Повернення блудного Маріо

У нашого Руслана Маліновського у «Дженоа» з'явився зірковий одноклубник. Днями генуезький клуб підписав Маріо Балотеллі – колись найкращого молодого футболіста світу, головну надію покоління та віце-чемпіона Європи-2012.

Чому угода відбулася саме зараз, поза термінами трансферного періоду? Все просто: «СуперМаріо» прийшов у «россоблу» у статусі вільного агента. А гравців у такому статусі можна підписувати будь-якої пори року.

***

Таке враження, що в «об'єктиві» великого футболу Балотеллі не було цілої вічності. Чесно кажучи, я навіть миттю подумав, що цей футболіст, який розтринькав весь свій неабиякий талант через дрібниці, вже закінчив свою кар'єру. Закінчив десь у глушині. Закінчив нишком.

Але йому, як виявилося, всього 34 роки. А ще виявилося, що зав'язувати із футболом Маріо не збирається. Більше того, він збирається, за його словами, «порвати серію А».

Як кажуть у подібних випадках, великому кораблю – велике плавання. Однак не можна виключати за фактом і велику аварію корабля, враховуючи «родовід» новоспеченого нападника «Дженоа».

На перший погляд, цей трансфер бачиться блефом, адже давно списаний в архів футболіст, який має відверто погану репутацію, навряд чи здатний на реінкарнацію, оскільки його найкращі роки канули в Лету. Однак, з іншого боку, у такій фатальності потопаючого – і у зв'язку з цим я маю на увазі не лише Балотеллі, а й його нинішню команду – є щось таке, що дозволяє дивитися на ситуацію хоча б із симпатією.

«Дженоа» на даний момент - беззастережний аутсайдер чемпіонату Італії. Після десяти турів в активі «россоблу» - лише шість очок і одна перемога. Враховуючи скромний клубний бюджет, а також явну спрямованість трансферної політики клубу на продаж лідерів, важко уявити, що «Дженоа» здатна помітно посилитись у наступний Юр'їв день.

Навряд чи можна сподіватися, що «Дженоа» в існуючих реаліях здатна і на помітне покращення своєї непривабливої ​​турнірної ситуації, адже кадри, які, як відомо, вирішують усе, зараз через різні причини вирішувати все не можуть. Бо не здатні.

Тому підписання «Дженоа» вільного агента Маріо Балотеллі – жест не лише розпачу, а й останній аргумент королів. Може, якось виберемося з трясовини, і все налагодиться.

До того ж, ні у фінансовому, ні в репутаційному плані «Дженоа», підписавши «збитого льотчика», практично нічого не втрачає. Контракт із Маріо погоджений лише до кінця нинішнього сезону, а зарплата колись дуже високооплачуваного форварда – лише 250 тисяч євро плюс бонуси (до кінця дії угоди).

У той же час, наставник «россоблу» Альберто Джилардіно всерйоз розраховує на новобранця. За словами алленаторе, Маріо «має ту мотивацію, той вогонь, які необхідні для досягнення успіху».

Джилардіно не приховує, що запрошення до команди Балотеллі – це його особиста ініціатива. Джилардіно та Балотеллі давно знайомі, а в свій час вони конкурували за місце в основі «Скуадри адзурри». Але, незважаючи на конкуренцію, змогли зберегти добрі стосунки.

Однак не варто чекати на швидкий «вихлоп» від цього «нешвидкого» трансферу. Справа в тому, що Балотеллі, не маючи команди, не має на даний момент і належної функціональної підготовки. Тому він має попрацювати над своєю фізичною формою (зокрема, прибрати зайву вагу). Та й над емоційною теж, адже останнім часом Балотеллі неодноразово був фігурантом скандалів та бешкетів, долати наслідки яких безболісно у нього вже не виходить.

***

Останнім місцем роботи Балотеллі до «Дженоа» був турецький «Адана Демірспор». У тамтешній чемпіонат Маріо йшов як зірка. І з намірами перезавантажити свою кар'єру. Але не вдалось.

В «Адану» Балотеллі теж прийшов як вільний агент (2021-го). З італійської «Монци». Перший рік у турецькій Суперлізі можна занести Болотеллі до активу: вісімнадцять забитих м'ячів та чотири результативні передачі.

Здавалося, ось він, ренесанс. Але тільки здавалося. Далі Маріо побив горщики з наставником «Адани» – своїм співвітчизником Монтеллою, і клуб вирішив позбутися скандального гравця.

І позбувся. Проте не просто так, а з наваром: Балотеллі було продано за більш ніж два з половиною мільйони євро у швейцарський «Сьон».

І в «Сьоні» італієць теж жваво почав. У дев'яти перших поєдинках за нову команду він забив п'ять м'ячів. Після такої спритності йому довірили капітанську пов'язку. Мабуть, даремно, бо далі – як відрізало. М'ячів «СуперМаріо» більше не забивав.

Дійшло до того, що фани «Сьона» спалили на трибунах футболку з прізвищем Балотеллі, протестуючи таким чином проти «гольової посухи» іменитого форварда.

Хоча не лише проти посухи протестували вболівальники. Їм не подобалося, як Балотеллі просто відбував номер на футбольному полі. «Потій чи йди» – такий плакат постійно вивішувався на трибунах із закликом до новоспеченого капітана «Сьона».

Новоспечений капітан «Сьона» заклик почув. Але пітніти не захотів. І розірвав контракт із клубом. У звичному статусі вільного агента Балотеллі знову повернувся до «Адана Демірспор».

***

Другий прихід в «Адану» вийшов менш вдалим. Сім м'ячів і одна результативна передача – результат його виступів на новому-старому місці.

Можливо, турецький клуб і став би утримувати італійця, якби не його поведінка. Як на футбольному полі, так і поза ним.

На футбольному полі Маріо часто демонстрував надмірну агресивність. Не завжди адекватно поводився і в роздягальні: міг прямо там висадити в повітря петарду. А поза футбольним полем – часто йшов на лікарняний.

Міг піти і в запій. Якось він вирушив на кілька днів до Італії, і там на своєму авто потрапив в аварію, врізавшись в огорожу. З машини футболіст ледве вибрався. Але це ледве – не через каліцтво (слава Богу, зі здоров'ям у нього все нормально було), а через сильне сп'яніння.

Був випадок, вже в Туреччині, коли після рясної гулянки Балотеллі не зміг добратися до місця призначення на своїх двох. Він просто завалився на вулиці, і лише допомога стороннього вберегла його від фатальних наслідків.

Зрозуміло, терпіти футболіста з таким «послужним списком» в «Адані» не захотіли. І після минулого сезону з ним попрощалися. Очевидно, цього разу назавжди.

І Маріо знову залишився безхазяйним.

І коли здавалося, що на його кар'єрі можна ставити жирний хрест, руку дружби подав його колишній партнер-конкурент зі збірної Італії, а нині головний тренер «Дженоа» Альберто Джилардіно.

Сам Балотеллі такий поворот подій вважає Божим промислом. Безперечним успіхом.

Дуже навіть можливо, що це так і є.

Проте, разом з тим, треба розуміти, розуміти потрібно в першу чергу Балотеллі, що це його останній шанс. Лебедина пісня. Якщо змарнує – іншого шансу вже не буде.

А раптом не змарнує?