Коли футбольний бог вдарився головою. Авантюрні прогнози на 1/2 ЛЄ та ЛК

Прогнозувати будь-що – це апріорі справа невигідна для людини, яка прогнозує. Якщо твоє передбачення не справдиться, то його і тебе всі розкритикують, але якщо все відбудеться так, як ти й передрікав, то скажуть: «Так і мало статись. Ще б ти помилився, коли сам за це узявся!» Вигідного варіанта нема взагалі. Ну, хіба що один – спрогнозувати щось, чого геть ніхто не очікує. Ось у такому випадку «вгадав» – король, а ні – ніхто і не очікував від тебе забагато. У цьому тексті пробую стати такого роду королем – і ділюся своїми думками щодо розвитку подій у півфінальних матчах другого та третього за статусом міжнародних клубних турнірів. Іншими словами, припускаю, що станеться, якщо футбольний бог з тієї чи іншої причини у четвер буде у кризі – і натисне не на ті кнопки. Не хвилюйтеся: усе обґрунтовую, кожне передбачення має певні підстави. Прогнози будуть вважатися даними успішно, якщо зіграють бодай декілька. Вони охоплять не лише перші матчі протистоянь – обидві дуелі.

Щонайменше 2 пенальті у ворота МЮ

«Дияволи» вже пропустили у цій ЛЄ з пенальті тричі, і це найгірший показник у турнірі. Причому не тільки серед команд, які залишилися, а серед усіх. Що цікаво, в АПЛ «МЮ» також має 3 пропущених з пенальті (і 4 призначення загалом), хоча відіграв майже утричі менше поєдинків – отже, 11-метрові колективу у ЛЄ є скоріше наслідком хвилювання, аніж системною проблемою. Наприклад, останній пенальті у власні ворота команда заробила у матчі-відповіді з «Ліоном», коли поступалася 2:3. А передостанній – у поєдинку проти «Реал Сосьєдаду», коли у протистоянні був рівний рахунок. До ворожки не ходи: «Юнайтед» буде хвилюватися у півфіналах з «Атлетіком», бо суперник – серйозний, а на кін поставлена участь у ЛЧ (якщо виграє – грає там, ні – взагалі без єврокубків). Клуб з Більбао виконав 2 пенальті у чвертьфіналі (по одному у кожному матчі) та є одним з лідерів і Ла Ліги, і ЛЄ за кількістю спроб дриблінгу за поєдинок. Нервовий «МЮ» повинен привозити 11-метрові за фоли на братах Уільямсах.

Челсі виграє бодай один матч з різницею у 4+ голів

Одразу скажу: я не вважаю нинішній «Челсі» сильною командою, яка повинна розносити у півфіналах єврокубків. Однак щодо його суперника на цій стадії, «Юргордена», я налаштований зовсім скептично. Першопричина – дуже легка сітка команди. Шведи заслужили дійти так далеко, безумовно, однак не менші шанси опинитися у півфіналі мав, наприклад, і словенський «Целє». Або хтось з поляків, та ж «Легія». Просто тим на шляху трапився клуб з топ-ліги, а ось шведському колективу – ні. «Юргорден» стартував з ранньої кваліфікації, однак його найскладніший суперник у сезоні досі – «Панатінаїкос». За усієї поваги, це і близько не «Челсі». Скандинави вже на попередній стадії не почувалися комфортно та пройшли лише через ранню червону картку для суперника. А що буде тепер? Англійці йдуть за трофеєм: вже на минулих стадіях часто з’являлися основні футболісти, деякі – навіть тоді, коли доля протистояння була вирішена. Команда налаштована серйозно і вже перемагала у ЛК з рахунками 5:1 та 8:0 – може організувати ще одне знищення.

