Чому потрібно вболівати проти Шахтаря у фінальних матчах сезону

Не дивився сам матч на вихідних, але потім, вже пізно ввечері, побачив результат – поразку «Шахтаря» від «Колоса» (2:4). І спочатку засмутився, бо, здається, цього сезону все ж без чемпіонської інтриги: «Динамо» майже не втрачає, а у здатність «Олександрії» виграти всі матчі до кінця чемпіонату просто не віриться. А потім зловив себе на думці, що навіть дещо радію невдачі «гірників», бо, це виходить, вони, дуже ймовірно, виступатимуть не в ЛЧ чи ЛЄ – а у ЛК, вперше в історії. Тоді я сів та прикинув… і дійшов висновку: у срібній гонці та боротьбі за Кубок України я вболіватиму проти «Шахтаря». Ба більше: я вважаю, що такий розвиток подій, коли ще нещодавно головний клуб країни зіграє лише у третьому за статусом єврокубку, буде корисним для усього українського футболу.

Далі пояснюю, чому ЛК – те, на що заслужив та що потрібно «гірникам» і кожному українському фанату ногом’яча.

Ми побачили рівень команди в ЛЧ восени

«Шахтар» провів непогану осінь та зиму на європейській арені, я обмовлюся про це одразу, щоб ви раптом що не подумали. Так от, справді непогану – але цього не вистачило навіть для виходу до першого раунду плей-оф у розширеному форматі. 7 очок за 8 турів, до «зони життя» не вистачило аж 4 – отже, навіть утримати 2:0 проти ПСВ було б недостатньо. До того ж, «Шахтар» не те щоб награв на 0:0 проти «Болоньї»: так, на перших хвилинах не реалізував пенальті, але пізніше більше жодного разу не пробив у площину та поступився 3:17 за ударами. Зате поєдинки проти «Аталанти» (0:3), «Баварії» (1:5) та «Боруссії» (1:3) були зовсім не близькі, «Шахтар» ніяк не міг набрати у них очки. Отже, підсумковий результат плюс-мінус справедливий, як і підсумок – достроковий виліт команди після закінчення першого ж основного раунду турніру.

І це при тому, що «Шахтарю» взагалі-то пощастило з календарем. «Янг Бойз» – найгірша з 36-и команд ЛЧ (8 поразок у 8 турах), «Болонья» – клуб з-за меж топ-24, лише 1 опонент «гірників» опинився за підсумками розіграшу у топ-8. І це якщо говорити лише про результати суперників у ЛЧ, а можна піти далі – згадати, що команда програла історично слабкій «Боруссії» (коли пішов Шахін, Дортмунд перебував у другій половині турнірної таблиці Бундесліги), не витиснула геть нічого з «Арсенала», який кожен третій матч в АПЛ закінчує унічию, та не знайла, що запропонувати «Баварії», яка у цьому сезоні не один раз втрачала очки проти суперників, які віддавали їй м’яч та грали на контратаках (наприклад, 0:3 проти «Фейєноорда»). Не було випробувань «Ліверпулем» та «Барселоною» – найсильнішими атаками осені, не було надійних захистів «Інтера» та «Астон Вілли».

Тобто якщо б «Шахтар» знову опинився у ЛЧ, він, ймовірніше за все, мав би складніший графік, аніж мав цього року. І що б він тоді зробив? Команда і так витиснула майже все можливе з себе, взяла всі «свої» очки. Проте гарної гри у футбол не було. Мали місце непогані відрізки, однак назвіть хоча б один поєдинок (окрім дуелі з «Брестом», у якій опонент подарував українцям легкий гол у дебюті та разом з тим комфортний контратакувальний сценарій), де «Шахтар» хоча б 60-70 хвилин відіграв як команда, яка заслуговує бути у ЛЧ. Важко. Навіть занадто. А результати колективу навіть в УПЛ доводять, що він не прогресує. Очікувати суттєвих покращень восени поки що не доводиться. Отже, нема жодних причин припускати, що «Шахтар» з другої спроби в оновленому форматі ЛЧ досяг би успіху в кваліфікації у євровесну. Якщо так, то добре, що команда не гратиме у головному турнірі Європи у наступному сезоні.

