Француз створив сенсацію у Гамбурзі. «Якщо виграю – це буде супер»

Французький тенісист Александр Мюллер створив сенсацію на турнірі в Гамбурзі, обігравши Александра Звєрєва у трьох сетах – 6:3, 4:6, 7:6 (7:5) і здобувши найгучнішу перемогу у своїй кар’єрі.

Трохи більше місяця тому, в Мюнхені, Мюллер без особливої боротьби поступився Звєрєву у двох сетах – 6:4, 6:1. Але цього разу, на батьківщині німця в Гамбурзі, француз узяв ефектний реванш. Це престижна перемога, здобута в складних умовах, при сильному вітрі, з умінням ризикувати, але й діяти обережно.

Окрім самого успіху та виходу до чвертьфіналу німецького турніру категорії ATP 500, ця перемога стала ще одним підтвердженням вдалого початку сезону. У січні цього року Мюллер виграв свій перший титул ATP у Гонконгу й відтоді демонструє дедалі більшу стабільність та зрілість.

– Наскільки важливою може стати така перемога над третьою ракеткою світу в подальшій перспективі?

– Не знаю, чи вона така вже важлива. Побачимо пізніше. Але це перемога, яка приносить задоволення. Я обіграв суперника з найвищим рейтингом у своїй кар’єрі – у матчі, де було дуже складно показувати хороший теніс через сильний вітер. Ми обидва намагалися грати як могли, і я радий, що зміг перемогти.

– Розкажіть про ці умови: пориви вітру навіть змінювали траєкторію м’яча?

– Було справді складно грати. Дуже вітряно, сухе покриття, ґрунт розлітався в усі боки. Нам вдавалося тримати м’яч у грі більшість часу. Треба було знайти баланс між агресивністю та тим, щоб не надто ризикувати по лініях. Я намагався зберігати концентрацію, навіть коли втратив брейк у третьому сеті. У тенісі рідко все йде гладко – це як американські гірки всередині тебе. Але головне – не розпорошуватися. Сьогодні, за таких умов, якщо втрачаєш фокус – все, матч програно.

– Що вам подобається у вашій грі, яка від початку сезону стала такою стабільною?

– Мені подобається моя надійність, перехід в атаку – він стає дедалі кращим, хоча ще багато треба покращити. Я добре граю біля сітки, а тепер хотілося б навчитися атакувати плоскіше, щоб ще більше тиснути на суперника. Мій рівень стабільно хороший з початку сезону, я тримаюся в матчах, набираюся досвіду, і багато ігрових компонентів покращуються.

– Тобто це хороші сигнали перед Ролан Гаррос?

– Я живу тиждень за тижнем. Якби виграв у Гамбурзі – це було б супер, хоча, звісно, у всіх в голові є Ролан Гаррос. Але я не з тих, хто націлюється на титул у Парижі (усміхається).

– А от у Гамбурзі вже можна замахнутися на титул?

– Саме так! Тому залишаюся зосередженим.