Продаж Сікана – правильний, нехай і запізнілий крок керівництва Шахтаря
Реакція колумніста Sport.ua Олексія Сливченка на переїзд форварда «гірників» до Туреччини

Форвард «Шахтаря» Данило Сікан перебирається грати у турецьку Суперлігу – чемпіонат, в який за останні кілька тижнів сватають ледь не кожного другого якісного українського гравця зі стану «гірників», або ж їхніх ключових конкурентів за національним чемпіонатом – «Динамо». Втім, щодо Сікана чутки роїлися не так довго, як, скажімо, довкола Олександра Зубкова чи Миколи Шапаренка. «Трабзонспор» у цьому випадку діяв досить швидко та професійно, а керівництво «Шахтаря» не стало заперечувати проти відходу Данила прямо зараз.
За неофіційними даними, за трансфер Сікана «Шахтар» отримає від 5 до 6 мільйонів євро. При цьому, як повідомляють турецькі джерела, «Трабзонспор» заплатить усю цю суму не одразу, а із розбивкою на кілька платежів, причому дуже віддалених один від одного за часовими рамками. Іншими словами, йдеться про таку собі довгострокову розстрочку. Щоправда, якщо довіряти вже вітчизняним інсайдерам, то босам «Шахтаря» вдалося виторгувати включення до договору продажу опції на отримання певного відсотку від наступного перепродажу Сікана, хоча його розмір поки що все ще залишається невідомим для широкого загалу.
Хоч як би там було, а продаж Сікана – це однозначно правильне рішення з боку керівництва «Шахтаря». Данило загалом провів на контракті в донецькому клубі вже шість років, перебравшись у стан «гірників» ще у січні 2019-го з «Карпат» за суму, знову ж таки, залежно від джерела інформації та через відсутність офіційних даних, від 150 до 300 тисяч євро.
Сікана одразу ж після покупки відправили набиратися досвіду виступів на найвищому рівні в оренду до «Маріуполя». Там форвард провів кілька місяців – до завершення сезону-2019/20, – зіграв 6 матчів в УПЛ, але гольовими діями не відзначився. Після цього «Шахтар» вирішив повернути Данила назад та спробувати його у першій команді, але загалом в Луїша Каштру, котрий вмів непогано працювати із молоддю, Сікан проявити себе так і не зміг. Тому не дивно, що на сезон-2020/21 його знову відправили у оренду до «Маріуполя» (14 матчів в УПЛ, 4 голи, 2 асисти).

Після другого повернення до «Шахтаря» з берегів Азовського моря Сікан виглядав вже значно більш упевненим на дорослому рівні, хоча у стані «гірників» відбулася зміна головного тренера, а під Роберто Де Дзербі боси вже встигли підписати 10-мільйонного буркінійця Лассіну Траоре з «Аякса», початок кар'єри якого в українській команді був феноменально успішним. Потім африканець отримав важку травму, але Де Дзербі в цілому вистачало опцій на єдину позицію центрфорварда, і без Сікана. За керівництва італійського фахівця Данило зіграв лишень 14 матчів (430 хвилин), відзначившись 2 забитими м'ячами та 1 результативною передачею.
А потім Сікана знову віддали у оренду. Щоправда, цього разу до закордонного клубу – у січні 2022-го Данило поїхав до «Ганзи», яка грала у другій німецькій Бундеслізі. Там українець проявив себе достатньо непогано, хоч і не надто й виблискував (11 матчів у рамках чемпіонату, 1 забитий м'яч та 2 результативні передачі). Однак, тут важливо розуміти контекст рішень керівництва «Шахтаря». Швидше за все, вже тоді, на початку 2022-го, у донецькому клубі усвідомили, що серйозних надій на майбутнє із Сіканом не пов'язують, через що й наважилися відпустити форварда саме за кордон, аби той, вочевидь, зумів показати себе там і, як наслідок, його було простіше продати за більш-менш адекватні гроші. Власне, повторити ситуацію, яка раніше була із Русланом Маліновським, Олександром Зубковим чи Іваном Петряком.
Але хоч би якими були плани «Шахтаря» на початку 2022-го, а їх довелося міняти, причому кардинально. Після повномасштабного російського військового вторгнення стало зрозуміло, що «гірникам» доведеться збирати абсолютно іншу команду, де ставка в основному робитиметься на доморощених футболістів та тих легіонерів, які виявляться готовими до ризиків, що виникають через військові дії.
Багато в чому з цієї причини Сікан і повернувся до «Шахтаря», адже загалом Данило вже під кінець дії своєї короткострокової орендної угоди в «Ганзі» давав зрозуміти, що зовсім не проти залишитися у Німеччині.
«Я не хочу прощатися із вболівальниками. Я хочу залишитися [у «Ганзі»], поговорити із «Шахтарем». Можливо, я ще повернуся», – заявляв Сікан.
Але у босів «Шахтаря» не було серйозного вибору, окрім як повертати усіх, кого тільки можна було повернути. І Сікан не став винятком. Більше того, в Ігора Йовічевіча Данило отримав той рівень довіри, якого ще ніде й ніколи не отримував у дорослому футболі. І досить швидко Сікан довів, що може бути корисним, навіть на топ-рівні.
Прогрес Сікана був поступовим. Якщо за Йовічевіча в сезоні-2022/23 форвард відзначився 9 голами та 1 асистом у 26 матчах УПЛ, додавши до них 1 асист у 4 поєдинках основної стадії Ліги чемпіонів, то вже через рік за Маріно Пушича (й частково – за Патріка ван Леувена, із яким команда починала той сезон) Сікан відзначився 10 забитими м'ячами та 3 асистами в 30 поєдинках УПЛ, а також 4 голами та 1 результативною передачею у 6 іграх в рамках групи Ліги чемпіонів.
Пізньої осені 2023 року Данило Сікан перебував на піку своєї кар'єри, маючи чудову статистику у Лізі чемпіонів. За показника очікуваних голів у 0,34xG в рамках найпрестижнішого клубного турніру континенту Данило мав середній показник забитих м'ячів у 0,87 – феноменально! Вже тоді, на початку 2024-го, після чудових виступів у єврокубках, Сікана треба було продавати, вичавлюючи із його трансферу абсолютний максимум.
Але у «Шахтарі», як це часто буває, тоді вирішили нікуди не поспішати. І Сікан прогнозовано (як мінімум, з точки зору автора цих рядків) збавив у темпах. Зокрема, у 5 матчах ЛЧ-2024/25 форвард відзначився лишень 1 забитим м'ячем, та й в УПЛ його результативність суттєво просіла – 3 голи у 12 поєдинках. Це безпосередньо вплинуло і на оціночну вартість потенційного трансферу Сікана, що визначається порталом Transfermarkt. Якщо в першій половині 2024-го фахівці оцінювали Данила у 7 мільйонів євро, то до кінця минулого року вартість Сікана пішла на спад й наразі становить 6 мільйонів євро.
Власне, на цій «ноті» у «Шахтарі» й вирішили продати форварда в «Трабзонспор». Подейкують, що рішення «помаранчево-чорних» пов'язане із бажанням самого Сікана переїхати саме до Туреччини, де з минулого року мешкає його родина, яка, за даними турецьких колег, влаштувалася у Стамбулі. Але усім, хто давно та ретельно стежить за рішеннями керівництва «гірників», зрозуміло, що прохання Данила абсолютно точно не мали ключового значення. Вони могли стати додатковим аргументом, але не основним фактором у прийнятті рішення. Очевидно, у «Шахтарі» просто усвідомили, що Сікан справді дістався до стелі своїх можливостей, а тому краще буде отримати за гравця пристойну компенсацію зараз, аніж за кілька років відпустити його вільним агентом і без будь-якої вигоди.
Сума у 5-6 мільйонів євро, про яку пліткують у пресі, також є більш ніж адекватною. Навіть дивно, наскільки логічно повело себе в цій ситуації керівництво «Шахтаря», особливо на тлі відверто завищених сум, які раніше фігурували в переговорах щодо деяких інших футболістів. Втім, важливо розуміти й те, що Сікан ніколи не був для «гірників» так званим «проектним гравцем». Більше того, за всіх його гольових заслуг у минулому сезоні, Данилу не вдалося стати важливою фігурою у національній збірній України, де на його рахунку із вересня 2021 року й донині значиться усього-лишень 7 матчів (1 гол). Обидва останні фактори безпосередньо впливають на оцінку трансферної вартості виконавця, коли стосовно нього ведуться торги.