Динамо показало, що український клуб не розриватиме навіть у ЛЄ

«Динамо» цього сезону – це чемпіонська команда на рівні УПЛ. Абсолютно найкраща, тут і сперечатися не доводиться: киян досі ніхто не переміг на внутрішній арені. Тобто, теоретично, саме столичні мали представити УПЛ якнайкраще у Європі. А що вийшло у підсумку? 0 очок після 6 дебютних турів у ЛЄ. Перед своїм п’ятим поєдинком, у ніч з середи на четвер, «Динамо» стало єдиним клубом усіх трьох європейських турнірів, який навіть разочок забити не спромігся (а команд усього 108!). Далі стало трохи краще, але підсумок все одно сумний – лише 4 очки загалом, перша і остання перемога здобута над клубом з «нефутбольної» Латвії, програно матчі співставним з нами представникам Угорщини та Чехії, 4 «сухих» поразки з 4-х можливих у дуелях проти команд топ-ліг, кожна друга – ще й погром. Тобто чемпіон України наразі не може бути успішним навіть на рівні ЛЄ.

Я не прирівнюю «Динамо» до «Шахтаря» та не кажу, що «гірники» у ЛЄ виступили б так само. Ймовірно, вони б дійсно упорались краще, бо, по-перше, гірше вже нема куди та, по-друге, мають більший досвід перемог на європейській арені. Проте чи вистачило б цього для кваліфікації до наступного етапу? Маю сумніви. Я не можу покласти руку на серце та стверджувати, що «Шахтар» обіграв би хоча б одного з квартету «Лаціо», «Роми», «Гоффенгайма» та «Реал Сосьєдаду». Він також мав би проблеми і також частіше втрачав би бали, аніж їх здобував. Точно більше б забив, але майже напевно й пропустив би більше, бо склад без балансу та всі ми бачимо різницю між оборонами двох головних футбольних брендів України щотижня в УПЛ. Тобто максимум цього «Шахтаря» у ЛЄ – боротьба за плей-оф до останнього туру. Можливо, навіть успішна, але потім – неминучий швидкий виліт. Великих перемог на рівні ЛЄ команда б не одержала.

ЛК – турнір, у якому можна дійти далеко

Так вже сталося, що я бачив відносно багато матчів Ліги конференцій цього сезону. Що я вам можу сказати? Це турнір, де багато слабких команд та навіть відносно скромний «Панатінаїкос» без великих досягнень на європейській арені перед стартом вважається букмекером одним з 4-5 головних фаворитів. А він геть не страшний. Ціна футболістів його складу – 102 млн. євро, складу «Шахтаря» – 165. І це ще у «гірників» досі як слід легіонери не розкрилися – щойно це зроблять, загальний цінник перевалить за позначку у 200 млн. Тобто наш клуб залетів би у турнір у якості одного з фаворитів одразу. Авжеж, представники Англії, Італії та Іспанії (можливо, ще Німеччини та Франції, однак там великий шанс, що до турніру кваліфікується «команда одного сезону») виглядали б сильнішими, проте це й усе. Всіх інших можна перегравати, а топи, цілком можливо, виб’ють одне одного або заб’ють на турнір, якщо вестимуть боротьбу, наприклад, за ЛЧ у своєму чемпіонаті.

Минулого сезону турнір виграв «Олімпіакос» – гарно організована команда тренера, якого вигнали із «Севільї» через посередні результати та постійний футбол лише у навіси. Цього разу в нас новий герой – «Юргорден» у півфіналі. Шведські клуби давненько не вражають на європейській арені, а тут так далеко дійшов колектив, який у минулому сезоні навіть у топ-3 всередині країни не потрапив. У чвертьфіналі грав не лише «Рапід», але й «Целє» – команда зі Словенії. А ще тут було 2 клуби з Польщі, один з них – взагалі ноунейм для європейського глядача. Тобто справді достатньо якісної організації гри. Навіть топ-футболістів мати необов’язково. А «Шахтар» цих топів, щонайменше потенційних, точно має, тож десь навіть зможе перемагати, будучи гіршим за якістю футболу – просто через майстерність бразильців. І це з будь-яким тренером. Це, знаєте, як регулярні матчі проти «Янг Бойз». Причому не лише на етапі ліги – але й у плей-оф. Найсильнішим суперником «Юргордена» на шляху до 1/2, наприклад, був «Панатінаїкос»…

