Інструкція для фаната: за кого вболівати в усіх великих травневих фіналах?

У травні нас очікують аж 7 великих кубкових фіналів – 4 національних (Англія, Італія, Німеччина, Франція) та 3 міжнародних (ЛЧ, ЛЄ та ЛК). Класичне питання: за кого вболівати? Зрозуміло, що фанатам клубів-учасників фіналів – за своїх улюбленців. А іншим? Цей текст – саме для тих, хто ще не визначився. Спробуємо розглянути кожен з фіналів з ракурсу «а чий тріумф був би кращим для футболу?» Авжеж, ми не можемо знати точно, але спрогнозувати на основі вже побаченого та пережитого – цілком. Одразу зазначу, що, на мою суб’єктивну думку, найкраща для футболу перемога у фіналі – та, яка подарує більше позитивних емоцій, але не тільки тут і зараз (інакше можна було б «топити» за самих лише андердогів) – ще й на певній дистанції. Якщо хтось заслабкий виграє національний кубок та гратиме у ЛЄ, то заслужив, нема питань, але чи буде цей клуб конкурентним у Європі, чи зможе подарувати нам якісь пам’ятні моменти або матчі на міжнародній арені, чи буде його кваліфікація у ЛЄ справедливою? Якщо «ні» є відповіддю на всі ці питання, то, можливо, воно того не варте.

Для зручності підемо у хронологічній послідовності фіналів. Перший – вже 14-го травня, останній – 31-го.

14.05. Мілан – Болонья

У чемпіонаті Італії команди на сусідніх рядках, перевага «Болоньї» складає 2 бали, але «Мілан» має кращий темп набору пунктів (3 тури перемагає, опонент 3 тури не виграє) – отже, за підсумками сезону Серії А ці колективи фінішують десь поряд, а «хто вище?» – питання з шансом вгадати 50 на 50. Причому, дуже ймовірно, закінчать поза зоною єврокубків, а якщо навіть пощастить, то один з них – на позиції, яка дозволить виступати лише у Лізі конференцій. Іншими словами, кубковий фінал між командами – це можливість гарантовано виступати у престижному європейському турнірі для переможця та ризик взагалі не вийти на міжнародну арену восени для того, хто програє. Ставки високі. І якщо дивитися саме з цього боку, то більш-менш очевидно: треба вболівати за «Болонью». По-перше, вона просто є меншим клубом – отже, без єврокубків зробить крок назад у розвитку (ми втратимо топ-команду). А от «Мілан» – це відомий бренд. Він переживе та зможе запросити до свого складу сильних футболістів влітку навіть без участі у ЛЄ.

По-друге, і це навіть більш вагомий аргумент: перемога «Мілана» могла б заохотити клуби щонайменше Серії А до хаотичного керування. Бо свіжа робота босів цього гранду – саме така. Коли пішов Піолі, вони покликали Фонсеку – ледь не антагоніста італійця, бо розміряний та прагматичний футбол першого й дисциплінований та інтенсивний футбол другого – це просто різні світи. Дурне рішення на папері – воно і не окупилося. А зміна Фонсеки, який півроку вчив команду атакувати позиційно, на Консейсау, найкращі матчі з яким «Порту» провів у ледь не автобусному режимі, ще й посеред сезону – це взагалі як прикол. Теж не спрацювало. Потрібні послідовність та можливість успадкування будь-яким новим тренером роботи його попередника. Бо будувати з нуля кожні півроку – це не варіант. У «Мілані» цього не розуміють. Тому команда викинула сезон у смітник. Якщо навіть після такого виграє кубок та гратиме у ЛЄ, то це дасть знак іншим: можете звільняти хоч по 10 тренерів за сезон, все одно матимете шанс бути успішними. Чи це буде добре для футболу? Питання риторичне.

