Ліверпуль – капуста. Клуби як інгредієнти весняного салату

Вважаю, кожен блогер, який поважає себе і свою роботу, повинен час від часу публікувати максимально серйозний текст, у порівнянні з яким усі інші – то лише дитячі забавки. Так от, цей матеріал – самий такий. Найбільш серйозний з усіх важливих та найбільш важливий з усіх серйозних, бо як може бути по-іншому у квітні – місяці, коли вже всі починають підбивати підсумки сезону? Головний підсумок останніх днів: вже остаточно прийшла весна. На вулиці тепло, а на сонечку подекуди взагалі спекотно. Коли воно так, то не гріх і посидіти зайвий день вдома, але не без діла – як варіант, готуючи щось смачненьке. Максимально актуальне – весняний салат, бо той і освіжає, і гарантує відчуття ситості, і дає можливість покреативити та поекспериментувати під час його приготування. Ось я теж креативлю. Ця стаття – мій варіант весняного салату.

Знайду клубно-футбольні відповідники всім вам відомих інгредієнтів та змішаю – все дуже просто. Для гурманів під кожним пунктом запропоную альтернативні команди.

Капуста: Ліверпуль

У салаті цей інгредієнт є основою. Без нього не було б страви. Тоді цілком логічно, якщо капустою у нас виступить «Ліверпуль». Команда де-факто стала чемпіоном Англії ще десь у січні-лютому, бо провела абсолютно весь сезон на одному рівні – стабільно високому. «Червоні» навіть як таких спадів зуміли уникнути, їх найгірший відрізок з 5+ турів у чемпіонаті – з 13-ма набраними балами у 7 матчах (3+4=0-), а обидві поразки у лізі «оточені» перемогами у сусідніх турах. Навіть важко сказати, а чи пережила команда хоча б один спад протягом ігрового року? Був виліт від «ПСЖ» з ЛЧ та подальша поразка від «Ньюкасла» у КЛ, але проти парижан «Ліверпуль» також відіграв якісно на «Енфілді», а один поганий поєдинок у фіналі може статися з кожним. «Ліверпуль» гарантував нам гарний сезон – гарантує і не менш вдалий салат, стане його основою. Він не здивує винятковим смаком, проте завдяки ньому страва взагалі відбудеться.

Альтернативні капусти: Наполі, Барселона, Динамо (фансервіс!).

Редис: Ноттінгем Форест

Ніби на вигляд невеликий, але на смак – гострий. Можливо, коли доїси, не згадаєш багатьох компонентів салату, проте цей точно запам’ятаєш – і через різкий удар по твоїх смакових рецепторах, і через помітний колір. Таким був увесь сезон і «Ноттінгема» – взагалі-то маленького клуба, який ще минулої весни всерйоз боровся за виживання. А тепер він серед претендентів на те, щоб виступати у Лізі чемпіонів – турнірі найкращих команд Європи. А все через що? Через зухвалість колективу, який взагалі не визнає авторитетів. «Форест» – один з лише декількох клубів у сезоні, який зумів «завалити» «Ліверпуль». Переміг «Ман Сіті» та «Астон Віллу», розмазав кращий за складом «Брайтон» з рахунком 7:0… І це при тому, що команда не грає у футбол на топ-рівні: б’ється, бореться, багато бігає, але за очікуваними очками виступає як середняк, не більше. Але ми все одно вболіваємо за цих хлопців, бо вони воїни, ще й дуже харизматичні. Типові редиси.

Альтернативні редиси: Рома після приходу Раньєрі, Майнц, Страсбур.

