Мотоциклетне безумство навколо гори Снефелл. Isle of Man TT, як він є

Вже майже 120 років наприкінці весни на невеликому острові Мен, який загублений між Великобританією та Ірландією, наприкінці весни відбувається справжнє мотоциклетне божевілля під назвою Isle of Man TT. Легендарні перегони, які продовжуються, попри те, що давно втратили статус етапу Гран-прі та похмуру репутацію найсмертельніших змагань у світі (не безпідставну, треба помітити). І черговий розділ історії під назвою Isle of Man TT розпочнеться вже завтра, 26 травня.

Як гонки прийшли на острів Мен і що було далі або трохи історії

Все почалося з того, що в 1903-му році у Великій Британії було прийнято Закон про автомобілі, яким серед усього іншого вводилася максимальна швидкість для всіх видів транспорту з мотором 32 кілометри на годину (20 миль на годину), яка поширювалася на всі дороги загального користування. Таким чином, проведення гонок у Великій Британії виявилося неможливим (про можливість дороги перекривати мови тоді не йшло) скрізь, крім острова Мен. А все тому, що Мен не входить до складу Сполученого Королівства, будучи коронною територією. На острові діє свій парламент Тінвальд, який приймає свої закони. В 1904 році у відповідь на запит секретаря Автоклубу Британії та Ірландії Джуліана Орда Тінвальд Мену ухвалив Закон про шосе, який дозволяв проводити на острові перегони замкнутим маршрутом завдовжки 83.93 кілометри. Цей маршрут, що отримав назву Хайроудс, охоплював майже весь острів і включав більшу частину сучасного маршруту гонки на острові Мен.

Першими нову гонку проїхали автомобілі того ж 1904 року, а вже через рік на Мене з'явилися і мотоцикли. Для двоколісних, щоправда, довелося скоротити трасу до 40 кілометрів, виключивши з неї найскладнішу гірську ділянку – на той час мотоцикли ще не могли долати круті підйоми. Гонку International Motor-Cycle Cup Race довжиною в п'ять кіл виграв ДжейЕс Кемпбелл на мотоциклі Ariel, якому не завадив навіть пожежа під час піт-стопу. Дистанцію гонки він проїхав за чотири години, дев'ять хвилин та 36 секунд.

У 1907 році гонка на острові Мен вперше пройшла під назвою International Auto-Cycle Tourist Trophy і саме від неї веде відлік своєї історії Isle of Man TT. Власне ТТ – це і є Tourist Trophy, до якого згодом скоротилася назва гонки на Мене. Перші чотири перегони пройшли на укороченому St John's Short Course, а з 1911 року Isle of Man TT проходить вже на сучасній трасі, з того часу в трасі вносилися невеликі зміни, але в цілому він залишається тим самим – 60.718 кілометрів навколо гори Снефелл, найвищий.

У 1949 році гонка Isle of Man TT увійшла в календар першого сезону чемпіонату світу MotoGP і пробула в ньому до 1976 року. Незважаючи на свій культовий та престижний статус Isle of Man TT пішла чемпіонату світу, оскільки стала дуже небезпечною і багато провідних гонщиків стали регулярно пропускати етап на Мене. У результаті Міжнародна мотоциклетна федерація здалася і з 1977 року Гран-прі Великобританії переїхав на трасу в Сільверстоуні, а гонка на острові Мен знову стала сама собою. І бажаючих виступити на острові не поменшало, як і смертельних випадків. Isle of Man TT міцно заробила репутацію найсмертельніших перегонів у світі.

Найсмертельніші перегони у світі

Так, саме так – у множині. Вся річ у тім, що з 1923 року на тій же трасі навколо гори Снефелл наприкінці літа проводиться ще одна мотогонка - Manx Grand Prix, яка позиціонується, в першу чергу, як аматорська і для тих, хто хоче отримати досвід перед стартом Isle of Man TT. Згодом до неї також запровадили класи для професійних гонщиків.

За всю історію обох перегонів на острові Мен загинуло загалом 270 гонщиків, п'ять офіційних осіб та семеро глядачів. При чому «молодша сестра» чи не кривавіша за «старшу»: тільки 1982 року на Manx Grand Prix ніхто не загинув, тоді як на Isle of Man TT смертей не було тричі – у 1982, 2012 і 2024 роках. Найсмертельнішим виявився рік 2005-й, коли на Isle of Man TT загинули три райдери та один маршал, а на Manx Grand Prix – шість райдерів та один глядач.