Не можна скидати з рахунків і те, наскільки Сікан підходить під модель гри «Шахтаря». З одного боку Данило – це контактний нападник, який не уникає боротьби, готовий її вести та нав'язувати, а також має пристойну стартову та дистанційну швидкість й гарне гольове чуття. Але з іншого боку, Сікан – це об'єктивно не форвард із високим рівнем результативності, особливо у так званих ключових матчах – поєдинках проти суперників порівняного чи вищого рівня. Наприклад, у ворота «Динамо» за всю свою кар'єру Сікан забив лишень 1 м'яч у 9 поєдинках. Хоча, звичайно, можна згадувати і його гол у ворота «Барселони», але це було проявом того самого «спалаху» в рамках ЛЧ-2023/24, про який ми вже говорили вище і який мав ще тоді спонукати босів «Шахтаря» на вигідний продаж нападника.
Враховуючи час перебування Сікана у «Шахтарі», його вже пройдений пік кар'єри в цій команді, а також відсутність статусу «проектного гравця», продаж Данила в «Трабзонспор» просто зараз – це цілком правильний, нехай і запізнілий крок з боку керівництва «Шахтаря».
Інше питання, що тепер, після відходу Сікана, у першій команді «помаранчево-чорних» майже немає реальної конкуренції на позицію центрфорварда, оскільки з номінальних виконавців там залишається лише Лассіна Траоре, котрий має останніми роками перманентні проблеми то зі здоров'ям, то із фізичною формою. Бразильця Егіналду, як і колись Фернандо, в центрі атаки награють багато в чому вимушено, й поки той демонструє певний потенціал, але все ж таки позбавлений стабільності та постійної якості у цій роботі.
Відверто недалекоглядним наразі бачиться рішення керівництва «Шахтаря» продати цієї зими Кевіна Келсі. Молодий венесуелець – саме той, хто мав би підмінити Сікана зараз, коли Данила нарешті вирішили продати. Через рік чи два Келсі, враховуючи його вік, потенціал, завзяття та фантастичне гольове чуття, якого немає, мабуть, ні в кого з нинішніх нападників «гірників», коштував би на ринку значно більше тих 6 мільйонів доларів, які зараз за нього заплатив «Портленд Тімберс». Але... Подейкують, що сам Келсі хотів залишитися в MLS, та й менеджменту «Шахтаря», вочевидь, поки що не так вже й просто перебудовуватися на інший формат роботи на ринку, коли потрібно вміти продавати не лише за десятки мільйонів євро одного/двох футболістів на рік, але й гармонійно добиватися хорошого трансферного балансу за рахунок менш значущих угод…
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ


Українська спортсменка встановила найкращий результат сезону в світі


Крістіна Крижановська поділилася подробицями розставання з Едуардо Герреро





















































































