Як Бог створив футбольний сезон 2024/25 за 7 днів

Бог створив наш світ за 7 днів – це ви знаєте і без мене, це канон. Але що як я скажу вам, що на створення цього футбольного сезону він витратив стільки ж часу? Так би мовити, пішов по вже витоптаній доріжці та виконав все за шаблоном, який вже щонайменше одного разу дозволив створити об’єктивно прекрасне. Мабуть, ви не будете сперечатись, що наш світ – чудовий. Однак і цей футбольний сезон – також. Тут точно не обійшлось без Бога та його див. Це очевидно. Якщо так, то неважко припустити, як саме він це зробив, якою була послідовність його дій, з чого він починав та чим завершував… Цей текст – саме про це. Не намагаємось зрозуміти божий замисел, але шукаємо (та знаходимо!) формулу ідеального сезону.

День перший

У першоджерелі сказано, що на самому початку Бог створив світло та відділив його від темряви. Що зробив із сезоном? Те саме: поділив команди на ті, які грають у привабливий футбол та в антифутбол. Саме так з’явилися клуби, які стали улюбленцями та, навпаки, найбільш ненависними для нейтральних вболівальників. Наприклад, світло – це «Аталанта» та «Борнмут», темрява – ті ж «Хетафе» та «Верона» з їхньою схильністю більше бити по ногах суперників, аніж по м’ячу. Таким чином ми отримали крайнощі, а разом з тим – і загальну картину, де все гармонійно. Якби не існувало такого «Хетафе», ми б не могли оцінити у повній мірі «Аталанту». Тому іспанський середняк і був створений на самому початку. Без нього та схожих на нього колективів сезон би не вдався.

День другий

За каноном протягом цієї доби Бог створив небо та воду. Тут навіть більш очевидне порівняння – найкращі (ті, хто завжди високо) та найгірші (ті, які завжди низько) команди. Саме на другий день світ побачив «Ліверпуль» Слота, «Барселону» Фліка, «Баварію» Компані, «Інтер» Індзагі, «ПСЖ» Енріке тощо. Ну самі подумайте: ми ж не чекали того перформансу, який продемонстрували названі клуби, ще у серпні. Було малоймовірно, що тренери без досвіду роботи на такому рівні/у новій для себе країні/із несучасним футболом будуть настільки успішними. Ми припускали, що хоча б хтось з них зазнає невдачі, однак всі впорались. Чому? Бо сам Бог подарував нам ці клуби. Бо вони були нам потрібні. До речі, як і потрібні найслабші команди – ті, яких найсильніші будуть перемагати та на фоні яких найкрутіші виглядатимуть ще більш потужно.

День третій

Зібрав воду у моря та створив рослини. Ми вже знаємо, що вода – це про слабкі команди, а отже, зібрана вона разом – це другі половини турнірних таблиць. І, погодьтесь, вони важливі. Хоча б тому, що без них не існувало б перших. Коли опиняєшся там, то прагнеш до прогресу та зльоту до неба – це мотивує та надихає на перемоги, на великі звершення. І Бог дав цю можливість командами рівнем нижче за середній. Але не забув і про рослини – перспективні проекти, які здатні вирости у щось чудове, якщо їм не заважати. Це і про «Болонью», наприклад, яка вже другий рік поспіль може грати у єврокубках. Це і про «Брайтон», який знову поставив на молодого тренера – і знову у першій десятці АПЛ. Це і «Сельта», яка багато років поспіль боролася за виживання – а восени зіграє у ЛЄ. Це і «Страсбур», який з посередній складом переграє топ-команди у Лізі 1.

