Шахтар – Олександрія: тактичні гойдалки, яких так не вистачає УПЛ

До поєдинку 19-го туру УПЛ «Шахтар» – «Олександрія» обидві команди наближалися в дещо незвичному статусі. У турнірній таблиці вище знаходилася команда Руслана Ротаня, а ось підопічним Маріно Пушича після відверто проблемної та невиразної осені тепер доводиться сподіватися не лише на власні сили, а й на осічки конкурентів. Одна із таких осічок сталася буквально напередодні й мала додати «помаранчево-чорним» додаткової мотивації – «Ворскла» у номінально домашньому (насправді гра проходила в Києві) матчі несподівано відібрала очки у «Динамо» (1:1).

Перемога над «Олександрією» була критично важливою для «Шахтаря» з погляду на його чемпіонські амбіції. Якби «гірники» зіграли внічию, а то й зовсім програли б цей матч, то від штабу Маріно Пушича, принаймні у пресі, не залишилося б і «мокрого місця».

Усе це, а також тактична майстерність і певною мірою навіть зрілість свого опонента, боснійський коуч «Шахтаря» чудово розумів, через що цікаві деталі в поєдинку почали проявлятися ще до його початку...

Кадрові рішення Пушича

Руслан Ротань у кадровому плані вирішив нічого не змінювати у порівнянні з поєдинком попереднього туру, в якому «Олександрії» вдалося здобути вольову перемогу над «Зорею» (2:1). На полі у Львові проти «Шахтаря» вийшов абсолютно той самий варіант стартового складу, що й тижнем раніше на домашній поєдинок проти луганчан.

А ось Маріно Пушич вдався до ротації, причому не зовсім зрозуміло, чи то вимушено, чи то виходячи із тактичних міркувань. За фактом замін, порівняно з поєдинком проти «Лівого Берега» (1:0), було лишень дві: на лівий фланг оборони замість Іраклі Азарові вийшов Педро Енріке, а у центрі поля замість Педріньо з'явився Єгор Назарина. Стосовно заміни грузина на бразильця питань в принципі немає, враховуючи вкрай невиразну гру Азарові з «лелеками» у попередньому турі.

Появою ж Назарини Пушич із самого початку показав, що не планує грати з суперником у авантюрний футбол, й хоче спершу подивитися, на що здатна та чого хоче «Олександрія». Так, Педріньо отримав пошкодження, проте теоретично у Пушича був досить широкий вибір у тому плані, кого випустити на поле замість нього. Серед опцій був і Марлон Гомес, і Георгій Судаков, але тренерський штаб «гірників» зупинив вибір саме на Назарині. Знову ж таки, треба розуміти, що бразилець та українець, які залишилися в результаті у запасі, наразі перебувають не на піку форми через нещодавні ушкодження, але в цілому якщо вони вже потрапили у заявку, то й зі старту теоретично вийти могли б. Причому подальша поява Судакова продемонструвала, що, як мінімум, цей футболіст був готовий дуже і дуже пристойно.

Вже після матчу Пушич досить чітко й зрозуміло пояснив свій вибір. Боснієць зазначив, що не хотів допустити повторення сценарію поєдинку першого туру, коли «Шахтар» поїхав до Олександрії «махати шашкою», але отримав по голові важким обухом – 3:4. По суті, тоді суперник розірвав «гірників» на контратаках.

«Суперники приїхали сюди зіграти внічию – це можна було побачити одразу. Вони не мали наміру атакувати, прагнули пресингувати, але не атакувати, вони не грали відкрито. І тому нам було дуже важливо не вести надто відкриту гру, аби не отримати контратаки, на які вони сподівалися. Думаю, ми не створили багато моментів, обидві команди тактично грали одна проти одної у першому таймі, це було дуже важке тактичне протистояння, не дозволяли одна одній створювати велику кількість моментів, нейтралізуючи атаки, хоча я вважаю, що ми мали кращі моменти у першому таймі, але їх було недостатньо. Я згоден, що цього було недостатньо. Але було дуже важливо залишатися стабільними і не пропустити, тому що це те, на що вони сподівалися, адже потім могли б чекати і знову і знову контратакувати – це завжди та сама історія. Я цього більше не допущу», – заявив Пушич після гри.

Дуель тактик

Вихід на поле Назарини справді дуже допоміг «Шахтарю» зберігати баланс та компактність у центральній зоні, не допускаючи критичних розривів між лініями. Єгор успішно діяв саме у тому компоненті, який від нього, вочевидь, і вимагався. Зокрема, Назарина виграв 100% єдиноборств в обороні, а усього вийшов переможцем із 83% дуелей. При цьому, хавбек також зберіг здатність досить непогано підігравати на атаку, виконавши 26 передач вперед при 69% точності.

