Розпочав нове життя. Ексзахиснику збірної України пересадили серце

Колишній захисник національної збірної України Андрій Телесненко розповів, як проходить його реабілітація після пересадки серця.

– Андрію Васильовичу, вітаю! Як почуваєтеся?

– Слава Богу, в повному порядку. Наприкінці грудня мене відпустили додому на реабілітацію, тож Різдво і Новий рік я зустрів у рідній Одесі. «Відпустка» вже закінчується. Дев'ятнадцятого треба бути в Києві на обстеженні. Здати аналізи, пройти курс необхідних вправ під наглядом лікарів Центру дорослої кардіології та кардіохірургії.

– Після операції вас ще місяць тримали в клініці.

– Так, був під наглядом кардіологів. Дев'ятнадцятого листопада зробили операцію, а 20-го грудня відпустили додому. Лікарі стежили, як серце приживається, чи немає відторгнення. Протягом місяця фахівці Центру зв'язувалися з Каліфорнією. Разом з американцями визначали стан мого здоров'я. Очевидно, що все йшло без відхилень, тому й відпустили в Одесу.

– А де знайшли донора? Це ж необхідна була згода родичів.

– Звісно. Донор був із Києва. Згоду на трансплантацію давав його син. Крім серця, він віддав ще дві нирки. Тобто, допоміг вижити одразу трьом людям.

– Ви знаєте, хто був донором?

– Зараз намагаюся з'ясувати. Знаю, що звали Олексій, йому було 49 років. У нього інсульт був. 19 листопада він помер, і через кілька годин мені зробили пересадку.

– Що у вашому випадку означає слово реабілітація?

– Треба багато ходити. Трохи працюю з гантелями, роблю різні вправи, які, звісно, мені не протипоказані. «Підкачую» м'язи ніг, рук, живота. Щось роблю стоячи, щось лежачи. Сходами вгору ходити небажано, щоб не було відторгнення. Тому тільки спускаюся. Прогулянки на свіжому повітрі вітаються.

– Скільки часу триватиме реабілітація?

– Десь від півроку до року. Тому коли повернуся до роботи – не можу сказати.

Читайте також:

Екс-гравець Чорноморця веде боротьбу за життя після інфаркту