Ядерний варіант. Чому топ-ліги Європи та FIFPRO йдуть до суду проти ФІФА

Провідні європейські ліги, включаючи англійську Прем'єр-лігу, та Міжнародна федерація асоціацій професійних футболістів (FIFPRO) йдуть до суду проти Міжнародної федерації футболу (ФІФА), звинувачуючи останню у «зловживанні домінуючим становищем» у грі. Новина про це стала однією з найбільш глобальних та знакових у світовому футболі в передостанній тиждень липня.

Як правило, найсильніші та найбагатші футбольні ліги планети намагаються вирішувати всі свої розбіжності із ФІФА чи УЄФА шляхом переговорів. До судових розглядів справа доходить не так вже й часто, що пояснюється банальним небажанням шкодити спільній футбольній екосистемі, яка, щиро кажучи, є «поживним субстратом» як для чиновників національних асоціацій та ліг, так і для їхніх колег з ФІФА.

Однак зараз ситуація, вочевидь, вже не може бути врегульована шляхом переговорів. Повідомляється, що Асоціація європейських професійних футбольних ліг, до якої входять 39 дивізіонів та 1130 клубів із 33 країн, підготувала позов до Європейської комісії, керуючись законом про конкуренцію та захист благополуччя футболістів. До професійних футбольних ліг приєднуються і профспілкові організації, які також виступають категорично проти постійного зростання кількості матчів, «роздутих» календарів змагань і, як наслідок, підвищеного рівня травматизму гравців, котрі не мають можливості для адекватного відновлення.

У випущеному із такої нагоди комюніке мова йде про наступне: «Рішення ФІФА за останні роки неодноразово йшли на користь її власним змаганням та комерційним інтересам, ігнорували її обов'язки як керівного органу та завдавали шкоди економічним інтересам національних ліг та добробуту гравців. Судові позови – це тепер єдиний ефективний крок для європейських ліг та профспілок гравців, спрямований на захист футболу, його екосистеми та його робочої сили».

Також ФІФА дорікають, що організація нібито «послідовно відмовляється включати національні ліги та профспілки гравців у процес прийняття рішень», незважаючи на наполегливе прохання розробити чіткий та прозорий процес щодо міжнародного календаря матчів.

Достеменно відомо, що до позову проти ФІФА приєдналася англійська Прем'єр-ліга, італійська Серія А, німецька Бундесліга, іспанська Ла Ліга, шотландська Прем'єр-ліга, проте поки що ЗМІ не розкривають повний список підписантів, очевидно, йдучи назустріч побажанням юридичних представників позивача.

У ФІФА вже висловили категоричну незгоду зі звинуваченнями та дали зрозуміти, що складання усіх ключових календарів міжнародних матчів завжди затверджується з урахуванням думок представників ліг, а також профспілок гравців. Більше того, у Міжнародній федерації футболу взагалі звинуватили «змовників» у лицемірстві.

«Поточний календар [міжнародних матчів] був одноголосно схвалений Радою ФІФА, до складу якої входять представники всіх континентів, включаючи Європу, після всебічних та інклюзивних консультацій за участю FIFPRO. Календар ФІФА – єдиний інструмент, який гарантує, що міжнародний футбол зможе продовжувати виживати, співіснувати та процвітати поряд із внутрішнім та континентальним клубним футболом. Деякі ліги в Європі, які самі є організаторами та регуляторами змагань, діють, керуючись комерційними інтересами, лицемірно та не зважаючи ні на кого у світі. Очевидно, ці ліги віддають перевагу календарю, заповненому товариськими матчами та літніми турами, які часто передбачають тривалі поїздки по світу. Навпаки, ФІФА має захищати спільні інтереси світового футболу, включаючи захист гравців, скрізь та на всіх рівнях», – заявили в організації.

При цьому журналісти низки країн, спираючись на дослідження CIES, дійшли дуже спірного висновку про те, що як мінімум на клубному рівні кількість матчів за останні роки в цілому не зросла. Так, у період із 2012 по 2024 роки середня кількість матчів в перерахунку на один клуб за сезон становила трохи більше 40, при цьому лишень близько 5% клубів проводили 60 та більше матчів за сезон. Істотних змін у частці клубів, які зіграли 60 та більше поєдинків, за зазначений період не спостерігалося.

Проте тут, варто наголошувати, дослідження стосується тільки офіційних змагань, тоді як у ФІФА, як ми бачимо, наголошують на нібито прагненні клубів заповнювати більш тривалі паузи у календарі турнірів різними товариськими та комерційними поєдинками чи змаганнями. Останнє здатне приносити клубам з Європи значний прибуток, особливо якщо вони організовують турне деякими країнами Близького Сходу, Південно-Східної Азії, США та Канади.

Втім, протиріччя сторін, як здається, справді досягли вже фундаментального характеру. Наприклад, у Професійній футбольній асоціації (ПФА), яка є профспілкою футболістів-професіоналів Великобританії і також приєдналася до позову, наголошують на конфлікті інтересів, закладеному в самій суті діяльності ФІФА. За фактом, стверджують у ПФА, Міжнародна федерація футболу відіграє подвійну роль: як глобального регулятора у футболі та як організатора змагань. Іншими словами, ФІФА спочатку пише правила під себе, а потім сама ж їх використовує, організовуючи нові турніри, змагання тощо.

Зокрема, через рішення ФІФА видозмінити формат розіграшу клубного чемпіонату світу та збільшити склад його учасників до 32 команд, а також провести турнір влітку наступного року, вже було зміщено на грудень 2025-го – січень 2026-го 35-й розіграш Кубка африканських націй (Кубок Африки-2025). У Європі не виключають, що з цієї причини доведеться «по ходу п'єси» розбиратися з датами плей-офф Ліги чемпіонів, яка в сезоні-2024/25 також буде проведена за новими правилами і в оновленому форматі.

Найцікавіше, що на чільне місце, як зазвичай буває, ставляться інтереси футболістів та турбота про їх здоров'я. Проте реально і хоч якось про цю складову думають виключно профспілки, але аж ніяк не національні ліги чи ФІФА, які, по суті, справді максимально комерціалізувалися в умовах, що склалися.

Однак зараз, як зазначають європейські оглядачі, ми стаємо свідками по-справжньому ядерного варіанту, за якого натиснути на горезвісну «червону кнопку» готові вже не лише профспілки, а й представники національних ліг, що несподівано стали на їхній бік, у тому числі й такої значущої, багатої та авторитетної, як англійська Прем'єр-ліга.

Про можливі судові процеси з ФІФА з приводу надмірного пересичення календаря матчів говорилося як мінімум кілька останніх років, але тільки зараз виник єдиний фронт «змовників», які готові йти до кінця.

Про те, що «юридична битва» буде гарячою та вкрай серйозною, свідчать і звинувачення в лицемірстві позивачів, які пролунали з боку ФІФА. З цієї причини варто очікувати, що Міжнародна федерація футболу винайме величезну кількість найкращих адвокатів, котрі прагнутимуть максимально захистити її інтереси, доводячи у судах, що керівний орган світового футболу займається справді його розвитком та популяризацією, а не банальною конвертацією інтересу глядачів у гроші.

Втім, мінімальний шанс на досудове врегулювання поки що все ж залишається. Чи бажають сторони ним скористатися, і чи є їхня нинішня поведінка банальним блефом та накручуванням переговорних позицій? Як то кажуть, поживемо – побачимо…