наразі значно відоміший.

Починав він у «Галатасараї». Талант універсального півзахисника, якого з юних років почали називати «новим Георге Хаджі», проявився відразу. Однак він не відразу зумів пробитися до першої команди «Галатасарая». Для цього йому довелося піти у короткострокову оренду – у «Манісаспор».

Там «новий Хаджі» добре себе проявив. І повернувся до «Галатасараю». Повернувся, щоб стати найкращим футболістом команди, та її капітаном. У 2008 році Арда у складі стамбульського гранда став чемпіоном Туреччини. У тому ж році його дуже хотів придбати «Мілан», але Арда заявив, що хотів би відбутися як гравець саме в «Галатасараї».

У тому ж 2008-му Туран у складі збірної Туреччини став бронзовим призером чемпіонату Європи.

Після того вдалого сезону Арда ще на три роки затримався у Туреччині, після чого відбув до Іспанії. За 12 мільйонів євро його заангажував «Атлетико». Саме в команді Дієго Сімеоне пройшли найкращі футбольні роки Арди Турана.

У складі «матрацників» турецький півзахисник із чудовою передачею та сильним ударом виграв практично все, про що міг мріяти – чемпіонат та Кубок країни, Лігу Європи та Суперкубок УЄФА. А ось Лігу чемпіонів він там виграти не зумів: «Атлетико» за допомогою Турана пробився до фіналу головного континентального кубка, але там програв.

Щоб виграти чемпіонську Лігу, 2015-го Арда зважився на перехід до «Барселони». За цей трансфер «синьо-гранатові» заплатили близько 35 мільйонів євро, зробивши Турана на той час найдорожчим турецьким футболістом.

Як виявилося потім, це рішення Арди було хибним. Він не мав постійного ігрового часу на «Камп Ноу» (на відміну від «Атлетико»), його стали переслідувати травми. І Лігу чемпіонів він не виграв. Хоча до титулу чемпіона Іспанії, здобутого на «Метрополітано», він додав ще два, здобутих у столиці Каталонії.

Відпрацювати свій контракт із «Барсою» до кінця Турану не вдалося. На нього в каталонському клубі не розраховували, тому довелося шукати новий клуб. Не мудруючи лукаво, Арда повернувся на Батьківщину. У клуб, яким опікується президент Туреччини Ердоган, якого Арда вважає своїм «братом та батьком» – «Істанбул Башакшехір».

Там він мучився доти, доки не закінчився термін угоди з «Барселоною». А коли той термін минув, 2020-го, Арда Туран повернувся на круги своя – у «Галатасарай». На цей раз у складі «жовто-червоних» Арда не зумів виграти трофеїв, і у 35 років вирішив повісити бутси на цвях.

***

Окрім славетної футбольної кар'єри, Арда Туран славний і скандалами.

Власне, різноманітні скандали переслідували Арду Турана все його свідоме життя. Виступаючи і в чемпіонаті Туреччини, і в чемпіонаті Іспанії Арда дуже часто сварився з арбітрами. І не просто сварився, а часом кидався по них бутсами, лаяв благим матом і пхав у груди. За це отримував і фінансові штрафи, і тривалі дискваліфікації.

Однак на порядок більше штрафів Арда отримував, скажімо так, поза футбольним полем. Коли виступав за «Барселону», Арда пристрастився до азартних ігор, і просадив у казино значну частину своїх коштів. Але це ще півбіди. Біда в тому, що тоді Арда виявився фігурантом гучної справи про несплату податків. Турецькому футболістові загрожував рік ув'язнення. Однак найгіршого вдалося уникнути: Туран визнав себе винним у несплаті податків і сплатив штраф у розмірі 630 тисяч євро.

Платив штраф Арда й власнику вілли, яку він орендував у Барселоні, коли грав за «блауграну». Той власник поскаржився до суду, що Арда та його численні дружки регулярно влаштовували «дикі танці», після чого меблі та побутова техніка виявилися непридатними.

Хоча найгучніший конфлікт Турана стався вже у Туреччині. Коли грав за «Башакшехір». В одному з нічних клубів Стамбула Арда побився з відомим турецьким співаком Беркаєм Шахіном. Арда зламав йому ніс.

А коли усвідомив, що зробив, і у що вляпався, то приїхав у лікарню до Беркая, щоб зам'яти конфлікт. Але не просто так зам'яти. Арда простягнув Шахіну пістолет, пропонуючи вистрілити в нього. Беркай відмовився. Тоді Туран пальнув зі зброї просто в палаті. За все це Арду було засуджено до майже трирічного ув'язнення. Однак воно виявилося умовним. Адже не дарма Ердоган – «брат і батько» Арди. Хоча штраф 375 тисяч євро Турану тоді довелося заплатити.

