КОСТЮК: «Не тиснула б руки до кінця кар'єри. Чому вони такі привілейовані?»

Перша ракетка України Марта Костюк на прес-конференції після перемоги над Нао Хібіно на Australian Open 2025 висловилася про війну в країні:

– У мене є питання про Україну. Підходить до завершення третій рік війни. На турнірі ситуація зараз трохи інша, ніж два роки тому, схоже, що ми про це трохи забуваємо, навіть уже минулого року було на це схоже. Що ви з цього приводу відчуваєте? І ще одне запитання, пов'язане з цим теж, чи будуть українські гравці відмовлятися потискати руки російським і білоруським гравцям на цьому турнірі і в цьому сезоні? І чому?

– Що ж, я можу точно сказати, що поки війна триває, у жодному разі ми не потиснемо їм руки. Я не можу сказати про те, що відбуватиметься після неї. Особисто я б не тиснула їм руки до кінця моєї кар'єри. Але я не знаю... Це моя думка з цього приводу.

Як на мене, то нічого не змінилося особливо. Тому що я дивлюся на інші види спорту, на легку атлетику, наприклад, і цих спортсменів там немає. Тому я запитую себе, чому ж вони є в тенісі? У чому така різниця? Чому вони настільки привілейовані, що перебувають тут і змагаються. Тому я можу сказати за себе, що я точно не забула ні про війну, ні про інші речі. Я не забуваю про це, тому що вся моя сім'я в Україні. І коли є ці обстріли ракетами і дронами, то я знаю про те, що моя сім'я там, що вони в небезпеці майже щоночі. І коли я сама була в Україні кілька місяців тому, то прокидалася посеред ночі від вибухів.

– Де саме ви були в Україні?

– Я була в Києві, я була вдома. Я думаю, що досі є недостатнє розуміння того, що насправді ці країни роблять. Знаєте, люди вони реально не усвідомлюють всього цього повністю. І це дуже прикро, тому що все це відбувається близько до країн Європи, значно ближче, ніж усі думають. Тож я не знаю, як далі все розгортатиметься зараз, із новим президентом [США], і з усім. Ніхто не знає, що станеться. Але моя позиція незмінна. Дякую вам за ваше запитання, тому що я думаю, що про це треба знову нагадувати. Тому що, я думаю, ці люди вони зараз тут почуваються дуже комфортно. І я не думаю, що так має бути, коли в мене вдома відбувається щось подібне.