Плато для Орсато: від Аталанти до Аталанти

Цьогоріч Даніеле Орсато завершив активну суддівську кар’єру. Після останнього для себе матчу серії А між «Аталантою» та «Фіорентиною» 2 червня поточного року рефері не стримував сліз, натомість гравці й тренери обох команд висловлювали представнику Феміди слова вдячності за багаторічну плідну роботу. Надалі ще був Euro-2024, й мені здавалося, що через ранній виліт «Скуадри Адзурри» шанси Даніеле дістати призначення на фінал аж ніяк не мізерні. Однак, трохи поміркувавши, все ж таки виснував: УЄФА не призначатиме на таку важливу гру арбітра, для якого це останній матч у кар’єрі. Й це, як на мене, слушно. Водночас упродовж усього часу роботи на смарагдових газонах різних континентів Орсато не дав ані найменшого приводу сумніватися в своїй чесності й компетентності. Й тому для мене була несподіванкою звістка про його буцімто погодження працювати на болотах. Ну, не могло такого бути в принципі! Як згодом виявилося, «звістку» поквапом сфабрикували російські медійники (зафуркотали так, що чути було всій Європі, континентальні медіа передрукували російський фейк про призначення), а Орсато жодної згоди на долучення до брудної гурми російської грошви не давав. Зазначу, що для будь-якого футбольного діяча подібне зголошення, певно, комплікуватиме дальшу кар’єру в цивілізованих країнах…

Він виріс у 6-тисячній комуні Рекоаро Терме неподалік Віченци. Там, власне, й долучився до футбольного світу. Попервах як тренер дітлахів, натомість уже в 17-річному віці ухвалив рішення здійматися кар’єрними сходами футбольного арбітражу. Цивільний фах електрика цьому аж ніяк не заважав. Навпаки: в приватних розмовах Даніеле жартував, що, мовляв, вміння вмикати й вимикати електропристрої дає йому змогу дати собі раду на футбольному полі навіть із найгарячішими гравцями.

Хрещеним батьком для Даніеле у футбольному суддівстві став відомий італійський рефері Клаудіо П’єрі. Він навчив Орсато й тонкому розумінню гри, й посприяв його підвищенню до серій С2, С1, В. Важливим етапом на шляху професійного зростання Орсато стало обслуговування плей-оф за право грати у більш високих дивізіонах. У цьому контексті згадується гра між «Павією» та «Мантовою» в червні 2005 р. Гості з Мантуї були сильнішими й, зрештою, виграли 3:1. Дублем у складі «вірджильяні» відзначився Алессандро Нозеллі. Однак у самому епілозі матчу бомбардир «Мантови» щось не поділив із центрдефом «лонгобарді» Едоардо Горіні. Справа дійшла до бійки, однак Орсато вчасно втрутився та обопільними червоними картками не дав пристрастям перерости в масштабне бойовисько. Як згадували згодом учасники того двобою, в найнапруженіший момент рефері видав жартівливе зауваження, чим пригасив напругу. Й зазначу, що вміння спілкуватися з гравцями й весела вдача за суворим обличчям надалі неоднораз слугували запорукою вправного гасіння пожеж пристрастей на футбольних полях електриком із Віченци.

А 17 грудня 2006 р. Даніеле дебютував у серії А в матчі «Сієна» – «Аталанта». Зрештою, став 2-м арбітром у серії А за кількістю проведених матчів (289). Погодьтеся, є щось символічне в тому, що він стартував у вищому італійському дивізіоні на матчі «Аталанти» й завершив кар’єру в серії А на матчі цього клубу й, що прикметно, в його найкращий євросезон.

Від сезону-2007/08 Орсато долучають до Ліги чемпіонів. 1 січня 2010 р. став арбітром ФІФА. Вже в жовтні того року дебютував як арбітр матчу національних збірних Вірменія – Словаччина. Це була гра відбору до Euro-2012. До старту українсько-польського Euro Орсато попрацював на фіналі Кубка Румунії: на Національному стадіоні в присутності 40-тисячної авдиторії зійшлися в непримиренному дербі бухарестські клуби «Рапід» і «Динамо». Динамівці, зрештою, мінімально обіграли опонентів, Орсато не був надто щедрим на жовті картки (три «гірчичники» для дербі – мізерія!) й дістав позитивну оцінку румунської преси. А за підсумками сезону-2011/12 Орсато здобувся на нагороду Джованні Мауро як найкращий італійський арбітр сезону.

Надалі Даніеле три роки поспіль був арбітром фінальних матчів за Кубок Італії – унікальний випадок в історії кальчо! Й у тих фіналах не шкодував червоних карток для гравців. Зокрема за брудну лайку Орсато вилучив з поля «романіста» Панайотіса Тахцидіса в сповненому на емоції римському дербі у боротьбі за почесний трофей. Одразу по тому на жовту напрацював й Франческо Тотті. Крім того, неаполітанець Гьокхан Інлер також побачив перед собою червону картку в руці Орсато під час переможного для «Наполі» фіналу Коппа Італія проти «Фіорентини». Й незабаром, із 1 липня 2015 р. Орсато ввійшов до елітної категорії арбітрів УЄФА.