Тоттенгем програє та пропустить щонайменше тричі у Норвегії

Мій погляд: англійці зіграють у фіналі. Але через впевнену домашню перемогу, адже вплине клас виконавців. А от у гостях настраждаються. По-перше, там штучне покриття. Хто-хто, а клуб з АПЛ грати на чомусь такому не звик. По-друге, усі скандинави традиційно гарно виступають вдома, а конкретно ці ще й справді вірять у магію домашньої арени. Далі – цифри. У 36-и останніх поєдинках єврокубків на власному полі «Буде-Глімт» програв… тільки 4 рази! Навіть для топ-команд, типу «Реалу» чи «Барселони», це було б круто, а для колективу такого рівня – фантастика. І не списати усе на слабкість суперників: на відрізку тут невдало гостили «Рома» (1:2 та 1:6), «Бешикташ» (1:2, 1:3), цього сезону – «Порту» (2:3), «Олімпіакос» (0:3), «Лаціо» (0:2). Причому всі могли пропускати більше – просто норвежці не реалізовували. Під катком може опинитися і «Тоттенгем», який цього сезону вже пропускав 3+ голів не лише від топів, але і від «Брайтона», «Евертона», «Вулвергемптона», «МЮ» та «Галатасарая». Тим паче, у Норвегії буде зіграно вже матч-відповідь – якщо «шпори» виграють, наприклад, 3:0 вдома, то у гостях погодяться і на умовні 2:3.

Фіорентина та Бетіс обміняються перемогами

Можливо, найбільш рівна пара півфіналів ЛЄ та ЛК. Де, якщо не тут, вірити у обмін перемогами? Тим паче, перший матч пройде у Іспанії, а «Фіорентина» ризикує відіграти його без травмованого Кіна – свого найкращого бомбардира, який вже забив більше 20-и голів у сезоні та відзначився м’ячем, який вивів команду до півфіналу турніру. Тоді «Бетіс» матиме гарний шанс. До речі, для іспанців фактор поля – дійсно важливий. У тому ж чемпіонаті вони, наприклад, дві третини своїх поразок зазнали у гостях. На минулій стадії ЛК «Бетіс», до речі, також зробив усю роботу вдома: переміг 2:0, а потім розписав мирову 1:1 у гостях. У «фіалок», втім, розбіжність ще більша – у лізі більш ніж у півтора рази більше очок здобуто саме вдома, у ЛК тільки 6 перемог, більшість з яких – оформлені у Флоренції. Окрім того, «Фіорентина» у ЛК – команда, яка завжди проходить «на тоненького». Цього сезону виграла тільки у 50% матчів турніру, минулого двічі за плей-оф йшла у ОТ, а ще на рік раніше програвала першу півфінальну дуель – і рятувалась перемогою у другій. Влаштовувати такого роду гойдалки – це у дусі італійців.

Онана стане героєм та витягне для МЮ хоча б один матч

Хейт на адресу кіпера – завеликий. Він взагалі-то грає непогано. Візьмемо, наприклад, матчі АПЛ – і виявиться, що він має показник пост-шоту у +1.2 за сезон. Тобто, відштовхуючись від показника xG ударів у площину, він врятував команду від зайвого голу. Це тільки 14-й показник серед воротарів у сезоні, але серед основних (в них більша вибірка) – 11-й. До того ж, ніхто з перших кіперів ліги цього ігрового року не має більш ніж +3.8. Тож Онана – норм, а за цим показником ще й Поупа та Аліссона випереджає, наприклад. Але є в нього один мінус: нерідко він привозить. Проте потім компенсує видатними сейвами – тому має непогані цифри на дистанції. Я не можу запевняти, що у півфіналах Онана точно саме врятує, а не привезе, однак посудіть самі: він точно матиме немало роботи (суперник – команда з топ-4 Ла Ліги), а отже, матиме і можливість зловити кураж. І, знаєте, я вірю у куражного Онану. Тим паче, він вже дуже багато навіть як для себе напривозив на минулих стадіях – прийшов час допомагати команді, а не шкодити.

Палмер не заб’є жодного голу

«Юргорден» – слабкий, а перемога «Челсі» у турнірі приблизно вдвічі ймовірніше за перемогу всіх інших команд разом узятих. Тож суто на папері м’яч Палмера – щось, що повинно відбудитись. Однак він не забиває ось вже як 17 матчів – аж з середини січня. І ні, він не перестав бити по воротах – просто перестав влучати. В АПЛ не відзначився у 12 матчах, хоча за цей час завдав 41 удар – усе або повз, або у воротаря. Подекуди віддає асисти, але це все. Навіть у ЛК забити не зміг, хоча проти «Легії» виходив у стартовому складі в обох поєдинках, а з «Копенгагеном» відіграв сумарно 117 хвилин. Як відрізало. І тут суперник – «Юргорден», який, як і належить маленьким командам, буде сконцентрований на тому, щоб стримати головного в атаці лондонців – саме Палмера. На попередній стадії шведи, наприклад, настільки хотіли уникнути пропущених від головних зірок «Рапіда», що забивали собі самі, 2 з 2 голів у їхні ворота у чвертьфіналі – авто. Ось тут буде так само. До того ж, Палмера майже напевно будуть міняти достатньо рано – з 46-ї по 75-у хвилини, тож проти виснажених оборонців він так і не пограє. «Юргорден» може стримати найкращого молодого гравця минулого сезону АПЛ.

