ПУШИЧ: «Шахтар буде боротися за друге місце. Фінал Кубка найважливіший»

Головний тренер «Шахтаря» Маріно Пушич дав прес-конференцію після матчу 26-го тура УПЛ з «Динамо» (2:2).

– Які у вас емоції та враження від українського класико «Шахтар» – «Динамо»? І чому сьогодні вийшли два абсолютно різні тайми: перший – «Шахтар» виграє 2:0, усе начебто це три очки, а другий – команда наче в роздягальні залишилась?

– Хороше запитання. Насправді, цю гру можна пов’язати з півфіналом, який ми зіграли три дні тому на виїзді: він тривав 120 хвилин, важкий поєдинок, ми віддали багато енергії. Вони ж грали тут, у Львові, з командою другого дивізіону, тому вони могли замінити багато гравців, зберегти їх енергію для цього матчу, а ми не могли так зробити, бо повинні були якомога краще зіграти в кубковій зустрічі. Чому я про це говорю? Це не виправдання, насправді я просто відповідаю на ваше запитання, тому що це важливий аргумент. Я знав, що нам вистачить енергії на 50–60 хвилин високого тиску, як і було в першому таймі, вважаю, ми контролювали гру, показували дуже хороший футбол. А потім наша енергія зменшилася в другому таймі, тому я старався це змінити, відчув це, випустив чотирьох свіжих гравців. Проте, на жаль, цього було недостатньо для того, щоб відігратися, бо інші футболісти теж відіграли 120 хвилин, тож усе одно на полі дуже втомлені футболісти.

Ми захищалися, що, маю зауважити, не є нашим стилем гри. І коли вам бракує енергії, а суперник тисне і виконує багато прострілів, необхідно якісно оборонятися – і ми це робили до першого гола. І коли ви пропускаєте перший м’яч, енергія ще більше змінюється, ви відчуваєте ще більшу втому, ніж суперник. Вони створили дві чи три хороші нагоди в другому таймі, тому вони заслуговували забити, якщо бути чесним. І ми більше не могли відігратися, нам просто не вистачало сил, ми намагалися пережити, перестраждати другий тайм. Але, на жаль, ми пропустили гол на останній хвилині, не змогли з ним впоратися. Загалом маю сказати, що перший тайм був за нами, другий – за ними. І якщо розглядати другу половину, вони заслуговували зрівняти рахунок. Повторюся, є зв’язок з грою, яку ми провели три дні тому. Це точно те, що вплинуло на цей матч, а особливо на його другий тайм. І знову хочу відзначити: вони зрівняли рахунок на останніх секундах протистояння. У першій зустрічі їм дуже пощастило, цього разу вони заслужили на нічию.

– Інформація про суперника вам добре відома, але наскільки сьогоднішня гра дасть інформацію напередодні фіналу Кубка України з «Динамо»?

– Ми знаємо одне одного дуже добре, є не так уже й багато таємниць, якщо говорити відверто. Справа у свіжості та ініціативі, у тому, хто буде виконувати певні задачі. Бо фінал – це фінал. І я можу вам сказати, що ми точно будемо готові до цього фіналу. Немає великих таємниць: вони знають, як ми граємо, ми знаємо, як вони грають. Тож побачимо. Це важливий поєдинок. І, як я вже говорив, я з нетерпінням чекаю на цю гру.

– Микола Матвієнко два матчі поспіль грає на позиції шостого номера. Це епізодично чи ви бачите його як опорного півзахисника й далі?

– Минулого разу я казав, що мені подобається ставити гравців на різні позиції, особливо якщо в них є певний рівень ігрового інтелекту, щоб займати ці позиції. І я вважаю, що він є футболістом, який має цей рівень і також показав це в минулій грі. Цього вечора йому було трішки важче, особливо коли гра набирала обертів, бо він багато діяв у ролі центрального захисника – це відрізняється від гри у півзахисті у фізичному плані, утома відчувається значно раніше. Але він цілком здатний грати на цій позиції, і це точно не востаннє, коли він її займає.

– Досить довго вас не було в конференц-залі, тож яка була розмова після матчу з командою? Після такого шокуючого фіналу які слова ви знайшли для гравців?