День четвертий

Бог створив сонце, місяць та зірки. Тобто тих, хто буде світити на небі – на самій горі. Це найкрутіші виконавці сезону. Сонце – це хтось вкрай стабільний та приємний, той, від кого і чекаєш топ-перформансу щотижня. Ніби очевидно: мова про Салаха. Місяць? Це той, хто змінює сонце, коли те заходить. Сонце Салаха зайшло, коли «Ліверпуль» поступився «ПСЖ» у ЛЧ – вилетів з турніру та не залишив шансів єгиптянину виграти ЗМ. Однак тоді з’явився місяць – Дембеле, який чекав свого часу засяяти на небосхилі аж до середини сезону і дочекався. Він навіть більшість своїх голів святкує без емоції – якби холодний місяць був футболістом, то саме таким. Зірки? Вони насправді великі, навіть часто більші за сонце, але для глядача із Землі – геть маленькі. Однак як приємно на них дивитись та їх розглядати… Так само приємно, як спостерігати за футболом Ямаля, наприклад. Найбільш яскрава зірка на небі.

День п’ятий

Були створені риби та птахи – ті, хто плаває, та ті, хто літає. Це також протиставлення. Якщо небо – це команди, які грають у найбільш милий оку футбол, то птахи – це найбільш технічні футболісти. Ті, які можуть зіграти у дотик, прийняти та швидко обробити м’яч у польоті, обіграти суперника та покласти м’яч ударом точно у кут воріт. Саме вони закохують нас у футбол та змушують нас самих жадати польоту… У такому випадку риби – це більш атлетичні виконавці, завдяки яким футбол не перетворюється на аж зовсім академічний вид спорту. Завдяки цим трудягам ми бачимо швидкості аж на останніх хвилинах гри, бо, якщо б їх не було, ті ж технарі у цей час спокійно б собі катали м’яч та ходили б пішки. Але їм не дають. Якби не риби, ми б мали геть однакові команди, футбол яких нам би швидко набриднув. Отже, Бог зробив все правильно.

День шостий

Бог створив тварин та людину – співробітників клубів та головних тренерів відповідно. Без перших усе інше не мало б сенсу, адже накрилася б уся екосистема: футболісти не з’являлися б, бо не було б академій; а матчі, навіть якщо б проводилися, не транслювались би по телебаченню, адже ніхто б про це не домовився. Вся індустрія розвалилася б… Без людини-тренера футбол зміг би існувати, але яким він би був? Примітивним. Простим. Однаковим від матчу до матчу. Завдяки крутим наставникам футбол перетворюється на гру, яку хочеться дивитися не просто щомісяця чи щотижня – але навіть щодня, ще й по декілька разів. Тому Бог і створив найкращих тренерів сезону на шостий день, а ті швидко знайшли собі команди – і виліпили з них щось прекрасне. Ми зобов’язані Творцю за ці його рішення. Втім, як і за всі інші…

День сьомий

На сьомий день створення світу Бог відпочивав, у нашому випадку – «просто» слідкував за порядком та тим, щоб сезон функціонував правильним чином. Наприклад, він запобіг травмам найкращих гравців: головні претенденти на ЗМ все ще грають у футбол у травні, грали у нього майже весь сезон. Чи, також треба відзначити, подарував нам неочікуваний фінал ЛЧ, «закинувши» Ачербі на доданих хвилинах гри проти «Барселони» у штрафний майданчик каталонців (інакше як він там опинився?).

Бог зробив серію пенальті між «Атлетіко» та «Реалом» незабутньою, щоб та компенсувала нам невидовищний другий матч між командами. Завдяки його старанням «Наполі» та «Інтер» втрачають бали кожен другий тур у Серії А: все для того, щоб ми мали чемпіонську інтригу хоча б у одній з топ-ліг наприкінці сезону. Тобто на сьомий день без великих дій Бога – але під повним його контролем. Тому все й працює так, як і повинно працювати.

Якщо ж ви скептик та сумніваєтесь, то просто спитайте в себе: чому цей сезон у світі, де все йде шкереберть, вийшов настільки крутим? Як то кажуть, якщо відкинути все неможливе, тоді те, що залишиться, буде істиною. Просто неможливо, що такий крутий сезон – наслідок багатьох випадковостей. Тоді очевидно: все це створив Бог. І постарався він, необхідно визнати, на славу.