Певно, вершиною суддівської кар’єри електрика з Віченци можна назвати роботу на фіналі Ліги чемпіонів сезону-2019/20 ПСЖ – «Баварія». Щоправда, через ковідні обмеження та гра пройшла без глядачів, а Орсато показав у тому двобої вісім жовтих карток гравцям обох команд на паритетних засадах. 2020 р. його було названо найкращим арбітром року за версією Міжнародної федерації футбольної історії і статистики.

Певно, українцям Орсато запам’ятався тим, що не пошкодував червоної картки для шведа Маркуса Даніельссона в матчі Швеція – Україна на Euro-2020 (21). Тоді, нагадаю, на 99-й хвилині матчу, вже, власне, в додатковий час наші футболісти дістали чисельну перевагу: бруднуватий шведський центрдеф прямою ногою врізався в коліно Артема Бєсєдіна. Арбітр подивився відеоповтор і справедливо показав червону картку, скасувавши продемонстровану попервах жовту. А Бєсєдін, який вийшов на заміну на овертайм, покинув поле за допомогою лікарів і, за великим рахунком, на високому рівні більше не заграв. До слова, голова суддівського комітету УЄФА Роберто Розетті, співвітчизник Орсато, підкреслив тоді: «Це вилучення було на 100% правильним».

1 лютого 2022 р. Орсато реферував матч 1/8 фіналу Ліги чемпіонів між ПСЖ і мадридським «Реалом». Ця гра стала для нього 41-ю в найпрестижнішому клубному змагу Старого Світу. Відтак за цим показником він випередив своїх славнозвісних співвітчизників П’єрлуїджі Колліну та Ніколу Ріццолі. Тогоріч він збільшив свою лігочемпіонську арифметику, відсудивши півфінал між «Реалом» і «Манчестер Сіті». А вже в грудні того самого року він обслуговував півфінал мундіаля Аргентина – Хорватія. Дістав, до речі, жорстку критику на свою адресу від хорватської легенди Луки Модрича: «Я не люблю казати про суддів, однак Орсато один із найгірших. У мене погана пам’ять про нього, це – не суддя, а просто катастрофа. Пенальті в наші ворота не було. Це рішення вбило нас». Лукавив Лука чи був щиросердним, однак саме Орсато було визнано лавреатом премії Кампанаті як кращого арбітра чемпіонату світу-2022. А вручали йому цю відзнаку на стадіоні «Дзузеппе Меацца» (якщо хочете, «Сан-Сіро») перед стартом матчу відбору на Euro-2024 Італія – Україна. До речі, відзнакою тоді пошанували всю італійську бригаду включно з ВАРівцями, яку очолював, власне, Орсато. Сам винуватець урочистості зазначив: «Хотів би відзначити командну роботу, головною ознакою нашої суддівської команди є довіра одне до одного: й суто людська, й арбітражна». Крім того, в своїй промові Орсато наголосив на важливості фізичних тренувань під орудою Джанлуки Роккі, адже, як із посмішкою зауважив Даніеле, «останні два роки фізично були важкими для мене, 47-річного «хлопця»».

Менше з тим, «хлопець» уже в 48-річному віці обслуговував чвертьфінал Euro-2024 між Англією та Швейцарією, тим самим підбиваючи підсумок суддівській кар’єрі. 2 серпня нинішнього року до Федерації футболу Італії було надіслано заяву Орсато про звільнення, й Даніеле офіційно відійшов від суддівства. Втім, росіяни зі своєю пропозицією попрацювати на них були тут як тут. Проте Орсато повівся достойно. Він зазначив в інтерв’ю, що йому, мовляв, дуже полестило це запрошення (гроші чималі пропонували!), «однак у світлі поточної соціально-політичної ситуації та етичних принципів, якими я завше керувався як на полі, так і поза його межами, я вирішив не погоджуватися». Може, українському футболу варто використати досвід й етичні принципи Орсато на свою користь? Тим паче, що наш футбол нині очолює аж ніяк не чужа для Італії людина.

«Такі судді як Даніеле Орсато являють собою важливу точку відліку для тисяч і тисяч молодих арбітрів», – наголошує президент Федерації футболу Італії Габріеле Гравіна. Із цими словами не посперечаєшся. Проте якнайкраще, як на мене, визначив філософію професії П’єрлуїджі Колліна (хто ж іще!): «Я й інші арбітри, такі, як я, ми виходимо на поле, щоб допомагати справжнім головним героям, себто футболістам грати з додержанням правил і відтак якнайкраще… Отже, арбітр – це та людина, яка допомагає гравцям зіграти спектакль на високому рівні… Роль арбітра полягає в служінні футболу». Що ж, Даніеле Орсато вірою та правдою служив футболу три десятки років. Вершина кар’єри позаду, проте, відмовившись від російського зваблення, він унеможливив і падіння. Відтак вийшов на плато. А тут із його колосальним досвідом і палкою любов’ю до гри можливі варіанти. Далі, безперечно, буде.

Олексій РИЖКОВ