Схилимо голови. Любив Україну, вболівав за Дніпро, зневажав манкуртів

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Артема Прилуцького, фаната «Дніпра», який боровся з москалями вісім років і загинув на початку повномасштабної війни.

«Є люди, які несуть темряву, морок і хаос. Є люди, які несуть справедливість і спокій. І є я – я несу кулемет. Все буде УКРАЇНА!», - писав він на власній сторінці у «Фейсбуку» 29 березня 2022-го, за два дні до загибелі. Поліг боєць три роки тому, 1 квітня 2022 року під Авдіївкою.

Цей , народжений у 1986 році в Першотравенську на Січеславщині, в одному місті з Ярославом Ракицьким, хлопець, вибивається зі звичного шаблону більшості своїх земляків. Артем сильно любив свій край, але бачив його не таким, як переважна більшість його уродженців. Бачив українським. Щоб переконатися в цьому, достатньо не полінуватися і промоніторити соцмережі людини, яка стала героєм. Починаючи з 2010-го, з моменту реєстрації в «Фейсбуку», Прилуцький користувався виключно українською і вшановував виключно українських героїв і українські пам’ятні дати – День створення Української повстанської армії, Василя Стуса, Романа Шухевича, Степана Бандеру, роковини Голодомору.

Натомість до тих, хто заграє з росією і росіянами, Артем залишався непримиренним. Від нього діставалося, Усику, Ломаченку, Верняєву, коли той під час Олімпіади-2016 робив спільні фото з руснею.

А ще хлопець дуже любив котів. Навіть у найкритичніші миті, як виявилося, за лічені дні до смерті, Артем виставляв три світлини з «бойовими» кішками.

Артемова Мама Надія – вчителька хімії в місцевій загальноосвітній школі. Артем з юних років був у фанатському русі «Дніпра» і залишився вірним команді, коли з вини одного деструктивного діяча легендарної команди не стало, точніше, її спробували підмінити клубом-фейком.

До війська Прилуцький, який мав псевдо «Ультрас», подався на самому початку російської агресії, навесні 2014-го, 27-річним. І так увесь час, аж до загибелі 1 квітня 2022-го боронив Україну на передовій. Артем служив у 25-й окремій Січеславській повітрянодесантній бригаді.

Поховали Артема Прилуцького 9 квітня 2022-го в рідному Першотравенську.

Читайте також:

«Ворога постійно бачили й чули». Історія судді, який став воїном