Вболівати за «Болонью»

17.05. Кристал Пелас – Ман Сіті

Давайте чесно: от для «Манчестер Сіті» – Гвардіоли, футболістів, керівництва – за великим рахунком взагалі все одно, чи виграє він кубок. Може, фанатам і буде приємно, що їхня команда перемогла хоча б десь, але це і все. Така перемога не врятує сезон, навіть Пеп наголошував на цьому факті. Місце у єврокубках? «Містяни» матимуть його і так, ще й у ЛЧ, якщо не проваляться на фініші. Престиж? В Англії частіше за будь-яку іншу велику футбольну країну на кубкові матчі топ-клуби виставляють резерви, бо вигравати, звісно, приємно, але пріоритет – збереження сил, тож цінність «чашки» сумнівна (менша, аніж, наприклад, в Іспанії чи Німеччині). Трамплін для подальшого розвитку? Минулого року цей трофей виграв «МЮ», і де «дияволи» зараз? Тож перемога «Сіті» у вирішальному матчі Кубка Англії не дасть футболу нічого. Команда навіть не впала настільки низько, щоб ми дивувалися виграному нею турніру, тож у момент вручення трофею ми просто вимкнемо трансляцію: ми вже це бачили, на екрані відбуватиметься щось геть буденне.

Але з іншого боку: перемога «Пелас» не те що нічого не дасть футболу, але й навіть дещо відбере у нього. Команда у лізі з 13-го року. Чого досягла за цей час, тобто більш ніж десятиліття? Жодного фінішу вище 10-ї чи нижче 15-ї сходинки – це крутий та стабільний середняк, але не більше. Деякі сезони «орли» провели зі слабким складом, деякі – з сильним, але підсумок завжди однаковий: на останні тури команда виходить без турнірної мотивації. Це 12-й клуб АПЛ за ціною складу, а за котируваннями перед стартом розіграшу «Пелас» був одним з головних претендентів на 7-е місце – повинен був стати одним з найкращих без урахування «великої шістки». І не впорався. Не стрибнув вище голови. Езе, Сарр та Матета – круті, а Гласнер – сильний тренер. Але якщо ця банда виграє Кубок Англії, то гратиме у ЛЄ замість, наприклад, «Ноттінгема», а у ЛК не пустить «Брентфорд» чи «Брайтон». Наскільки це буде справедливо? Хочеться бачити у Європі від Англії більше граючих команд. Тоді краще без «Кристал Пелас», аніж з ним.

Вболівати за «Манчестер Сіті»

21.05. Тоттенгем – Манчестер Юнайтед

Ось і перший єврокубковий фінал місяця, ще й який – з найбільшими ставками. Ні, серйозно. Наприклад, поразка «ПСЖ» або «Інтера» у фіналі ЛЧ не змусять нас сказати, що «команда провалила сезон». Ні, і парижани, і міланці були крутими, ми визнаватимемо їхні здобутки за будь-якого результату. А от у ЛЄ зовсім по-іншому, бо команда, яка тут програє, автоматичне стане головним лузером сезону – і закриє для себе шлях нагору турнірної таблиці АПЛ на, можливо, роки. «МЮ» та «Тоттенгем» – найгірші клуби АПЛ без урахування новачків, які дружно зайшли та пішли за рік. 16-е та 17-е місця, це саме аутсайдери. Авжеж, могли б бути дещо вище, якби не забили на чемпіонат у якийсь момент, але максимум для обох – фініш десь на 11-12-й позиціях, тобто все одно у другій половині таблиці. Тож зі складами точно щось не те, а без участі в єврокубках суттєво покращити становище не вийде. Наприклад, захоче «МЮ» покликати Дьокереша, а той відмовить: навіщо йому втрачати рік та виступати у складі команди, яка не грає у ЛЧ?

