Андрій ВОРОБЕЙ: «Матч Арсенал – Шахтар у 2000 році? Це були нові емоції»

Ексфорвард Шахтаря Андрій Воробей в ексклюзивному інтерв'ю Sport.ua згадав легендарні поєдинки донецької команди проти лондонського Арсенала у Лізі чемпіонів сезону 2000/2001.

– Андрію, сьогодні Шахтар втретє в історії зіграє з Арсеналом у Лондоні в рамках Ліги чемпіонів. Згадайте поєдинок із «канонірами» у 2000 році, коли лондонська команда обіграла донецьку з рахунком 3:2, а ви відзначилися голом у першому таймі. Які емоції у вас тоді були?

– Ми грали тоді на одному з найкращих та одному з найлегендарніших стадіонів Європи. Шахтар тоді вперше вийшов до Ліги чемпіонів. Я на «Хайбері» вийшов, як у музей. Дуже багато емоцій було тоді. Ми тренувалися на базі, на тренувальному полі Арсенала перед поєдинком. Запам'яталося те, що добу йшов дощ. Але якість газону там така, що, одягнувши бутси із залізними шипами, відчувається ніби ти асфальтом бігаєш. Тобто, вода після дощу не застоювалася на газоні. На той час на наших полях була б сльота, такий собі город. А там на той час трава була коротко підстрижена, м'яч швидко ходив нею. Тобто взагалі на суперрівні Арсенал мав стадіон і тренувальну базу. Звичайно, готель був чудовий у Лондоні! Такі враження були перед грою.

– Може, тому і в матчі вийшло так класно зіграти?

– Усі чудово все бачили, що було на полі. Я вперше у житті грав на стадіоні, де трибуни були за два метри від бічної лінії. Тобто, ти виконуєш аут або подаєш кутовий, а тобі можуть постукати по плечу. Для нас це були нові почуття. Ми ніколи не грали на таких стадіонах. На старому стадіоні «Шахтар» та на інших наших старих аренах трибуни були за 20 метрів від поля і так далі. А на «Хайбері» фанати сиділи дуже близько до поля.

– Стадіон «Хайбері» і був сам по собі вузький такий начебто?

– Це був такий оглядовий обман. Здавалося, що він дуже вузький, але насправді це було не так. Просто проти нас грав Арсенал і нам здавалося, що поле велике, бо дуже важко було бігати за футболістами лондонської команди (сміється).

– Проте Шахтар двічі забив Арсеналу в першому таймі. Одним із голів у лондонській зустрічі відзначилися ви. До речі, Сімен перед матчем 19 вересня святкував день народження, йому виповнилося 61 років. Привітали ви добре англійського воротаря!

– Так! Ніхто не очікував від нас такої спритності, особливо в перші 20 хвилин. Лондонці вийшли грати, думаючи, що приїхала у гості нікому невідома команда. Але вони пропустили два м'ячі і це їх трохи приголомшило. Звісно, ​​десь ми не дотерпіли. На результаті позначився досвід виступів у єврокубках. Також було місце червоній картці та пенальті. Варто зазначити, що гарна гра була від воротаря Юрія Вірта, який у рамці багато разів рятував. Але не втримали потрібного рахунку. Як сказав Віктор Євгенович Прокопенко: Шахтар грати навчився, а ось досвіду виступів не було.

– І варто зазначити, що Арсенал дуже зірковий був. У складі лондонців було чотири чемпіони Європи – Анрі, Вієйра, Пірес та Вільтор.

– Там у них весь заявковий лист був із одних зірок! На той момент кожне прізвище в Арсеналі – це була зірка! А ще у нашій групі був римський Лаціо! І, на мою думку, саме Арсенал та Лаціо на той час були найсильнішими клубами в Європі! А Шахтар ще й потрапив до них у групу. Для нас це дуже добрий урок був і купа емоцій.

– Натомість у Донецьку Шахтар виграв у Арсенала з рахунком 3:0, а ви відзначилися голом зі штрафного! Це, напевно, був один із ваших перших забитих м'ячів зі штрафного?

– Я й до цього виконував штрафні. До поєдинку з Арсеналом я в чемпіонаті та Кубку України забивав уже. На тренуваннях я також залишався та відпрацьовував удари зі стандартів. Тому я і підійшов у матчі Ліги чемпіонів бити штрафний. Мені довіряли. А щодо матчу, то практично все вирішилося тоді в домашній грі зі Спартою, коли ми перемогли 2:1. Подумки ми десь розуміли, що Спарта навряд чи обіграє Лаціо у паралельному поєдинку. Ми думали, що чехи, мабуть, програють римлянам, що й сталося. Тобто ми розуміли, що навіть якщо ми програємо Арсеналу, ми все одно вийдемо до Кубка УЄФА з третього місця. На нас нічого не давило. Єдине, що тиснуло, то це імена наших суперників.

Читайте також:

Екс-гравець збірної України дав позитивний прогноз на матч Шахтаря у ЛЧ

– Що ж допомогло вдало зіграти проти такого Арсенала?

– Нам вдалося перемогти завдяки чудовій підтримці наших фанатів на старому стадіоні «Шахтар», коли прийшли підтримати рідну команду справжні вболівальники, шахтарі, заводчани і так далі. Завдяки цьому ми перемогли тоді. Не тактика і не техніка тут зіграли свою роль. Ми були набагато слабші за Арсенал і Лаціо технічно і тактично. Але нам вдалося виграти за рахунок бажання, характеру та фізичних кондицій, яких зараз не вистачає багатьом командам. За рахунок цього та, звичайно, за рахунок підтримки наших уболівальників! На той матч приїхали зірки! Ми думали, що приїде другий склад, але ні. Пара-трійка людей з основи була відсутня, а так усі були. І Вієйра, і Вільтор, і Анрі, і Парлор були. Так, Сімена не було у рамці. Венгер випустив другого воротаря, але яка різниця! «Каноніри» теж мали багато моментів у донецькому матчі. Але захисники рятували, і Вірт рятував. А ми своє реалізували і, звісно, ​​заслужили на цю перемогу. У нас був характер! Найголовніше, що ми хотіли! У нас щось не виходило. Ми знали, що ми були слабші в технічному плані, але ми фізично і бажанням лондонців переграли. Плюс погодні умови зіграли нам десь на руку. Трохи прохолодно тоді було! А ми звикли грати за таких умов.

– Як святкували перемогу?

– Як святкували вже не пам'ятаю. Але то були дуже круті емоції! Приємно було, що ми вийшли у Кубок УЄФА! Така перемога перед вболівальниками на своєму стадіоні – це незабутньо! То був аншлаг! Найголовніше, що фанів багато було! Багато бажаючих не потрапило на стадіон. Деякі вболівальники дивилися матч із терикону. Багато хто дивився зустріч по телевізору. Ажіотаж був добрий!