Страсбург дивує в Лізі 1. Команда українця Соболя зазіхає на зону ЛЧ

Я й не думав, що одна зі столиць об’єднаної Європи може бути такою затишною. Зовсім не відчувалося, що перебуваєш в епіцентрі ухвалення важливих континентальних рішень. Так, величність будівлі Європарламенту вражає, однак поруч – тиша, а в місті – купа квітів, охайні набережні, фахверкові будинки. Повне враження, що ти перебуваєш десь у німецькій провінції з неквапливим бюргерським трибом життя. Може, такий ефект від відвідування Страсбурга (було це більш як два десятки років тому, напередодні Помаранчевої революції) в мене виник через часину літніх відпусток, тому й чиновницька активність у межах Європарламентського ареалу не відзначалася інтенсивністю.

А на розкладках у середмісті, внесеному, до слова, до списку світової спадщини ЮНЕСКО, – традиційний крам для туристичного люду. Пригадую, на одній із них мене обдурили на десяток євро, під час розрахунку в мене промайнула відповідна думка, та якось я полінувався її матеріалізувати у висловлення, подумав, певно, я помилився. Та вже в готелі порахував вартість купленого й зрозумів: моя перша думка була слушною. Та поставився до того навіть з якоюсь поблажливістю: мовляв, буде що згадати під час розмов із французами. Ну, таке. А ось чого бракувало на розкладках, так це шаликів тутешнього футбольного клубу: ну, не було тоді в мисливців за ельзаськими сувенірами попиту на такий товар. А от нині ситуація змінилася, і відповідний попит з’явився. Чи не це є головним досягненням, свідченням сумлінної роботи менеджменту клубу, тренерського штабу й гравців!

***

Наймолодша команда Ліги 1 (середній вік на початок сезону – 22,7, на рік менше, ніж у ПСЖ – найближчого до ельзасців у цьому рейтингу; ба більше, в РКС – наймолодша команда в найсильнішому французькому дивізіоні за останні 75 років!) чудово проводить другу половину сезону! «Страсбург» тримається 5–6-м, а до монегасків, які йдуть 2-ми, – лише 4 очки, й ця дистанція не виглядає нездоланною.

Вище північної вежі Нотр-Дам де Страсбург (142 м!) здійнятися буде складно, як і сягнути рівня «Страсбурга» кінця 1970-х, коли ельзаський клуб під орудою місцевого фахівця Жильбера Гресса й за перших ще несміливих тренерських кроків чи не найвідомішого футбольного уродженця Страсбурга Арсена Венгера (які збіглися з останніми роками його ігрової кар’єри) вигравав національний чемпіонат, але кваліфікуватися за підсумками сезону-2024/25 до єврокубків страсбурзький команді цілком до снаги. Плюси команди з Ельзасу не одразу кидаються у вічі. Справді, серед пошукачів місць у Лізі чемпіонів саме в РКС найгірша різниця забитих і пропущених м’ячів: усього-то +10, наче температура повітря на межі березня та квітня. Пропустила страсбурзька команда більше, ніж, приміром, «Тулуза», що відкриває другу половину турнірної таблиці, йдучи 10-ю. Та все ж таки…

***

Не можна сказати, що попервах в ельзасців усе виходило. Був жахливий листопад, коли команда зазнала чотирьох поразок поспіль у національному чемпіонаті. Й було не зовсім зрозуміло, куди рухатися далі. Зламним став матч напередодні Різдва проти «Гавра». «Страсбург» здобув звитягу на виїзді з великим рахунком. Перший гол у виконанні Абіба Діарри – результат сумлінної роботи над розіграшами стандартів. Другий – плід здатності Себастьяна Нанассі миттєво зорієнтуватися в штрафному майданчику суперників і знайти шпаринку в ближньому куті. Третій – ще один варіант розіграшу кутового з наголосом на вмінні Андрея Сантоса обирати позицію. Та гра засвідчила вихід ельзасців із кризи й, здавалося б, різдвяна павза була невчасною.