Тоді відштовхуватимемося саме від цього: в кого більше забере поразка у ЛЄ? Як на мене, відповідь очевидна: у «Ман Юнайтед». У «Тоттенгема» був історично успішний відрізок, протягом якого команда стабільно виступала у ЛЧ та одного разу навіть у фіналі турніру зіграла. Ви пам’ятаєте великі трансфери під це? Ні, бо таких і не було. «Тоттенгем» ростив свого Кейна, а підписував Моуру та Бергвейна – гарних гравців, але аж ніяк не зірок. Бо така політика: клуб не готовий витрачати багато. Ще й імідж: він не перемагає, тож не є привабливим для гравців, які йдуть за титулами. Чи буде підсилення під ЛЧ цього разу? Так. Чи сильне? Ні. Чи приїдуть топ-футболісти? Навряд. «МЮ» все ще виїжджає на імені та готовий витрачатись, тож перемога у ЛЄ – це придбання Дьокереша чи Осімхена щонайменше. Зірки, хоча б 2-3, підтягнуться. І у такому випадку команда зможе бути конкурентною у ЛЧ, проведе пару-трійку матчів, які викарбуються у нашій пам’яті, вже на етапі ліги. Ще й у Манчестері ситуація із тренером зрозуміла (Аморім отримає час і шанс), на відміну від Лондона, де Постекоглу не почне з командою новий сезон… «Дияволи» з більшою ймовірністю скористаються шансом на те, щоб вилізти з ями, якщо виграють у фіналі.

Вболівати за «Манчестер Юнайтед»

24.05. ПСЖ – Реймс

Чесно та прямо: я не бачу сенсу вболівати тут за «Реймс». Чи буде ефект «вау» від його перемоги? Буде, 100%, адже суперник – об’єктивно сильний, один з найсильніших у Європі. У минулому сезоні тут був молодий тренер Стілл, там ще за нього можна було вболівати, адже «хлопець з народу» та вундеркінд. Але тепер нема і його. Склад також без зірок теперішнього чи майбутнього. «Брест» у цьому сезоні продемонстрував, що маленькі клуби Франції навіть під ЛЧ не підсилюються, тож і «Реймс» під ЛЄ не стане. У чемпіонаті взагалі ризикує вилетіти (2 очки над червоною зоною), тож рівень його гри – невисокий. На шляху до фіналу «Реймс» пройшов тільки 2-і команди з Ліги 1, обох – по пенальті. Тобто не перегравав, просто мав міцніші нерви. У півфіналі він грав взагалі ледь не проти любителів (4-а ліга країни), тобто йому пощастило із сіткою, тож у випадку його перемоги у вирішальному матчі це не буде красивою історією. Якщо вже все так, нехай виграє «ПСЖ» та із золотим дублем підходить до фіналу ЛЧ: тоді матимемо інтригу щодо требла команди аж до кінця місяця.

Вболівати за «ПСЖ»

24.05. Армінія – Штутгарт

Тренер Хенесс ніби нікуди йти влітку не збирається, та й боси, якщо він виграє Кубок Німеччини та виведе клуб до ЛЄ, не матимуть до нього питань. Авжеж, сезон у виконанні «Штутгарта» не найкращий, але чого ми очікували від команди у її дебютний рік у єврокубках? Для більшості футболістів це був їхній перший досвід гри на міжнародній арені. Для тренера – також. І навіть так клуб подарував нам пам’ятні матчі проти «Реалу» (1:3, але за грою «шваби» були не гірші та боролися до самого кінця) та «Ювентуса» (1:0, перша поразка Мотти у Турині). У чемпіонаті не вивіз, але зараз має -4 від зони єврокубків – це не провал точно. Якби не матчі у Європі, «Штутгарт» був би у топ-шістці. Якщо зіграє у ЛЄ, то продовжить запалювати. Навіть у цьому сезоні його матчі – одні з найбільш результативних у Бундеслізі (3.4 голи за 90 хвилин). Команда буде претендувати на перемогу у ЛЄ, ще й у видовищній манері. Об’єктивно: «Штутгарт» потрібен нам на міжнародній арені. Більше за «Армінію».

