Суркіс ризикнув, не продавши Бражка у Вулвз, але й дав йому нову мотивацію

Отже, Володимир Бражко залишається в «Динамо» як мінімум до кінця сезону-2024/25. Президент «біло-синіх» Ігор Суркіс, коментуючи чутки про ймовірний переїзд опорного півзахисника в англійський «Вулверхемптон», однозначно дав зрозуміти, що на даний момент його пріоритетом є зовсім не розпродаж ключових виконавців першої команди із максимальною монетизацією складу, а виграш «золотих» медалей чемпіонату у поточному сезоні з подальшою спробою пробратися до загального етапу Ліги чемпіонів-2025/26.

«Бражко залишається в «Динамо». Тому що ми, перш за все, керуємося пріоритетами клубу. А вони очевидні: нам потрібно виграти чемпіонат та отримати можливість поборотися за право участі у Лізі чемпіонів-2025/26. Володимир – ключовий гравець команди, який допоможе нам досягти цієї мети. Це набагато важливіше, аніж ситуативно заробити якісь гроші на його продажу», – заявив Суркіс.

Англійські «вовки», які наразі балансують на межі зони вильоту з Прем'єр-ліги, були дуже зацікавлені у підписанні Бражка до закриття зимового трансферного вікна. За інформацією інсайдерів, загальна сума угоди могла становити 20 мільйонів євро, включаючи бонусні виплати. Сума, м'яко кажучи, немаленька, за мірками нинішніх реалій української Прем'єр-ліги, та враховуючи той факт, що оціночна вартість Бражка на порталі Transfermarkt складає 9 мільйонів євро.

Майже одразу після появи чуток про інтерес «Вулверхемптона» до Бражка стало зрозуміло: сам футболіст горить бажанням перебратися до АПЛ, нехай навіть йдеться і про одну з найменш успішних команд у поточному її розіграші. І спочатку «Динамо» начебто було готове укласти угоду, але в певний момент ситуація змінилася докорінно. Для порятунку угоди «вовки» навіть залучили іменитого португальського агента Жорже Мендеша, але його досвід, вплив та харизма не змогли переконати Ігоря Суркіса все ж таки схвалити трансфер півзахисника.

Коли стало зрозуміло, що угоди не буде, у ЗМІ одразу ж просочилася інформація про те, що Бражко ретельно вичистив свою сторінку в Instagram, прибравши звідти усі фотографії, де він був у одягу із символікою «Динамо». Хтось сприйняв це як образу футболіста, хтось – як дитячу витівку, а президент київського клубу заявив, що Бражко нібито абсолютно нормально та адекватно поставився до зриву переїзду в Англію.

«Ми дуже хочемо бачити Бражка у топовому чемпіонаті та статусному європейському клубі. Він знає нашу позицію, спокійно на все реагує та заслужить таку пропозицію у майбутньому», – сказав Суркіс.

За відмову продавати Бражка зараз у АПЛ за 20 мільйонів євро президента «Динамо» вже дуже багато хто поспішив розкритикувати. Вболівальники роблять це у соцмережах, а футбольні селебрітіс – зі сторінок інтернет-видань. Причому логіка і перших, і других більш ніж зрозуміла: далеко не кожен день за гравця з клубу УПЛ пропонують такі значні гроші, та й у своїй історії «Динамо» продало лишень п'ятьох футболістів (Драгович, Забарний, Миколенко, Шевченко та Ярмоленко) за 20 чи більше мільйонів євро. Відмовлятися від такої суми, та ще й на тлі відверто провального, що визнали й у самому київському клубі, виступу у Лізі Європи – це щось, як здається, за межею розумного.

Насправді, президент «Динамо» Ігор Суркіс дійсно пішов на суттєвий ризик. Як досвідчений гравець (не забуватимемо про численні чутки щодо успіхів і провалів боса «біло-синіх» у казино), керівник київського клубу не міг не розуміти, які наслідки його рішення потенційно виникають на горизонті. По-перше, це очевидна образа футболіста, про яку вже заговорили журналісти і вболівальники. По-друге, Бражко може втратити стимул грати за «Динамо», мотивуючи це тим, що стосовно нього надходила більш ніж ринкова пропозиція, яка була відкинута. По-третє, влітку із «Вулверхемптона» за Володимиром уже навряд чи хтось повернеться, хоч би тому, що клуб встиг доукомплектувати позицію іншими виконавцями, та й слова Суркіса про «більш статусний клуб» і про те, що «вовки» незабаром «можуть опинитися у Чемпіоншипі» певною мірою зачепили самолюбство босів англійського клубу. І нехай останнє не має нічого спільного із професійним веденням справ, але всі ми чудово усвідомлюємо – особисті стосунки та образи здатні відігравати ключову роль не лише у бізнесі, а й навіть у політиці, де часом, здавалося б, подібного не може бути апріорі.

