Едуард СОН: «Коломойський не розглядав можливість продажу Дніпра»

Ексгравець «Дніпра» Едуард Сон згадав про те, як він з товаришем намагався вийти на Коломойського для обговорення питання покупки клубу.

Занепад ФК «Дніпро» став справжнім ударом для цілого покоління дніпровських вболівальників. Ультрас команди проводили численні акції на підтримку клубу під назвою «Дніпро повинен жити», публічні люди, пов’язані з дніпровським футболом, просили Коломойського не вбивати клуб. Деякі заможні вболівальники навіть хотіли врятувати клуб власноруч, придбавши його в одіозного олігарха. Одним з таких став ексгравець «Дніпра» у 80-ті роки Едуард Сон, який разом зі своїм партнером у свій час намагались вийти на Ігоря Валерійовича з метою придбання та порятунку клубу.

Нещодавно на черговому заході Асоціації спортивних журналістів Дніпропетровської області Media Sport Club Dnipro питання придбання клубу Едуардом Соном або будь-яким іншим потенційним інвестором знову піднялось. Андрій Стеценко – багаторічний генеральний директор ФК «Дніпро», який був запрошеним гостем, повідомив, що як у той час, так і зараз ніхто не виходив із пропозицією придбання клубу. Як мінімум, особисто Стеценку про це нічого невідомо.

Кореспондент Sport.ua Ігор Лисенко зв’язався з Едуардом Соном для того, щоб відновити історичну справедливість та дізнатися, як все відбувалося насправді у буремні часи зникнення легендарного клубу.

– Едуарде Васильовичу, нещодавно генеральний менеджер «Дніпра» Андрій Стеценко заявив, що охочих придбати «Дніпро» у Коломойського не було. У ЗМІ була інша інформація – що ви зі своїм товаришем у свій час намагалися зв’язатися з Коломойським для обговорення цього питання. Як було насправді, можете згадати, будь ласка?
– Це вже у минулому, на жаль, вже нічого не виправиш. Ситуація була наступною – ми з моїм товаришем шукали зустрічі з Коломойським, у тому числі, через його близьких людей. Була обіцянка мені зателефонувати, але зворотного зв’язку я так і не отримав. Пізніше одна людина з команди Коломойського зателефонувала мені з Америки та обіцяла організувати зустріч з Ігорем Валерійовичем в Женеві, але пізніше і ця людина пропала, а зустріч так і не відбулася.

– У вас були ще спроби зв’язатися з власником «Дніпра»?
– Так, у 2016 році на матчі, присвяченому пам’яті Євгена Кучеревського, ми спілкувалися з Андрієм Русолом та просили його передати інформацію, що бажаємо зустрітися з Коломойським, але після цього знову було мовчання. Думаю, що Коломойський нічого не хотів чути й навіть не розглядав можливість продажу «Дніпра».

– Як думаєте, інформація про ваш інтерес дійшла до адресата?
– Думаю, що так. Андрій Вікторович Стеценко мав бути в курсі, тому що інформація про це потрапила в ЗМІ та в громадськість. В’ячеслав Євгенович Фрідман точно був у курсі.

– Прямого діалогу ні з Коломойським, ні зі Стеценком у вас так і не відбулося?
– Ні. Хочу ще уточнити момент для вболівальників – придбати клуб та стати президентом бажав не я, а мій товариш. Я лише допомагав йому вийти на Коломойського, бо мене знають у Дніпрі, а він вже давно поїхав з України. Багато людей досі думає, що я хотів придбати клуб та пишуть мені, що шкодують про те, що я не взяв «Дніпро» під своє крило.

– Ваш товариш був готовий взяти клуб лише «чистим» або був готовий і погасити наявну заборгованість?
– Ми хотіли вияснити, які борги перед гравцями, персоналом та тренерами, провести аудит та ухвалити зважене рішення, що робити. Це все залежало від суми заборгованості, але розглядали всі варіанти.

– Можете назвати ім’я товариша, не кожна пересічна людина може взяти на себе такий клуб, як «Дніпро»?
– Він - впливова та заможна людина, хоча і не мільярдер. Дуже порядний та любить футбол, в молодості був вболівальником «Дніпра», але вже давно не проживає у цьому місті. Все, що можу про нього сказати.

– Що взагалі думаєте про зникнення «Дніпра»?
– Дуже шкода, що клуб із такою історією зник. Це була гордість та візитна картка міста.

Ігор ЛИСЕНКО