Але ось у випадку «Армінії» перемога у фіналі – справді красива історія. Це не «Реймс», який дійшов до вирішальної гри завдяки гарному жеребу та ціною ганебних виступів у лізі. По-перше, «Армінія» – (майже) чемпіон 3-ї ліги Німеччини. Достатньо просто виграти вдома в останньому турі. Тобто вона провела не гарний розіграш Кубка – а крутий сезон взагалі. По-друге, її шлях по турніру – героїчний. Найслабшим суперником був «Ганновер» з Б2, далі – тільки опоненти з найвищої ліги. І нехай ще ви скажете «фе» щодо перемог над «Уніоном» та «Вердером», але виграші у матчах з «Фрайбургом» та «Баєром» – це справді круто та не криється. Взагалі всім «Армінія» забила хоча б двічі, а ще жодного разу не пішла ані у серію пенальті, ані навіть до овертаймів: вирішувала питання в основний час. Мабуть, не може бути незаслужених перемог у фіналі Кубка Німеччини, але якщо «Армінія» виграє, то ця буде найбільш заслужена з усіх можливих.

А ще ми вже багато років не бачили у країнах з топ-лігами переможців кубків з нижчих дивізіонів. Інтриг купа. Наприклад, наскільки здатен колектив з нижчої ліги бути конкурентним на європейській арені? Чи зможе він підписати крутих гравців заради підсилення попри те, що цілий рік гратиме лише у Б2? Чи є достатнім буст у вигляді участі у ЛЄ задля того, щоб одразу виграти Б2 після перемоги у Б3? Бо ви ж розумієте, керівництво буде закладатися на прибуток від ЛЄ, тож зможе витрачати багато вже цього літа та не ризикувати піти у мінус. За цим буде цікаво спостерігати, а новий формат ЛЄ дозволить робити це не 6 матчів, як це було раніше, а хоча б 8-10 («Армінія» матиме шанси вийти у плей-оф). Я не знаю, скільки поєдинків команди я подивлюся у новому сезоні, якщо вона все ж зіграє у ЛЄ, але я точно бути щотуру шукати її матч у переліку, щоб дізнатись, як там у неї справи. Впевнений, не тільки я. Так, «Армінія» замість «Штутгарта» у Європі – це про меншу конкуренцію, але це точно справедливо, точно крута історія та точно купа інтриг. Воно того варте.

Вболівати за «Армінію»

28.05. Бетіс – Челсі

Я, от чесно, не розумію, навіщо проводити фінал Ліги конференцій між фіналами ЛЄ та ЛЧ. Ще й на тижні, коли всі говоритимуть лише про «ПСЖ» та «Інтер». Ніби було б доречнішим грати фінали у порядку за статусом від найменш престижного до найбільш, щоб «розігріти» аудиторію поступово до головного «виступу»… А так матимемо фінал Ліги конференцій після важливого матчу у ЛЄ та перед головним поєдинком сезону у ЛЧ. Навіщо? Втім, працюємо з тим, що є. Цінність трофею сумнівна, адже переможець фіналу отримає пряму путівку до ЛЄ, а що «Бетіс», що «Челсі» повинні кваліфікуватися до цього турніру через чемпіонат (а можуть взагалі до ЛЧ). Раніше ми щодо кожного матчу розмірковували «а що ця команда покаже у Європі у наступному сезоні, якщо переможе?». Але тут це недоречно, бо все одно обидві у Європі зіграють, а сам факт виграшу ЛК не буде ключовим аргументом у перемовинах з потенційними новачками влітку.

Тоді головне: який результат буде більш справедливим та подарує нам більше емоцій? Тут перемога «Бетіса». Мабуть, найсильніший опонент «Челсі» за цілий сезон у ЛК – це «Копенгаген». Або «Гент». А єдиний з топ-ліг – «Гайденгайм», який ще з Бундесліги може встигнути вилетіти. Ну, ви зрозуміли: це був дуже простий шлях. «Бетісу» було ненабагато важче, але перемога над «Фіорентиною» у півфіналі – вагома. Ще й із урахуванням того, що команда забила переможний в ОТ на чужому полі… Тобто шлях іспанців був важчим. А ще у них значно менш цінний склад. «Челсі» – клуб з фінансовими можливостями регулярно грати у півфіналі ЛЧ. Але він тут, у ЛК, де у півфіналі доводиться перемагати «Юргорден». Наскільки це чесно? А наскільки багато емоцій нам подарує перемога команди, яка із самого початку була значно сильнішою за всіх інших у турнірі? Думаю, мало. До того ж, «Челсі» виступає у ЛК не через здобутки минулого сезону – скоріше у якості покарання, бо його провалила та не кваліфікувалася до більш статусного турніру. А отримувати нагороду за відбування покарання – це щонайменше дивно.