Котрась з команд пропустить 3+ голів за один тайм (окрім «Юргордена»)

Може, це буде «Буде-Глімт». Або «Манчестер Юнайтед». Чи хтось у дуелі «Бетіса» та «Фіорентини». Варіанти є. Ідея в тому, що в нас на стадії мінімум «низових» колективів («Атлетік» і… все?), а ось команд із вразливою структурою – купа. І кожна може провалити окрему 45-хвилинку. «МЮ», наприклад, вже пропускав тричі за тайм у цьому місяці, коли грав у «Ньюкаслі» (1:4). У ЛЄ такого з ним ще не ставалося, однак по 2 голи за потрібний проміжок часу він у свої ворота отримував вже тричі, причому не лише від «Ліона» та «Порту» – навіть від «Буде-Глімт». Та й самі норвежці можуть таке виконати: «Тоттенгем» грає у атакувальний футбол, а вони пропускали мінімум двічі у більшості виїздів цього сезону в єврокубках – легко можуть отримати 3 голи у свої ворота на короткому відрізку. «Бетіс» забивав тричі за перший тайм і у ЛК, і у Ла Лізі, а «Фіорентині» це досягнення підкорилося аж двічі у поточному розіграші єврокубку. Ми звикли до того, що півфінали будь-яких турнірів граються у нерезультативному стилі – але так навряд відбудеться цього разу. Команди можуть влаштувати шоу.

Щонайменше один камбек

Будемо вважати за такий випадки, коли команда програвала з різницею у 2+ голі по ходу 2-матчевого протистояння – але врятувалася і рушила далі. Авжеж, таке бувало і нерідко, але для вирішальних раундів подібне – велика рідкість. Однак цього року шанси великі. По-перше, через «МЮ». Команда у чвертьфіналі таке влаштовувала: з 2:0 у 2:4, а потім у 5:4. «Дияволи» легко можуть як впустити свою перевагу через відсутність організації у грі, так і надолужити втрачене завдяки класу виконавців, який в них все ще, напевно, найвищий серед клубів, які продовжують боротьбу за трофей ЛЄ. Раніше вже писав про можливий обмін перемогами «Бетіса» та «Фіорентини» – там щось таке також може відбутися. Малоймовірні подібні дива у дуелях за участі «Челсі» та «Тоттенгема», проте щодо останніх також можна пофантазувати, адже ті ж норвежці у плей-оф програли 3 з 3-х матчів у гостях та виграли 3 з 3-х вдома, тож якщо вони якимось дивом пройдуть до фіналу – лише завдяки героїчному камбеку у грі-відповіді. Не те щоб ми дивимось єврокубків лише заради камбеків… Але побачити хоча б один у півфіналі було б добре, хіба ні?

Хоча б одна червона картка для тренера

Нерви. Я думаю, цей сезон ЛК та ЛЄ – найбільш нервовий для наставників, команди яких дісталися до півфіналів. У ЛЄ повинні і будуть психувати Постекоглу та Аморім. Клуби обох провалились у АПЛ, причому видали історично погані сезони, тож перемога у ЛЄ – єдиний шанс для обох довести босам, що не все так погано. У випадку Анге це взагалі питання працевлаштування: якщо не виграє кубок, його виженуть вже влітку. Дещо схожа ситуація у Марески, однак для його клуба перемога не настільки важлива: просто останнім часом «Челсі» настільки багато втрачає бали, що у випадку подальших невдач він може не розпочати новий сезон із командою. Плюс, навряд резинові нерви у наставників «Буде-Глімт» та «Юргордена» – головних сенсацій сезону. Вони ніби не повинні нервувати, адже їхні клуби вже створили диво, але для обох це верхівки кар’єри – незрозуміло, як будуть реагувати на події та рішення рефері у матчах, у яких все йде геть погано. Важко впоратися зі стресом, коли відчуваєш, що, можливо, ніколи більше у житті не матимеш такого шансу на трофей. Хтось точно не витримає. Особливо якщо хоча б якась із подій, передбачених у статті, відбудеться.

Більше текстів автора дивись тут