Виступати у Лізі конференцій – вигідно

Тут відносно легко набирати бали для країни та клубу. Ви знаєте, де зараз у рейтингу УЄФА «Шахтар»? На 40-му місці, нижче за АЗ. А, наприклад, «Фіорентина» – на 33-му. І в неї лише 3 залікових сезони, у «гірників» – 5. Скільки з цих сезонів італійці провели у ЛЧ? 0. У ЛЄ? 0. Спокійно собі грали у ЛК – двічі дійшли до фіналу, зараз також можуть. «Наполі», який пручався у ЛЧ, та «Спортінг», який грав тільки у ЛЧ та ЛЄ, нижче. У цьому сезоні «Фіорентина» набрала до свого рейтингу більше очок, аніж «Ман Сіті». Тобто ви зрозуміли: УЄФА все одно, де саме перемагає команда. Якщо перемагає – отримує свої бали, піднімається клубним рейтингом та бустить рейтинг країни. Авжеж, у ЛК заробляєш менше грошей, однак маєш більше шансів «підсвітити» своїх гравців, бо тут вони можуть зіграти аж у півфіналі чи у фіналі. Якщо у ЛЄ чи ЛЧ «Шахтар» провів би у найкращому випадку 10 матчів, то тут може зіграти всі 12-13. І очок назбирати вдвічі-втричі більше.

Україні потрібен необов’язково сильний «Шахтар» – але обов’язково здатний перемагати на європейській арені. Ви бачили, де ми зараз у рейтингу УЄФА? Нижче Сербії та Хорватії. Наступний сезон стартуємо нижче Румунії, з якої навіть 2-3 відомих команди важкувато згадати. 4 путівки замість 5 – це на нашу користь, але подальше падіння може змусити українські клуби стартувати з дуже ранніх стадій кваліфікацій ЛЧ, ЛЄ та ЛК. «Динамо» минулого сезону, наприклад, вже було змушено проходити 3-х опонентів, щоб опинитися в основному етапі, наші клуби у ЛК – 2-х та 3-х. А може бути гірше. Тоді навіть після завершення війни ми ще декілька років не будемо бачити наші клуби у двох найпрестижніших турнірах: вони просто не проходитимуть цю м’ясорубку з трьох раундів кваліфікацій та плей-оф. Участь «Шахтаря» у ЛК не вирішить нашу проблему, але може зупинити падіння українських рейтингів.

Якщо Шахтар виграє Кубок України, нічого не зміниться

Ймовірно, у такому випадку залишиться Пушич. Я не схильний вважати тренера винуватцем усіх проблем команди, однак з ним «Шахтар» виступає нижче очікувань в УПЛ, лише грає на рівні у ЛЧ, не може повноцінно інтегрувати у свій футбол легіонерів, а ще тренер не має досвіду вирішення таких проблем, бо це його дебют як наставника. Тобто триматись за нього нема необхідності. Якщо раптом є кращий варіант – є сенс спробувати. Але ж виграє Кубок – і ніхто не стане його міняти.

Взагалі, кваліфікація у другий за статусом європейський турнір за підсумками настільки невдало проведеного чемпіонату могла б стати поганим сигналом для інших команд ліги: «Гранди можуть робити що завгодно протягом сезону, але все одно заберуть собі всі цінні путівки до Європи». Тоді і претенденти на високі місця вкладатимуться ще менше, а «Динамо» влітку, наприклад, цілком справедливо вирішить не робити жодних трансферів на вхід: а навіщо, якщо можеш вийти до ЛЄ просто через відсутність конкуренції? І ще один рік у режимі «будемо терпіти».

Треба вболівати проти Шахтаря у фінальних матчах сезону

Бо його участь у ЛЄ не піде на користь нікому. Вона негативно вплине на мотивацію інших амбітних клубів УПЛ. Вона вартуватиме нам ще одного сезону з Пушичем – непоганим, проте нетоповим тренером, який у «Шахтарі» більше вчиться бути наставником, аніж дає команді як наставник. Вона може коштувати нам втрати ще декількох рядків у таблиці коефіцієнтів УЄФА, бо «Динамо» у ЛЧ чи ЛЄ не потягне, а на інших взагалі покладатися не доводиться. Якщо «Шахтар» гратиме у ЛЄ, то навряд зможе показати футбольній Європі увесь потенціал своїх легіонерів: вони ще не готові вигравати у клубів з топ-5 ліг, ми це бачили. А падіння у рейтингу клубів може означати для «гірників» і фінансові втрати, бо лідери цього заліку заробляють більше за аутсайдерів. Але болісне особисто для мене: якщо «Шахтар» виступатиме у ЛЄ, ми не отримаємо українську команду бодай у півфіналі єврокубку. Знову.

А хочеться. Бо вже дуже давно наші клуби не доходили далеко. А тут ніби є шанс створити свято та історію, якщо пощастить – взагалі виграти трофей. Є бажання не лише побачити участь української команди у європейському турнірі – ще і слідкувати за її шляхом. Було б круто повболівати за своїх навесні у четвер, як у старі-добрі…