Конфліктував він і у збірній Туреччини. 2017-го Арда посварився з 70-річним журналістом, який звинуватив його в тому, що той під час Євро-2016 футболіст вимагав у національної федерації виплатити бонуси. Посварився у своєму стилі: у всіх на очах схопив газетяра за горло.

Як наслідок – Турану у тому ж таки, 2017-му, довелося зав'язати зі збірною. І це – за крок до сотого поєдинку.

***

2023 року Арда Туран перейшов на тренерську роботу. У квітні того року Арда очолив «Еюпспор». До Турана «Еюпспор» животів у нижчих лігах турецького футболу, а на момент призначення Арди його клуб вважався середняком другого за силою турецького дивізіону.

Але за один лише сезон «Еюпспор» на чолі з Ардою Тураном підвищився у класі. Причому перевага цієї команди над іншими була дуже вагомою.

Як колись у «Галатасараї», так і тоді в «Еюпспорі» Арда заявляв, що буде в цьому клубі дуже довго. До того часу, коли не перетворить свою команду на турецький «Манчестер Сіті». Як виявилось, не перетворив.

Проте своєю чудовою роботою в «Еюпспорі» Арда привернув до себе увагу. І на своїй Батьківщині, і за її межами. Після Моурінью, який очолює «Фенербахче», персона тренера «Еюпспора» вважалася другою за розкрученістю цього сезону турецької Суперліги.

І Арда намагався в будь-який спосіб підтримувати свою резонансну публічність. Проте не лише словами чи витівками. Але й роботою. Під його керівництвом «Еюпспор» вдало стартував у своєму дебютному сезоні серед еліти. Довгий час команда йшла четвертою, проте на фініші чемпіонату сил не вистачило. Зазнавши п'яти поразок у шести крайніх поєдинках, підопічні Турана фінішували на шостому рядку в таблиці.

Чим примітний футбол тренера Арди Турана? За словами новоспеченого наставника «гірників», він намагається будувати оборону у своїй команді за зразком Дієго Сімеоне, а напад – за лекалами Луїса Енріке.

Що це означає? Якщо просто, то це означає високу лінію захисту (чотири оборонці), дуже компактний, жорсткий, а часом і агресивний контакт проти суперника, причому вже в середній лінії. Тобто «Еюпспор» намагався високо пресингувати своїх суперників.

Що ж до лінії атаки, то вона має бути практично завжди насичена гравцями, гравці ці повинні до автоматизму знати свій маневр, і за рахунок чисельної переваги створювати постійну небезпеку біля чужих воріт.

Арда прихильник схеми 4-4-2, яка за потреби може запросто трансформуватися в 4-1-4-1, а також в 3-5-2. Ці формації не далекі від нинішнього «Шахтаря». Як і бажання Арди грати в інтенсивний та видовищний футбол, заточений насамперед на контролі м'яча.

Але… Те, що виходило у Арди та його команди у другому дивізіоні, в елітному дивізіоні вже йшло зі скрипом. А то й зовсім не виходило.

Порівняно високе місце «Еюпспора» - запорука впевненої гри, насамперед голкіпера. Берке Озер став найкращим воротарем турецької Суперліги цього сезону. А ось за іншими позиціями, в інших номінаціях «Еюпспор» помітно просів.

Команді нечасто вдавалося тримати високу лінію оборони. Нечасто виходило високо пресингувати. За цим показником команда Арди – середняк. А за кількістю ударів та очікуваними голами – ще нижче. Єдине, що на рівні – володіння м'ячем (шості в лізі). Однак часом це володіння було холостим, стерильним. Володіння заради володіння.

Напевно, багато бід «Еюпспора» в минулому сезоні – через порівняно невисокий рівень гравців, адже одна справа грати у другому дивізіоні, і зовсім інша – в елітному. Але, водночас, слід зазначити і те, що й сам Арда часом не міг виходити за межі свого лекала, йому не вдавалося запропонувати своїй команді інший алгоритм.

Швидше за все, це через недосвідченість. А ще через зайву впертість. Він дуже хотів, щоб його «Еюпспор» грав так, як «Манчестер Сіті».

Це хороше бажання. Але іноді потрібно дивитися не лише нагору, а й під ноги.