Огірок: Атлетіко

Традиційний елемент більшості салатів. І зрозуміло, чому його цінують: огірок не «сперечається» з іншими елементами страви за пальму першості, але все ж таки забезпечує їй певний баланс. Це не головна зірка – це актор другого плану, який пізніше буде відзначений у відповідній номінації на «Оскар». Хіба це не точний опис «Атлетіко» у цьому сезоні? «Матрасники» провели гарні матчі проти «Реалу» у ЛЧ – але вилетіли досить рано; вони аж до весни були у гонці за титул Ла Ліги – але потім втратили бали проти слабких «Хетафе», «Еспаньола» та «Лас-Пальмаса» та опинилися поза «великою грою»; вони дісталися півфіналу Кубка Іспанії та провели шалений поєдинок проти «Барселони» у гостях (4:4) – але взагалі нічого не запропонували у матчі-відповіді вдома. «Атлетіко» нічого не виграв та навіть не був близьким до цих перемог. Однак він подарував нам Ель-Класіко у фіналі Кубка, драму з пенальті Альвареса та гонку за титул з трьома учасниками аж до весни у Ла Лізі. Без такого огірка салат не мав би сенсу.

Альтернативні огірки: Баєр, Аталанта, Астон Вілла.

Зелена цибуля: Реал Мадрид

Найкраща зелена цибуля – та, що гостра. Бо вона дійсно додає страві нових ноток смаку. Подекуди цей компонент навіть є агресивним, особливо у ті моменти, коли додав його до салату забагато… Таким і був «Реал» цього сезону – у деяких матчах просто нестерпним та дратуючим. Але хіба краще було б взагалі без нього? Вінісіус не був професіоналом та регулярно, як і раніше, потрапляв у скандали через свою поведінку на полі. Мбаппе конфліктував з Дешамом восени. Своєю поганою грою команда зіпсувала нам декілька Ель-Класіко: «Барселоні» просто не було з ким грати. «Реал» не просто програв «Арсеналу» двічі – а зазнав другої поразки за безпорадної гри у матчі, перед яким ледь не кожен футболіст команди розповідав про героїчний камбек. Мадридці вкотре опинилися у центрі декількох суддівських скандалів, через один з них ледь не відмовились виходи на поєдинок фіналу Кубка Іспанії. «Реал» бісив так сильно, як не бісив вже багато років. Проте його внесок у те, що сезон видався таким емоційним, беззаперечний.

Альтернативні паростки: Манчестер Юнайтед, Мілан.

Кріп: Болонья

Ніби незначний елемент – але дуже важливий. Саме кріп здатен зробити страву довершеною. Якщо б не він, наш салат важкувато було б назвати вишуканим. «Болонья» – маленький клуб, який досі асоціюється скоріше з боротьбою за виживання, аніж з конкуренцією за місця в єврокубках. Однак відбулося дивне: після літнього відходу Мотти та втрати декількох основних футболістів команда зуміла не просто не розвалитися, але й додати у багатьох компонентах гри, один з яких – видовищність. За тим, як «Болонья» возила «Наполі» (1:1) та «Інтер» (1:0) у других таймах нещодавніх поєдинків (проти перших – 6:0 по ударах з 46-ї по 90-у хвилини, проти других – 5:0 за спробами після 85-ї) було дуже приємно спостерігати. Вона у топ-3 за відсотком володіння м’ячем та випереджає «Наполі» за показником xG. Якщо хочеться увімкнути та подивитись із задоволенням якусь сильну, проте посередню за складом команду, то саме цю. Завдяки «Болоньї» сезон видався та видається більш вишуканим, аніж міг би бути.

Альтернативна зелень: Лаціо, Борнмут, Брайтон.

Листя салату: Ювентус

Листя салату не дадуть нашій страві нічого особливого. Вона не стане якоюсь іншою через них, не заграє новими фарбами – за великим рахунком не зміниться. Однак листя салату здатні гарантувати нам об’єм. З ними наша порція вийде більшою, а ми зможемо дещо довше насолоджуватися смаком страви. Ось це про сезон «Ювентуса» – про об’єм, а не про смак. Матчі туринців не було цікаво дивитися, ба більше, інколи – навіть майже неможливо, бо у їхніх поєдинках нічого не відбувалося, ледь не 0 важливих подій за 90 хвилин (вистачало і дуелей з показником менше одиниці xG на дві команди). Однак про «Ювентус» було цікаво говорити, за «Ювентусом» було цікаво слідкувати. Бо це був новий проект. Це був Мотта. Це була купа ризикованих новачків. Це був молодий Їлдиз. Це був неочікуваний та ефективний трансфер Коло-Муані взимку. Це була зміна прогресивного Мотти на фаната пресингу та інтенсивності Тудора. Увесь сезон ми сперечалися, що виходить чи не виходить у команди, чи треба дати більше часу тренеру – «Ювентус» був важливим для цього ігрового року. В тому числі завдяки ньому наша тарілка сезону не виявилась напівпорожньою.

