Фіаско вдома. Причина краху Феррарі та чого не вистачило Ред Булл для поулу

Кваліфікація в Імолі стала ще одним підтвердженням того, наскільки тонким і нестабільним є баланс сил у сезоні 2025 року. Хоча боротьба за перший ряд знову звелася до дуелі між Макларен та Ред Булл, цього разу до неї наблизилися одразу кілька команд, які зуміли правильно прочитати специфіку треку Енцо і Діно Феррарі та специфіку вибору гуми цього вікенду.

Ключовим технічним викликом в Імолі став перегрів шин на дистанції одного кола. Найм’якіший склад виявився надто чутливим до агресивного стилю проходження траси, що поставило команди перед дилемою: атакувати на максимум і ризикувати втратити темп у другій половині кола, чи пожертвувати першими секторами заради стабільності в кінці. Саме вибір підходу до шинного менеджменту виявився вирішальним.

На фоні цих викликів особливо яскраво проявили себе боліди, здатні працювати з гумою делікатно й ефективно. І хоча оновлення команд почали поступово змінювати розстановку сил у пелотоні, саме особливості конструкції та баланс характеристик болідів на кожній ділянці кола стали вирішальними у суботу. Нижче – докладний розбір виступів провідних команд за підсумками кваліфікації на ґрунті як результатів, так і телеметричних даних.

Макларен

Болід команди MCL39 вкотре довів, що одна з його головних переваг – делікатне робота з гумою. У той час як більшість суперників скаржилися на стрімке падіння продуктивності шин C6 ще з середини швидкого кола, болід Макларена дозволяв проходити повну дистанцію кола в режимі агресивної атаки без серйозної втрати зчеплення.

Особливо це проявилося в заїзді Оскара Піастрі, який зумів зберегти оптимальний баланс і стабільність у фінальній секції, попри локальні втрати через трафік у останньому повороті. Австралієць зібрав одне з найчистіших кіл у третьому сегменті, компенсувавши проблеми потужним розгоном на виході. Ландо Норріс навпаки – припустився серйозної помилки у повороті імені Жиля Вільньова (кінець першого сектору), де втратив час, після чого не зміг компенсувати відставання до кінця кола.

Згідно з телеметрією, Макларен дещо поступалася Ред Булл у повільних і середніх поворотах, але впевнено відігравалася у швидких секціях і на розгонах. Хоч і максималка Піастрі була на 8 км/год меншою за Ферстаппена, більше зчеплення та чудовий розгін дозволили проходити дистанцію швидше. Саме завдяки найкращому балансу швидкостей і ефективній роботі з гумою команда змогла претендувати на перший ряд.

Ред Булл

У Ред Буллі зробили ставку на традиційну агресивну підготовку шин до швидкого кола, але у випадку з надм'якого C6 це обернулося втратами. У перших секторах Макс Ферстаппен демонстрував швидкий темп – до початку другого сектора, він ішов на рівні Оскара, але в другій половині кола гума різко поплила. У цьому ключі C6 виявився занадто вразливим до перегріву, особливо в умовах, коли болід сильно притискає гуму в середині поворотів.

Детальніше про це Ферстаппен сам розповів у коментарі після кваліфікації.

Оновлення, привезені до Імоли, поки що не дозволили повністю повернути стабільність RB21 на колі. І хоча потенціал залишається високим, наразі Ред Булл доводиться мати справу з тим, що навіть найменший перекос у балансі призводить до миттєвої втрати ефективності.

Попри проблеми з деградацією гуми, Ред Булл продовжує мати найвищу швидкість у повільних і середньошвидкісних поворотах. Це дозволяє їм зберігати конкурентну позицію навіть на тлі нестабільної поведінки C6, який в гонці більш за все буде проігноровано. Але брак швидкості не дозволив утримати перевагу перед Макларен.

Мерседес

Команда з Бреклі стала однією з небагатьох, хто ризикнув не працювати з м'яким комплектом C6 у ключових спробах, обравши замість цього середній склад C5. Це рішення виявилося виправданим: хоча Джордж Рассел втратив на першому повороті, де середні шини не дали ідеального зчеплення в момент повороту, вже з другої половини кола він почав відігравати час завдяки стабільності.

C5 дозволили зберегти більш рівномірний баланс і уникнути перегріву, який масово виникав на мякій гумі у середині кола та заключній зв’язці поворотів. Головною перевагою W15 став акуратний розподіл навантаження на шини – болід не провокує надмірного стирання, і навіть за умови меншої пікової швидкості це дозволило збирати конкурентне коло.

Згідно з даними, Мерседес поступалася Макларену швидких поворотах, але мала найкращу швидкість на прямих, що частково допомогло компенсувати втрати. Такий баланс дозволяє команді в гоночному темпі мати шанс на втримання позицію попри гірший темп.

Астон Мартін

Астон Мартін ще під час минулорічних шинних тестів у Мексиці звернула увагу на нестабільність складу C6 на довгих серіях. Цей досвід допоміг і в Імолі. У п’ятницю команда провела розширений порівняльний аналіз середньої гуми C5 і м'якої C6, після чого свідомо обрала середній склад для кваліфікації.

Обидва пілоти показали стабільний прогрес протягом усіх сегментів кваліфікації, а оновлення, привезені на цей етап, дали додатковий приріст у другому секторі – там, де потрібно стабільне зчеплення на виході. Більш м’які налаштування підвіски дозволили краще працювати з поребриками, а сам болід виявився менш чутливим до деградації гуми, ніж у суперників.

Особливо приємним сюрпризом став темп AMR25 у швидких поворотах – саме там команда зробила найбільший крок уперед. Якщо раніше в таких секціях Астон Мартін стабільно програвали провідній групі, то в Імолі вони були вже на рівні з Мерседес, що дозволило претендувати на місця у третьому сегменті.

Феррарі

Команда з Маранелло стала головним розчаруванням кваліфікації. Обидва пілоти залишилися поза третім сегментом, і ключовою причиною став незбалансований прогрів шин. Скудерія не змогла оптимально підготувати склад C6 перед швидким колом на максимум – передня й задня осі прогрівалися нерівномірно, а вікно оптимального зчеплення так і не вдалося знайти.

Додатковим фактором стали особливості налаштування SF-25. Через жорстку підвіску, необхідну для стабільної аеродинаміки, болід спочатку мав надто агресивну поведінку на поребриках, після чого інженерам довелося пом’якшити налаштування вже після першої практики. Це дозволило краще атакувати, але негативно вплинуло на контроль балансу. У випадку Леклера – це проявилося через надмірну поворотність, яка не дозволила зібрати стабільне коло.

За основними показниками Феррарі перебувала на одному рівні з Альпін і Вільямс – як у повільних, так і в швидких поворотах та на прямих. А в середньошвидкісних секціях вдалося бути трохи швидшими за Хаас та Заубер. Такий рівень не відповідає амбіціям Скудерії, особливо на домашньому етапі.

Читайте також:

Великі оновлення в Імолі. Нові Феррарі та Ред Булл, а також швидкий Астон