Вболівати за «Бетіс»

31.05. ПСЖ – Інтер

Головна страва і, забігаючи дещо наперед, найважче рішення. Перемога «Інтера» у фіналі могла б стати доказом того, що у футболі можна перемагати без великих грошових внесків. І ні, цей коментар не стосується саме «ПСЖ» – він стосується всіх топ-команд, які витрачають багато на трансфери та утримання своїх зірок. Тут і «Баварія» з «Реалом» – успішні проекти, які майже не витрачають гроші невдало. Але все одно головне – те, що витрачають. І багато. «Інтер» цього не робить. За сезон він не витратив і 80-и мільйонів євро на придбання, а найдорожчий трансфер – Фраттезі за 31. «ПСЖ» за самого лише Кварацхелію віддав 70… «Інтер» перемагає не через крутий склад чи гроші – через гарну роботу спортивних директора (вдалі підписання за копійки) та тренера, який створив один з найбільш керованих механізмів у Європі. Ну от серйозно, перший гол «Інтера» у другому матчі з «Барселоною» прийшов після того, як один вінгбек, який взагалі-то повинен бути прив’язаний до бровки, відібрав у центрі та віддав за спину захисникам на іншого вінгбека – також у центр. Жоден клуб Європи так не вміє, а «Інтер» – так. Бо Індзагі.

Перемога старої версії «ПСЖ» – з Мбаппе, Неймаром та Мессі – у ЛЧ означала б, окрім іншого, і збільшення ваги грошей у футболі. Тоді б усі сказали, що французи виграли через те, що найбагатші. І були б частково праві. Чи досі «ПСЖ» багатий? Так, безсумнівно. Чи перемагає він саме через це? Точно ні. Наразі «ПСЖ» – найбільш збалансована команда Європи, яка вміє на полі ледь не все. У 1/8 вона виграла у «Ліверпуля» у грі на зустрічних курсах в Англії. У чвертьфіналі розібрала автобус «Вілли» у Парижі. У півфіналі багато терпіла та обороняла результат у грі без м’яча проти «Арсеналу». Гроші можуть дати тобі найкращих футболістів, але не гарантують тобі крутої гри у футбол. А «ПСЖ» грає круто. Яке слабке місце команди? Можливо, вона дещо губиться під великим тиском, коли суперник пре всім складом. Але Париж пройшов двох поспіль опонентів навіть за такого сценарію, тож і тут нема нарікань як таких. Це майже ідеальна команда. І такою її зробив Енріке, який просив футболістів під свій футбол та свої вимоги. Якщо «ПСЖ» переможе у фіналі ЛЧ, то це буде приклад для всіх: ось так буває, коли ставиш на систему, а не окремих виконавців; ось так треба розпоряджатися грошима.

Перемога «ПСЖ» – це требл та історія, бо перша за весь час існування клубу. Перемога «Інтера» – теж історія, бо перша за багато років домінування команд, які мають повні кишені грошей. Як кінематографічний сюжет, також приблизна рівність – паризьке переосмислення підходу до розвитку проекту проти міланського топ-менеджменту, який творить дива. Важко. Тут прямо-таки 50 на 50 для мене. Але давайте назву «Інтер», бо «ПСЖ» з його теперішнім підходом та з Енріке ще повернеться у фінал, як варіант – вже у наступному сезоні. Склад італійців – старий, тож влітку стартує перебудова. Коли ще «Інтер» та взагалі якась команда без грошей матиме шанс виграти ЛЧ – велике питання. Буде дещо логічнішим, якщо переможе той, кому більше треба. А треба більше тому, для кого ця можливість – ймовірно, останній шанс.

Вболівати за «Інтер».