У його візаві – Івана Калюжного – справи складалися менш успішно. Більше того, матч проти «Шахтаря» ще раз показав, чому донецький клуб так і не наважився піти на покупку Калюжного в «Олександрії», нехай її, за чутками, активно просували деякі члени топ-менеджменту «гірників». Опорний півзахисник «Олександрії» у вчорашньому матчі виграв лишень 50% єдиноборств в обороні та 53% дуелей загалом. А ось гра у пас в Івана вчора не пішла абсолютно: тільки 67% точних передач загалом, а ось уперед – лише 43%. Останній показник став для Калюжного другим найгіршим у сезоні, причому цікаво, що першим став той, який був у матчі із «гірниками» в першому турі. Тоді в Івана статистики зафіксували тільки 29% точності передач уперед. А в середньому в поточному сезоні цей показник у Калюжного дорівнює 66%, і вкрай рідко хавбек йде з поля із цифрою меншою за 60%.

Крім цього, Пушич однозначно здивував Ротаня тим, що в перші 15 хвилин «гірники» абсолютно не демонстрували бажання до тотального контролю м'яча. Навпаки, «Олександрія» у значній частині першого тайму виглядала набагато цікавішою в плані роботи із м'ячем, однозначно поступившись у відсотку контролю лишень під саму кінцівку першої 45-хвилинки.

Симптоматично, але до ударів у площину справа в першому таймі так і не дійшла. Ані «Шахтар», ані «Олександрія» вболівальників так і не порадували, через що слова Пушича про те, що команда Ротаня була б не проти зіграти поєдинок внічию виглядають цілком обґрунтованими. Номінальні гості справді намагалися пресингувати суперника якомога вище й змушувати його помилятися чи перепасовуватись у перших двох зонах, але самі, отримуючи контроль над м'ячем, ризикувати не поспішали та бити по воротах особливо не намагалися.

Нулі на табло до кінця першого тайму були абсолютно логічним завершенням тактичної «розвідки боєм»…

Усе вирішили заміни, майстерність та… ставка на простоту

У другому таймі команди якийсь час не демонстрували нічого, що могло б змінити ситуацію на користь однієї з них. Перший, по суті, ключовий момент цього поєдинку виник на 59-й хвилині і його не можна не розглядати паралельно з оцінкою другого м'яча «Шахтаря» у матчі, забитого вже на 90-й хвилині.

Отже, 59-та хвилина дала «Олександрії» шанс вийти уперед та, можливо, згодом зачепитися за перемогу. Зимовий новачок команди Ротаня албанець Теді Цара отримав м'яч на лівому фланзі, обіграв один в один Вінісіуса Тобіаса і, увійшовши до штрафного майданчика суперника, отримав можливість обирати: бити з гострого кута, викручуючи м'яч у дальню «дев'ятку», або ж прострілювати/навішувати в центральну зону.

Цара обрав удар, і в результаті м'яч пішов у район бічної лінії, зупинившись біля самого кутового прапорця. Момент був небезпечний і міг завершитися взяттям воріт Різника, але… Після нього центрфорвард «Олександрії» Олександр Філіппов недаремно емоційно викрикував претензії на адресу партнера. Цара ризикував пробивати, оскільки позиція була далеко не «забійною», але набагато логічніше в тій ситуації виглядала б саме спроба знайти партнерів у центрі штрафного майданчика – там був не тільки Філіппов, а й Мішньов, і по суті обидва вони були поза опікою Матвієнка та Педро Енріке, й могли б у дотик замикати флангову передачу.

Те, що не вдалося втілити у життя Царі на 59-й хвилині, чудово реалізував на 90-й Матвієнко. Центрбек «Шахтаря», увірвавшись у штрафний майданчик суперника і опинившись у схожій ситуації, не став бити, а ризикнув прострілити в центр на Егіналду, перед яким була така ж вільна зона, як і у Філіппова з Мішньовим. При цьому, зверніть увагу, що якщо Царі в середині другого тайму намагався протидіяти лише один Бондар, то проти Матвієнка де-факто діяли аж чотири суперники, що значно підвищувало ризик перехоплення передачі. Але Микола, по-перше, чудово побачив позицію Егіналду, а по-друге, миттєво прорахував, що такий варіант для команди буде набагато привабливішим, аніж банальна спроба завершити епізод ударом по воротах. Це і є проявом майстерності, яка у цьому конкретному матчі зіграла на користь «Шахтаря»…

Друге, що варто виділяти – звісно, ​​заміни. На другий тайм Пушич прибрав з поля інертних Бондаренка та Траоре, випустивши значно більш різких та корисних у таких поєдинках Судакова з Егіналду. В результаті перший оформив дубль, а другий забив в епізоді із асистом Матвієнка, який ми розбирали вище.