Як би там не було, але парадокс полягає у тому, що за відмову продати Бражка у зимове трансферне вікно Ігоря Суркіса варто не лише критикувати, а й хвалити. Насправді, у рішенні боса «Динамо» знайдеться й чимало позитивних моментів. Найочевидніші з них, природно, полягають у тому, що в другій частині сезону Бражко зможе допомогти «біло-синім» використати суттєву фору над «Шахтарем» та здобути таке омріяне чемпіонство в УПЛ-2024/25. У січні кияни вже втратили ключового голкіпера Георгія Бущана, котрий перебрався до Саудівської Аравії, і залишитися ще й без важливого гравця середини поля було б дуже суттєвим ударом по турнірних амбіціях та кадровому потенціалу сучасного «Динамо».

Але Суркіс, здається, вирішив почати ще й набагато тоншу гру, аніж це помітно, принаймні, на перший погляд. Звернемо увагу на те, що одразу ж після інформації про відмову «Динамо» продавати Бражка у «Вулверхемптон», у вітчизняних ЗМІ з'явилися чутки щодо можливості потенційного відходу Володимира з київського клубу влітку 2025-го, причому не кудись там у стан чергового аутсайдера з європейської топ-ліги, а до лав 19-разового чемпіона Італії та 7-разового переможця Ліги чемпіонів «Мілана». Більше того, йдеться навіть про більшу суму, аніж 20 мільйонів євро, з урахуванням бонусів, які пропонував зараз «Вулверхемптон».

Чи правдива ця інформація? Сказати складно, тому що подібні інсайди завжди виникають аж ніяк не на порожньому місці. Їхнім джерелом все одно хтось є, і цей хтось, як правило, використовує появу чуток у пресі у власних інтересах. І той факт, що плітки про ймовірний трансфер Бражка в «Мілан» з'явилися саме зараз, якраз після провалу переговорів щодо опорного хавбека з «Вулверхемптоном», лише підтверджують викладену тезу.

Простіше кажучи, не варто виключати, що президент «Динамо» через санкціоноване «зливання» інформації про серйозний інтерес «Мілана» до Бражка у публічну площину просто намагається розкрити перед своїм молодим футболістом новий виклик, надати, так би мовити, нову мотивацію. У той момент, коли Володимир був готовий зачепитися за першу ж серйозну нагоду поїхати з України в європейську топ-лігу, причому навіть у клуб із вельми сумнівними турнірними перспективами, перед ним абсолютно дивним чином відкривається інша, куди більш приваблива, реальність – лише через три-чотири місяці перебратися до табору одного з визнаних грандів світового футболу, із яким у керівництва «Динамо» в минулому вже існували чудові ділові відносини.

І в цій ситуації ображатися на Ігоря Суркіса Володимиру Бражку немає жодного сенсу, якщо тільки він не ворог для своєї ж власної кар'єри. Навпаки, президент «Динамо» відправляє своєму футболісту чіткий меседж – мовляв, твій потенційний рівень значно вищий, аніж «підвал» турнірної таблиці АПЛ. Звичайно, Бражко дуже добре пам'ятає шлях, який вдалося подолати Іллі Забарному, котрий їхав з «Динамо» до «Борнмута», коли турнірні справи та завдання «вишень» були дуже схожими на ситуацію, у якій наразі опинилися «вовки», але… Є ж і приклади із Шевченком та, вибачте вже за згадку, хоча з пісні слів не викинеш, Каладзе, котрі з Києва їхали безпосередньо у «Мілан» й ставали там ключовими фігурами.

Безумовно, наші клуби дуже часто перетримують своїх гравців, чіпляючись за їх чи то реальний, чи то уявний талант ледве не до моменту, коли перспектива їхнього вигідного продажу на трансферному ринку перетворюється на повний «пшик». Історія відходу Тараса Степаненка з «Шахтаря» на правах вільного агента до турецького «Еюпспора» є наочним прикладом цієї тези: свого часу футболіста не побажали відпускати у скромний, як здавалося керівництву «гірників», «Крістал Пелас», а після цього жодних цікавих та предметних пропозицій щодо свого хавбека донеччани так і не отримали.

Читайте також:

Степаненко впорався з усіма викликами у Шахтарі, окрім одного

Але, з іншого боку, досить часто у реаліях УПЛ існував просто «відмовний принцип», коли футболіста не продавали кудись без очевидних варіантів зміни ситуації на краще вже у найближчій перспективі. У випадку із Бражком «Динамо» чи то свідомо, чи то ситуативно грає зовсім за іншими, куди більш прогресивними та захоплюючими правилами, і здається, лаяти за це босів «біло-синіх» не варто. Як мінімум, прямо зараз, на «гарячу голову». Мине час, який обов'язково розкриє реальність нинішніх інсайдів, і ми ще матимемо можливість усе спокійно та максимально вдумливо «розкласти по поличках».