Проте гонки на острові Мен продовжують свою історію. Щобільше – існують й інші мотогонки, які проводяться на закритих дорогах загального користування, як у Британії, так і в континентальній Європі. Багато гонщиків стали зірками саме у класичних дорожніх перегонах, як їх називають. Чимало райдерів розглядають перегони на стаціонарних трасах, як підготовку до огрядних перегонів і, як до їхньої вершини, до Isle of Man TT.

Легенди та династії Isle of Man TT

Гонка Isle of Man TT приваблива тим, що рідко де ще на трасу виходять одразу кілька легенд, на рахунку яких уже безліч титулів та перемог. Наприклад – Майкл Данлоп, головна зірка не лише Isle of Man TT, а й дорожніх перегонів загалом. Північноірландець вигравав головну гонку на острові Мен загалом рекордні 29 разів протягом 16 років. Минулого сезону він оновив «вічний» рекорд у 26 перемог свого дядька Джо Данлопа, легенди британського мотоспорту, визнаного найпопулярнішим спортсменом усіх часів у Північній Ірландії.

Суперники Джо Данлопа – англійці Пітер Хікмен, який вигравав Isle of Man TT 14 разів за дев'ять років, Іан Хатчінсон із 16-ма перемогами за 14 років. А 53-річний ветеран Джон Макгіннес, на рахунку якого 23 перемоги, готується провести на трасі навколо гори Снефеллі свій 25-й рік.

Додамо сюди 29-річного англійця Дейві Тодда, який минулого року виграв чотири класи з шести, улюбленця самих острів'ян Конора Каммінса, який поки що не вигравав домашніх перегонів, але цілком здатний, гонщиків з континенту і отримаємо насичену боротьбу в кожному з п'яти класів.

Дивні створення на трьох колесах

Є в гонці Isle of Man TT дивний клас, майже не схожий на мотоцикли. У цих штуковин три колеса і монокок, що робить їх схожими на «болід» Формули-1, що мутував. Називаються вони сайдкарами і колись давно на зорі еволюції були мотоциклами з коляскою (звідси й назва: sidecar – коляска для мотоцикла). З'явилися вони на острові Мен в 1923 році, проте рік 1925 став для «візків» останнім аж до повернення в 1951 і з того часу сайдкари входять в програму Isle of Man TT незмінно.

Сайдкари – єдиний клас Isle of Man TT, яким керують екіпажі з двох осіб. Райдер стоїть рачки та керує сайдкаром за допомогою мотоциклетних органів управління (тому сайдкари, це все-таки мотоцикли, нехай і химерні на вигляд), а пасажир, балансуючи, утримує апарат на траєкторії в поворотах і не дає йому перевернутися.

У цьому класі є й свої зірки та легенди. Такі, як Бен Бьорчелл, який виграв Isle of Man TT 14 разів разом зі своїм молодшим братом Томом в якості пасажира. Але наприкінці 2023 року Том Бьорчелл оголосив про завершення кар'єри і минулого року Бьорчелл-старший виступав із французом Кевіном Руссо, а в нинішньому намагатиметься виграти гонку на острові Мен з досвідченішим напарником – Патріком Росні, за плечима якого виступи в Isle of Man TT з 2016 року.

Суперниками Берчелла та Росні будуть брати Райан та Каллум Кроу, минулорічні переможці гонки, Піт Фаундс та Джейван Уолмслі, які минулого року програли лише братам Кроу, дворазові чемпіони світу Тодд Елліс та його пасажирка Емманюель Клеман, одна з численних жінок у класі сайдкарів, дворазовий чемпіон Великобританії Скотт Кершоу з новим пасажиром Рісом Гіббонсом, амбітний дебютант Джордж Холден з досвідченим Марком Вілксом на пасажирському місці, та інші.

Формат та календар Isle of Man TT

Гонка на острові Мен – єдина з дорожніх перегонів, яка проходить у форматі тайм-тріалу. Тобто переможець визначається найменшим часом проходження дистанції перегонів, що відрізняється для кожного класу:

• Superstock та Supertwin – 3 кола
• Supersport – 4 кола
• Superbike та Senior TT – 6 кіл
• Сайдкари – 3 кола

Порядок виїзду у класах визначається кваліфікацією, яка проходить у перший тиждень Isle of Man TT – по чотири сесії у кожному класі. Перегони проходять другого тижня – по одній-дві перегони щодня. Тому перший тиждень Isle of Man TT називається Тижнем кваліфікацій, а другий Тижнем гонок.

Цього року Тиждень кваліфікацій проходитиме з 26 до 30 травня, а Тиждень гонок – з 31 травня до 7 червня.