Створив велосипед: як киянин став відомим на весь світ

Не лише спортсмени впливають на спортивний престиж країни, а й конструктори. Вони часто залишаються поза увагою, проте їхній внесок у успіх є дуже важливим.

Одним з важливих конструкторів українського велоспорту є Сергій Нітка. Він розробив дві легендарні моделі – «Еней» та «Елін». Це трекові велосипеди, на яких українські спортсмени досягали найвищих результатів на міжнародних змаганнях. Його винаходи створюють достойну конкуренцію сучасним велосипедам.

Сергій з дитинства любить велосипеди та авіамоделювання. Згодом ці два хобі поєдналися в одне ціле. Замислюватися про створення власного велосипеда почав після того, як закінчив інститут за спеціальністю інженер-механік з літакобудування і почав працювати в конструкторському підрозділі на державному підприємстві «Антонов». Там у нього виникає ідея розробити велосипед.

Він почав вчити статистику із застосування полімерних матеріалів у велосипедній галузі. Коли конструктори працювали над хрестоподібною рамою, на першому місці була тема аеродинаміки. Підсідельний штир склався з рамою в єдине ціле. Обід коліс зробили алюмінієвим. Ця розробка стала аналогом першої моделі – «Енею». І у 1995-му році загалу представили новий велосипед — «Еней».

Перше визнання далося непросто. Розробкою «Енею» Сергій з однодумцями займався у вільний час, інколи залишалися до пізньої ночі на заводі, чи сиділи над кресленнями у гаражі. У певний період життя Сергію довелося взяти паузу і піти працювати на будівництво, щоб заробити гроші на окреме житло з дружиною та дітьми.

Про те, що усе це було недарма, конструктор розумів після кожних змагань. У 1997-му українські спортсмени на «Енеях» посіли друге місце на чемпіонаті в Австралії. Згодом італійські і французькі веловиробники пролобіювали зміну регламенту, щоби повернути велосипед до традиційної схеми. Вони сказали, що рама велосипеда має складатися з двох трикутників, кожна із труб трикутника має мати такий-то перетин. Якщо ж велосипеди не вписуються у цей регламент, то команда, яка їх експлуатує, не може брати участь в офіційних світових змаганнях. Проте, конструктори знайшли вихід і переробили, назвавши “Елін”. Щоб українських велосипедистів допустили до змагань, конструктори створили велораму, яка б цього разу відповідала регламенту міжнародної організації, але при цьому зберігала аеродинаміку і міцність. У 1998-му році у французькому Бордо українська трекова команда вперше в історії здобула медалі чемпіонів світу.

Коли українці на «Елінах» стали чемпіонами світу — їм знову заборонили брати надалі участь у змаганнях на цих велосипедах.

У оновлених правилах участі у змаганнях обов’язковим стало те, що велосипед повинен мати лише трикутну раму. Вони знову взяли до уваги всі зауваження і обмеження і створили «Елін-2», який продовжив традиції своїх попередників.

Саме на цих велосипедах українська збірна у двотисячному році встановила олімпійський та світовий рекорди, привезли додому срібні та бронзові нагороди. А за рік в індивідуальній гонці золоту медаль здобув Олександр Симоненко.

У Сергія ще велика кількість ідей, які він хотів би втілити у життя. Одна із них — дитяча версія «Енею». Всі свої розробки під час повномасштабного вторгнення поставив на паузу. З перших днів війни він пішов у тероборону, а коли йому виповнилося 60 — повернувся до цивільного життя, але продовжує працювати для ЗСУ.