Наталія ДОБРИНСЬКА: «Вирушаючи на Олімпіаду, думала, що зможу виграти»

У 2008 році відбулася одна неймовірна сенсація у легкоатлетичному багатоборстві. Українка Наталя Добринська на Олімпіаді у Пекіні здивувала всіх.

Тоді 26-річна українка виходила на старт першого виду семиборства на 13 місці світового рейтингу. І не вважалася претенденткою на медалі.

Однак сама спортсменка приїхала до Пекіна з впевненістю, що здатна використати свій шанс:

«Вирушаючи на Олімпіаду я думала, що зможу виграти. Я сподівалася встановити особистий рекорд у кожному виді», – каже Наталія.

Добринська оновила персональні рекорди у п’яти з семи дисциплін. Після чотирьох видів Наталя набрала 3996 очок – попереду на 64 пункти була лише чемпіонка США Хайлис Фонтейн. На початку другого змагального дня Добринська вийшла в лідери на 16 очок, стрибнувши в довжину PB – 6,63 м, а потім відірвалася ще на 145 з найкращим результатом у метанні списа – 46,80 м. Здолавши 800 м за 2:17:72, Наталя здобула золоту медаль з результатом у 6733 бали, покращивши свій особистий рекорд на неймовірні 346 балів.

Далі Наталя Добринська боролася з онкологічним захворюванням свого чоловіка та тренера Дмитра Полякова та травмами. Попри це, вона після Олімпіади виборола срібні медалі чемпіонату Європи у семиборстві та чемпіонату світу у п’ятиборстві у приміщенні. А у 2012 році встановила світовий рекорд у п’ятиборстві на чемпіонат Європи у Стамбулі, ставши першою жінкою у світі, яка здолала рубіж у 5 тисяч очок, її результат склав 5013 балів. У 2013 році Наталя завершила свою кар’єру. Однак чемпіонка продовжувала працювати у легкій атлетиці як провідний функціонер.

Наталя – член Всесвітньої легкоатлетичної ради та віце–президент Федерації легкої атлетики України. Добринська допомогла легкій атлетиці в Україні зберегти сильні позиції, попри руйнівний час війни.

«Підтримка за програмою дитячої легкої атлетики від Всесвітньої легкої атлетики була надана багатьом містам України, щоб діти могли змагатися та отримувати задоволення від спорту. Спорт не може зупинитися [через війну]. Інакше ми можемо втратити наступне покоління спортсменів», – сказала Наталя Добринська.