Та, виявилося якраз навпаки. Новорічні свята дали підопічним Ліама Россеньйора час, щоб відчути, усвідомити нову реальність, і в 2025 р. вони розпочали регулярно тішити своїх уболівальників. У березні – й поготів: видали справжню феєрію, вигравши чотири матчі поспіль. Прикметно, що успіх приходив до ельзасців як на виїзді, так і вдома. Однак сягали вони його різними шляхами залежно від опонента. Скажімо, в Осері активніше розпочали гру, мали перевагу в 1-му таймі (надто у володінні м’ячем), а втілили її у гол лише на початку другої 45-хвилинки. Надалі мужньо тримали оборону, водночас не забуваючи про небезпечні контратаки. Зрештою, так гра й добігла кінця. В Нанті методично тиснули на суперника та, зрештою, прорвали його оборону незадовго до фінального свистка. А моментів біля своїх воріт гості «канаркам» так і не дали змоги створити. Надалі – швидко пропущений гол від «Тулузи» команда Соболя компенсувала феєричним стартом 2-го тайму, коли забила двічі. Й у грі проти «Ліона» доволі блідий перший тайм від «Страсбурга», коли якнайкраще себе виявив голкіпер ельзасців Джордже Петрович (схоже, що команду Паулу Фонсеки заманили до тактичної пастки) змінився шаленою пристрастю, феєрією постійного пресингу й традиційно небезпечних розіграшів кутових у таймі 2-му. Там був і суперасист у виконанні юного лівого захисника аргентинця Валентина Барко, й бездоганне завершення Емануеля Емеги, й гол Ділана Бакви в стилі молодого Андрія Ярмоленка (лівою, змістившись у центр із правого флангу). Прикметно, що 4 голи «Страсбург» забив за xG 1,09! Чи це не свідчення виконавської майстерності юних ельзасців!

***

Зазначу, що проблемою (але не цього сезону) для команди з Ельзасу може стати чимала кількість орендованих гравців, які нині багато в чому визначають гру команди.

Так, «Челсі» належить автор першого гола у ворота ліонців Андрей Сантос. Він, певно, виокремлюється серед усіх гравців «Страсбурга», адже, за версіями практично всіх поважних статистичних порталів, має найвищу середню оцінку в команді. В 2025-му лише однораз його оцінка від sofascore.com виявилася нижчою за «сімку» (та й то 6,9). Йому лише 20, а він уже встиг у складі збірної Бразилії U-20, будучи капітаном команди, стати переможцем чемпіонату Південної Америки та кращим бомбардиром того змагання. А два роки тому Андрей дебютував й у складі національної збірної Бразилії у матчі проти Марокко. Прикметно, що хлопець у 4-річному віці почав із футзалу, де й здобувся багатьох технічних навичок. Його ціна вже сягає 25 млн євро, й тенденція до збільшення наявна.

І вже згадуваний сербський воротар Джордже Петрович – гравець «Челсі», орендований «Страсбургом». Його перевагою є досвід гри в різних футбольних середовищах: на батьківщині, в США (до слова, був учасником матчу всіх зірок MLS у 2023 р.), в Англії, й ось тепер у Франції. За матч проти «Ліона» серб дістав від sofascore.com оцінку 8,9. Назагал він має 8 кліншитів у 24 матчах (рівно третина!) і сумарно 87 сейвів (за цим показником Джордже поки що 7-й у Лізі 1). Пересічна матчева кількість сейвів – 3,6. Цілком пристойний показник!

Однак є в складі «Страсбурга» гравець, який дістав ще більшу оцінку за матч проти «Ліона»: Ділана Бакву пошанували «дев’яткою». Він, певно, є менш стабільним, ніж Андрей Сантос, однак вряди-годи видає справжню феєрію, як у грі з «Ліоном». Він є вихованцем «Бордо», а «Страсбург» є його першим клубом поза батьківщиною чудового вина. До речі, в самому Страсбурзі на позір (і на перший, і на другий) пиву надають перевагу над вином. Його стихія – правий фланг, а найкраще Баква себе виявляє в пресингу й, сказав би, плеймейкерстві. Неабияка чеснота Ділана – чудове бачення поля.

