Ігор ПЛАСТУН: «Хочеться з Ордабаси потрапити у групу Ліги конференцій»

Казахський «Ордабаси» в драматичному протистоянні з серією післяматчевих пенальті в кваліфікації Ліги конференцій вибив з боротьби клуб «Діфферданж» з Люксембургу.

В матчі-відповіді в Шимкенті брали участь три українських легіонери. Один з них, досвідчений захисник Ігор Пластун, в ексклюзивному інтерв'ю Sport.ua розповів про виступи команди в єврокубках, довіру тренера, чутках про приїзд в «Ордабаси» Дениса Бойка та незвичну манеру їзди на казахських дорогах.

– Ігоре, в матчі відповіді Лізі конференцій з люксембурзьким клубом ви програвали, але в підсумку вирвали перемогу в серії пенальті. Раніше в вашій кар'єрі були такі драматичні матчі?
– Мабуть, були. Але ця гра точно буде додана в список найбільш драматичних зустрічей в моїй кар'єрі. За 120 хвилин було пережито чимало: розчарування після пропущеного голу, потім ми раділи, відігравшись, знову пропускали, забивали і у підсумку ще драматична серія пенальті. Слава богу, що все закінчилось для «Ордабаси» щасливо і ми продовжуємо виступи у єврокубках.

– Ви не брали участь в серії післяматчевих пенальті?
– Ні. Хоча був у колі тих, хто залишався на полі. Якби дійшла черга, бив би сьомий або восьмий пенальті. Але я ніколи не проявляю сам ініціативу в цьому питанні. Добре, що до мене в підсумку черга бити пенальті не дійшла.

– Чому «Ордабаси» так важко далася перемога в протистоянні з люксембурзьким суперником?
– Ми самі винні. Нажаль, не все у нас зараз добре з командною грою. На то є чимало причин. Ми про них знаємо і, сподіваюсь, зможемо в найближчому майбутньому виправити. Зараз найголовніше, що ми продовжили наш виступ в єврокубках. Наступний суперник – «Пюнік» з Вірменії. Ще не вивчали його гру, але півроку тому на зборах «Ордабаси» грав з армянами в товариському матчі. Тому хлопці знають, що це буде непростий суперник. Але й армянам буде важко з нами також. Наразі єдиний мінус, що оскільки наша арена в Шимкенті не відповідає усім вимогам УЄФА, свій домашній поєдинок ми мусимо проводити в Алматі. Нажаль, фактор свого поля для нас майже нівелюється, але все одно ставимо перед собою завдання пройти далі в єврокубках.

– На меті – груповий турнір Ліги конференцій?
– Так. «Ордабаси» був чемпіоном Казахстану минулого сезону. Ми починали свій єврокубковий шлях в Лізі чемпіонів. Тому розраховували пройти як мінімум перший раунд, але ситуація стала складніше і теперь спробуємо прорватися в груповий турнір Ліги конференцій. Якщо подолаємо вірменський бар'єр, потім нас очікуватиме ще один суперник в кваліфікації.

– Що не вдалося вашій команді в Лізі чемпіонів в іграх з молдовським «Петрокубом»?
– Я впевнений, що по індивідуальним якостям гравців ми сильніші від молдовського чемпіона. Але, нажаль, в ігровому плані матчі нам не вдались. Мабуть, «Петрокуб» у підсумку був сильніший за нас в багатьох аспектах. Але це вже історія. Наразі ми мислимо позитивно на майбутні протистояння в єврокубках.

– Українські легіонери «Ордабаси» відчувають підтримку з боку головного тренера команди?
– Так. Думаю, що мої партнери також задоволені таким відношенням. Ми граємо, тому це найголовніший чинник від тренера. Просто я граю на позиції захисника, а Макаренко і Бєсєдін в середині поля і в атаці. Тому таких гравців міняють частіше, ніж захисника.

– Була інформація, що «Ордабаси» може підписати ще одного українця – голкіпера Дениса Бойка, який залишив «Полісся».
– Так, ми читали цю новину. Але за цей час «Ордабаси» вже підписав нового голкіпера, тому, думаю, це питання вже неактуальне, хоча з Денисом на цю тему ми не спілкувалися. Єдине, що нещодавно в Казахстані дійсно з'явився український голкіпер. «Єлімай» підписав Максима Коваля.

– З кимось з українців в Казахстані ще перетиналися?
– З Євгеном Шаховим з «Тобола» перетиналися нещодавно, а до цього ще на зборах в Туреччині. Саня Нойок грає в «Атирау». Знаю Юрія Бушмана з «Кизилжара», Віталія Приндету з «Кайсара». В чемпіонаті Казахстану дійсно багато українців, тому за всіма не услідкуєш. Але зараз, звичайно, найбільше тут товаришую з українцями «Ордабаси» – Макаренком та Бєсєдіним.

– Що найбільше вас одразу вразило в казахській столиці – Шимкенті?
– Місто мене приємно здивувало. Шимкент знаходиться на півдні країни. Тут найбільш патріотично налаштовані казахи. Всюди говорять казахською. Приємно, що вони також підтримують у боротьбі за незалежність від росії Україну. Шимкент цікаве місто, велике, тут проживає більше мільйона людей. Літо спекотне, буває до 45-50 градусів. Ну і ще кинулося мені в вічі після Європи - це манера їзди на місцевих автодорогах. Думаю, той, хто навчиться їздити без пригод тут, в будь якій іншій країні буде їздити, як професіонал.

– В кінці року у вас закінчується контракт з «Ордабаси». Які надалі плани?
– Так, угода десь до середини грудня. Але так далеко у майбутнє я не заглядаю. Бо в футбольній кар'єрі все може змінитися за тиждень. Намагаюся жити в моменті. Найголовніше зараз – не відволікатися на ці речі, тому що у нас розпочинаються найважливіші ігри цього сезону.