– Дивіться, я завжди намагаюся аналізувати гру реалістично після її закінчення. Я не прикрашаю її та не роблю гіршою, ніж вона була, а стараюся бути реалістом щодо цього. Я знаю, що боляче пропускати гол на останніх секундах, але це теж футбол. Проте я також сказав, що ми провели перший тайм дуже добре, другий тайм – ні, через нестачу енергії: суперник був свіжіший, мав більше енергії та фізичних сил, ніж ми в той момент, вони створили більше нагод. Тому, повторюся, нічия з рахунком 2:2 є реалістичним результатом. Це болісно, коли ти ведеш з двома голами і потім отримуєш м’яч у відповідь на останніх секундах, але, як я завжди говорю, у вас є 24 години, щоб порадіти чи посумувати в топовому спорті – і це все. Ти маєш фокусуватися на наступній грі, бо наступний матч завжди найважливіший, а не той поєдинок, що ти вже відіграв. Тому нам треба відновитися. Будемо це робити завтра, потім повернемося до Києва, де зустрінемося з «Чорноморцем». І побачимо, як ми оновимо нашу команду, щоб стати сильнішими перед кубковим фіналом. Ми будемо до нього готові.

– Уболівальники завжди уважно стежать за роботою арбітрів. Як ви сьогодні оцінюєте суддівство? (питання журналіста Sport.ua)

– Я думаю, що вони сьогодні добре себе проявили. Працювали нормально, правильно вели гру для обох сторін. Так, були окремі сутички, фоли та інше, але загалом вони впоралися непогано. І це також варто відзначити: якщо арбітри були хороші, то вони були хороші. Тому сьогодні ввечері я не маю до суддів жодних претензій.

– Сьогодні вам не міг допомогти Георгій Судаков, ваш лідер, і про нього зараз багато інформації в пресі – «Ювентус», «Брентфорд», різні команди. Чи впливає це якось на Георгія, чи розмовляли ви з ним про це?

– Перш за все, звичайно, нам його не вистачало сьогодні ввечері. Як ви знаєте, Судаков – фантастичний гравець. Але я хотів би також відзначити хлопців, які працювали в цій, а також у минулій грі, вони виклалися на повну. Якщо якогось гравця немає в розпорядженні, нам потрібно його замінити, інші хлопці повинні зайняти його позицію. Коли ти хороший гравець, як він, а він уже майже два роки під моїм керівництвом демонструє результати, зокрема й на рівні Ліги чемпіонів, де провів дуже хороші матчі та забивав голи, то в такому віці, звісно, стаєш дуже цікавим для багатьох клубів.

Я вважаю, що для такого таланту в Україні, з амбіціями, можливостями та здібностями, як у нього, цілком нормально грати у п’ятірці найкращих ліг. Такі амбіції неодмінно викличуть інтерес клубів. Багато моїх закордонних колег у таких чемпіонатах також запитують мене про нього, і вони це роблять не просто так. Тож це нормальний процес, і ми побачимо в кінці сезону, як усе піде, залишить він нас чи ні. Але ми також є клубом, де багато молодих гравців, і це також наша філософія – розвивати цих молодих гравців до певного рівня, щоб їх можна було продати на наступний рівень. Тож це частина філософії, це все цілком нормально. Якщо таке станеться, якщо хтось піде за велику суму, ми повинні пишатися, тому що ми добре попрацювали. А потім нам потрібно знову будувати й оновлювати команду. І це цілком нормально. Тому я не здивований, що до нього є великий інтерес.

– Маріно, у Києві після матчу з «Вересом» я вас запитував про амбіції на чемпіонство. Зараз чисто математично ще можна бути чемпіонами – розігруються ще 12 очок. Але моє запитання в тому, чи важливою є для «Шахтаря» боротьба за срібло?

– Так, усе важливо. Ми продовжуватимемо боротися до кінця. Як я вже казав, усе закінчиться лише тоді, коли дійсно закінчиться. У нас має бути такий настрій. Тому що попереду багато ігор, і особливо фінал Кубка України, який, якщо чесно, для нас найважливіший. Ось у чому вся суть. Звичайно, ми спробуємо посісти друге місце. Ми обов’язково за це боротимемося, адже друге місце дає можливість пройти в попередні раунди Ліги Європи. Отже, так, усе важливо. Я вважаю, що ми все ще в грі за це місце. Але, знову ж таки, це буде нелегко, тому що ми в невигідному положенні. Але ми спробуємо. Ми обов’язково спробуємо наздогнати. Проте, якщо порівняти, звичайно, фінал Кубка для нас більш важлива гра.

Читайте також:

Шахтар – Динамо – 2:2. Камбек у Класіко у Львові. Відео голів та огляд