***

Тренер «Страсбурга» Ліам Россеньйор є уродженцем Лондона, більшу частину ігрової кар’єри провів у «Халлі», закриваючи правий фланг оборони. Може, звідти й особливий наголос Россеньйора-тренера на правому фланзі? Прикметно, що Россеньйора свого часу звільнили з «Халла» через те, що менеджменту кортіло бачити атакувальний футбол, а Ліам не міг цього забезпечити. Россеньйор як тренер, як на мене, тонший за провінційну англійську футбольну стилістику: мовляв, свисток, і побігли. Він у змозі варіювати тактиками, ретельно вивчає кожного суперника, застосовуючи геть різні підходи до «Ліона» й, приміром, до «Гавра». Схема 3–4–2–1 може трансформуватися залежно від того, атакує команда чи захищається. Під час захисту може бути й 5 оборонців. А під час контролю м’яча на своїй половині поля Петрович незрідка діє як лівий центральний захисник (кількість торкань м’яча та передач у виконанні воротаря – чимала!).

Франкомовна комунікація? Россеньйор у «Страсбурзі» частіше спілкується англійською, однак це не заважає йому доносити свої ідеї до підопічних. Колись Ліам, чий батько Лерой так само був футболістом і згодом став тренером, казав: «Люди мають свій сімейний бізнес. Сини виростають, щоб робити те, що робили їхні батьки. Я – не виняток». Проте, як на мене, Ліам перспективніший і куди сучасніший, варіативніший тренер, ніж його батько. Як пише французька преса, «небагато команд Ліги 1 мають таку сильну ігрову ідентичність, як «Страсбург» Ліама Росеньйора». Оглядачі зазначають, що команда британського фахівця має на меті підштовхнути команди-суперниці до помилок задля створення чисельної переваги в просторі, що звільнюється. Гра проти «Ліона» якраз і є чудовою ілюстрацією цього.

Президент «Страсбурга», зірка цієї команди 1990-х Марк Келлер обіймає свою посаду з 2012 р. Він залишився на чолі клубу й після того, як у 2023 р. власником «Страсбурга» став консорціум BlueCo, головним активом якого є «Челсі». На чолі BlueCo стоїть 51-річний американець Тодд Болі (згідно з даними Forbes, його статки оцінюють у 8,5 млрд доларів США). Зміна власника надала нового імпульсу розвитку РКС, а ймовірне потрапляння до Ліги чемпіонів ці імпульси здатне істотно підсилити.

Чи є майбутнє в «Страсбурзі» в нашого лівого оборонця Едуарда Соболя? На цьогорічний Великдень українцю виповниться вже 30, він є другим за віком гравцем у заявці команди. Контракт Едуарда чинний до кінця наступного сезону. Чи може «Страсбург» у літнє міжсезоння позбутися свого українського активу? Я б такий варіант не виключав, однак є в цьому контексті цікава деталь. Усе ж таки молодість гравців команди для участі в єврокубках – не найкращий супутник. І для Ліги чемпіонів, та й для Ліги Європи потрібні досвідчені гравці. Не став би виключати виходу ельзасців на трансферний ринок у пошуках досвідченців. Соболь подібний досвід має, а чи залишиться в команді на наступний сезон рудоволосий шульга аргентинець Валентин Барко (права на нього належать «Брайтону»), який у змозі закрити весь лівий фланг, – питання. Хай там як, а той факт, що Соболь опинився в перспективній молодій команді з прогресивним тренером, сповненим цікавих ідей, безумовно, плюс для українця.

Дуже мені сподобалася фраза щодо «Страсбурга» на сайті Ліги 1: «Ця команда дала собі право на амбітність». Не абстрактне «має», а саме «дала собі». Як на мене, найкраща характеристика колективу під орудою Россеньйора.

Олексій РИЖКОВ