Вічно перспективний: Решфорду час покинути МЮ

З початком кожного сезону вболівальники покладають надії на Маркуса Решфорда. Їх можна зрозуміти. Фанатам хочеться, щоб вихованець клубу підняв його на вершину, чи хоча б спробував. Вийшла б гарна історія. Але, судячи з усього, її не буде. Вже котрий рік на Решфорда покладаються надії, які не виправдовуються. Це все призвело до того, що 27-річний вінгер досі ходить у перспективних гравцях, хоча, звичайно, це лише образне твердження. Насправді час Маркуса в його рідному клубі добігає кінця.

З приходом Рубена Аморіма на посаду головного тренера «МЮ» очікувалося, що він зможе «повернути до життя» багатьох гравців. Частково так і сталося. З його приходом Амад Діалло виглядає одним із найкращих гравців «Юнайтед». Гаррі Магуайр, якого кілька років відправляли геть, теж показує хороший рівень. Хтось старається, але поки що не дуже добре виходить. А у Решфорда все як і раніше. Маркус забив «Іпсвічу», після чого навіть оформив дубль у ворота «Евертона», але, як і очікувалося, це був лише тимчасовий сплеск. Справа навіть дійшла до того, що тренер перестав включати гравця до заявки на матчі. Зараз в Англії щосили голосять про те, що вихованець манкуніанців покине клуб. Може навіть у січні.

Тема із можливим відходом Решфорда обговорюється вже давно. Маркус був дуже близький до цього у 2022 році. Повідомлялося, що йому не подобалася нестабільна ситуація у клубі та часті зміни тренерів, які ставили його на різні позиції. Сам гравець вважає за краще діяти на лівому фланзі атаки, чим, насправді, обмежує себе. Попри все, Решфорд не пішов. Більше того, Маркус видав напрочуд хороший сезон 2022/23, в якому забив 30 голів у всіх турнірах. У «МЮ» всі підбадьорилися: нарешті вихованець почав робити те, чого від нього і чекають. На радощах керівництво «Юнайтед» вручило гравцеві новий 5-річний контракт із солідною зарплатою. Сторони вдарили по руках, а на «Олд Траффорд» знову з'явилася надія.

З того часу Решфорд забив лише 15 м'ячів у 66 матчах і це з урахуванням голів за поточний сезон. При цьому, за даними англійських ЗМІ, Маркус отримує 325 тисяч фунтів на тиждень за новим контрактом. Він є одним із найбільш високооплачуваних гравців не лише у своїй команді, а й у всій Прем'єр-лізі. Враховуючи цей статус, від футболіста чекають відповідних результатів, але їх немає. Можливо, у цьому не лише вина самого Решфорда. Останнім часом у «МЮ» мало хто виступав на стабільно хорошому рівні, але проблема в тому, що у Маркуса просто перестали «горіти очі». Він не виглядає тією людиною, яка відчайдушно намагається виправити становище команди і досягти результату. Таким був Скотт Мактоміней, але його продали. То чому все ще покладатися на Решфорда?

Був час, коли Маркус вів активне соціальне життя. Він захищав інтереси дітей із бідних сімей, був волонтером та сперечався з урядом. Манкуніанці дуже пишалися своїм гравцем і всіляко намагалися висвітлювати його діяльність за межами поля. Це було настільки сильне посилання громадськості, коли футболіст прагне допомагати людям, що на проблеми з результативністю багато хто закривав очі. Враховуючи популярність «МЮ» та самого Решфорда, він швидко став «своїм хлопцем» у Манчестері. Але так само швидко він і втратив цей статус, коли почав перетворюватися зі скромного хлопця на того, який хоче діяти сам по собі.

Траплялися випадки, коли Маркуса помічали в клубах тоді, коли він нібито хворів і не міг тренуватися. Бувало, що відразу після розгромних поразок принциповим суперникам він вирушав на вечірки. «Свої хлопці» так не роблять. Так може вчинити, наприклад, Джейдон Санчо, від якого не чекають ідеальної дисципліни, але не той гравець, якого кілька років тому ставили за приклад для усієї країни. Зрозуміло, що є особистий час, коли футболісти можуть робити те, що забажають, але деякі з них мають сильніший публічний образ, якому потрібно відповідати. До того ж Решфорда ще й штрафували за запізнення, після чого постали питання про його дисципліну.

Цього сезону ситуація загострилася ще більше. Спочатку Аморім не включив Маркуса до заявки на манчестерське дербі, а потім не взяв до Лондона на гру проти «Тоттенхема» у Кубку ліги. Зважаючи на те, що це топ-матчі, до Решфорда з’явилися питання. Тренер зі свого боку спокійно відповів, що грає той, хто більше цього гідний. Спочатку Решфорд сказав, що йому потрібно більше працювати та вдосконалюватись. За кілька днів після цього він уже заявив про готовність прийняти новий виклик. Усі зрозуміли це однозначно – як заяву про можливий вихід з «МЮ». До того ж сам гравець сказав, що якщо залишить «Юнайтед», то не матиме жодних образ на клуб. Хоча, з чого вони, власне, мають у нього бути?

Коли Маркус вперше серйозно задумався про зміну клубної прописки, його послугами активно цікавилися «Барселона» та «ПСЖ». Тоді Решфорд мав реальний шанс проявити себе ще в одному топ-клубі, але він продовжив контракт з «МЮ», який згодом став якорем і для нього, і для манкуніанців. За чутками, «Юнайтед» готовий продати свого вихованця вже зараз і вимагає за нього 40-50 млн фунтів. Хто погодиться заплатити такі гроші за гравця, який робить 11 втрат у матчі проти «Вікторії» Пльзень? «Барселона» не захоче, та й не зможе. Каталонці навіть своїх футболістів реєструють з докладанням зусиль. Та й до того ж на позиції Маркуса у них є Рафінья, який проводить найкращий сезон у своєму житті.

«ПСЖ» може заплатити, але у парижан на флангах є молоді та перспективні Бредлі Баркола та Дезіре Дуе. Якщо у керівництва «ПСЖ» і зберігся інтерес до Решфорда, то Луїс Енріке точно не наполягатиме на його підписанні. Акції Маркуса серйозно впали з того часу, коли його хотіли підписати топ-клуби. Зараз, згідно з останніми новинами, він уже не має таких привабливих варіантів. А контракт із великою зарплатою ще більше ускладнює ситуацію. За даними ЗМІ, у підписанні Маркуса зацікавлені клуби Саудівської Аравії, але хочеться думати, що він не розглядає цей варіант серйозно. Як би там не було, але таких гравців хочеться бачити у топ-чемпіонатах. Може Решфорд ще проявить себе, хай не в «МЮ» і не в АПЛ, хоча є сумніви щодо цього. Але хочеться, щоб Маркус хоча б спробував – заради тих, хто в нього вірив і, може, й досі вірить.

Cергій ЗАВАЛКО