Альтернативні листочки: Манчестер Сіті, Челсі, Боруссія Д.

Оливкова олія: Інтер

Зрілість. Думаю, цього слова повинно бути достатньо, щоб ви не сумнівалися, що тут повинен бути саме «Інтер». Оливкова олія зв’язує елементи салату між собою, єднає їх заради того, щоб вони з окремих компонентів перетворилися на повноцінну композицію. Без неї редис та капуста не поладнають, вона як та сама мамка для усіх, яка вирішить усі конфлікти у домі. Це про досвід та про зрілість, а тут вже точно «Інтер» попереду всіх, бо має найстарший стартовий склад серед топ-клубів Європи. Я у якийсь момент себе спіймав на думці, що у випадку підписання ветеранів Мюллера та Де Брюйне вільними агентами влітку «Інтер» омолодить свій состав, бо Арнаутович та Мхітарян ще старші. Завдяки досвіду своїх виконавців «Інтер» грає у півфіналі ЛЧ разом з командами, які мають абсолютно зіркові склади. А італійцям такий не потрібен: вони вивозять завдяки вмінню чекати, терпіти, ухвалювати зважені рішення та не ризикувати зайвий раз. Поллємо наш салат саме цією олією.

Альтернативна олія: Арсенал

Сметана: ПСЖ

Вона м’яка та жирна, може вкрити всі інші елементи салату, втрутитись у смакову битву у твоєму роті проти абсолютно будь-якого іншого компоненту – і перемогти. Найближчий до опису футбол – той, у який грає «ПСЖ». Він виконує багато підготовчих пасів, «згущує» гру у центрі поля, нерідко уповільнює її, але завдяки цьому створює щось чудове – вишукану гольову атаку, яку хочеться ще раз і ще раз передивлятися на повторі. Футболісти парижан на м’ячі не мають чіткої позиції – вони пересуваються візуально хаотично, десь інтуїтивно, а завдяки цьому заповнюють геть усі зони на полі. Інколи здається, що вони усюди. Це саме те, що потрібно нашому салату. «ПСЖ» зробить його значно відчутнішим за калоріями, а ще – більш м’яким, приємним. Особливо якщо сметана тільки-но з холодильника – тоді страва вийде прохолодною, освіжаючою. А що може бути кращим за це, коли на вулиці спекотно? «ПСЖ» – інгредієнт «на любителя», проте для його поціновувачів він є ледь не головним клубом сезону.

Альтернативна сметана: Баварія

Важливі інструкції

Перед приготуванням обов’язково скуштуйте «Ноттінгем Форест»: раптом вам цього разу продали його не гострий, а гіркий. Якщо салату вийшло багато, то поділіться з сім’єю та/або друзями – запросіть їх у гості. Розділіть його на порції та розкладіть по тарілках, але обережно, щоб «Інтер» чи «ПСЖ» не крапнули. Після приготування не забувайте прибратись на кухні, бо розкидані усюди «Болонья» та «Реал Мадрид» – то щонайменше некрасиво. Перш ніж дати скуштувати іншим, спробуйте салат самі: раптом ви переборщили з «Ліверпулем» чи «Атлетіко», якщо справді так – додайте побільше інших компонентів, як варіант – «Ювентуса», бо він точно нічого не зіпсує. Запропонуйте гостям виделку, ложку, ніж – все, що їм потрібно. Дивіться на них уважно після того, як вони доїдять. Дивіться аж допоки вони не подякують вам за ваш кулінарний шедевр. Прийміть компліменти, попрощайтесь з гостями. Коли вони підуть, більше не стримуйте себе – занурюйтесь в інтернет, щоб знайти рецепт не менш смачної окрошки. Не все ж мені вам надиктовувати.