Не дивно, що після матчу Руслану Ротаню тільки й залишалося констатувати: мовляв, Судаков не просто так коштує 60 мільйонів євро. Хоча, відверто кажучи, до певного моменту «Олександрії» справді вдавалося нівелювати номінальну перевагу «помаранчево-чорних» у класі та претендувати як мінімум на одне очко у цій дуелі.

Нарешті, третє, що кинулося у вічі наприкінці матчу, коли «Шахтар», по суті, і перевернув хід поєдинку – це ставка на простоту. Причому її зробили не гості, як багато хто міг би очікувати, а саме господарі. «Гірники» у фінальній 15-хвилинці почали намагатися якнайшвидше доставляти м'яч вперед – на Кевіна, Судакова, Егіналду та частково зимового новобранця команди Кауана Еліаса. Перша трійка виконавців справді давала значну динаміку атакам «Шахтаря», особливо коли ці гравці опинялися на більш-менш вільному просторі.

Вищесказане підтверджується статистикою. Відсоток довгих передач «Шахтаря» у останні 15 хвилин поєдинку зріс в рази, дійшовши до якоїсь дивовижної цифри у 37%! І це при тому, що в середньому в поточному розіграші УПЛ «гірники» мають на своєму рахунку мінімальний показник щодо довгих передач серед усіх команд-учасниць – лише 778 (в «Олександрії», наприклад, він дорівнює 1019).

Ротань вибудував гру майже ідеально, але Пушич його перехитрував

Підсумовуючи, можна констатувати, що Руслан Ротань та його «Олександрія» загалом показали більш ніж гідний футбол напередодні увечері. Наставник «містян» правий у тому, що його підопічні не заслуговували на таку серйозну (за рахунком) поразку, як 0:3.

Проте загалом не можна не відзначати й роботу, проведену штабом Маріно Пушича. Боснієць, котрий останнім часом справедливо отримував значно більше критики, аніж похвали, можливо, вперше у поточному розіграші УПЛ показав супернику щось таке, на що той не розраховував. «Шахтар» не став із перших хвилин хапатися за контроль м'яча та намагатися створити гольовий заділ за рахунок звичних дій, давши опоненту можливість підловлювати себе на помилках та діяти на контратаках. У першому колі саме подібна гра принесла успіх «Олександрії», а Пушич, нехай його підопічні і діяли яскраво та задерикувато, забивши тричі, отримав в пасив нуль очок та купу критики.

Ставка на прагматичний футбол, а також на потенційну можливість підсилити гру у другому таймі Судаковим, Марлоном Гомесом, Егіналду, Кауном Еліасом та деякими іншими якісними виконавцями, які були під рукою у Пушича, спрацювала блискуче. Більше того, у якийсь момент «гірники» перетворилися на такий собі клон «Олександрії», ставши діяти максимально агресивно у пресингу, і дуже прямолінійно у перехідних фазах атаки.

Підопічні Ротаня мали шанси зачепитися за щось більше, але в певний момент їм не вистачило майстерності, а трохи пізніше – розуміння перебудов та переформатування тактики суперника. Коуч «Олександрії» чи то не зміг, чи то не встиг, чи то просто не знав як докричатися до своїх підопічних, через що в кінцівці «гірники» добили розгубленого суперника, який виглядав у першому таймі навіть цікавіше, аніж вони самі.

Втім, такого роду «тактичних гойдалок», коли незрозуміло чого і коли очікувати навіть від вельми передбачуваного зазвичай «Шахтаря», вкрай не вистачає нинішній українській Прем'єр-лізі. Так, нехай вчорашній матч не був взірцем яскравого та видовищного футболу, проте він не міг не здатися цікавим усім, хто приділив увагу його перегляду. В результаті дві дуелі «гірників» та «містян» у поточному чемпіонаті дали глядачам усе: і обмін перемогами, і яскраву гру з безліччю голів у першому матчі, і досить прагматичний підхід до справи у другому поєдинку, який нехай і завершився розгромом, але насправді розвивався для його майбутнього переможця за сценарієм «на тоненького»…