Імад АШУР: «Дуже важкий поєдинок для обох команд»

Головний тренер житомирського «Полісся» Імад Ашур прокоментував поразку від словенської «Олімпії» (0:2) в першому матчі другого кваліфікаційного раунду Ліги конференцій 2024/25.

– Пане Імаде, поєдинок виявився для «Полісся» дуже важким. Які емоції відчуваєте всередині, ваше резюме матчу?

– Дуже важкий, мені здається, поєдинок для обох команд видався, бо ми всі бачили, що явних моментів і епізодів було не так багато, але певні моменти все-таки створили як біля одних, так і біля інших воріт. Тепер питання в тому, що ті епізоди, в яких ми як наслідок отримали голи, що вплинули на результат, це наслідок певного ланцюга подій. І тепер нам треба ось цей ланцюг в обох епізодах продивитися, щоб зрозуміти, через що це сталося і чого нам не вистачало. Ми щойно поспілкувались всередині, вважаю, що є чого вимагати від себе, ці слова ми теж щойно почули від гравців. Я хочу, щоб був у них простір, щоб висловлюватися в важкі моменти обов'язково. На мою думку, ми самі собі зараз ускладнили саме цю дуель, яка все ще не програна, вона поки що напівзавершена. Ми собі її ускладнили, особливо другим голом та тими подіями, які до нього призвели. Ми розуміємо, що він стався через величезне бажання перевернути цей результат. Чи ми могли зробити? Я думаю, всі бачили, що були можливості, були нагоди. Але ми розуміємо, що якщо взяття воріт не було, то ці нагоди не рахуються в кінцевому разі. Тому ми маємо зараз тверезо визначити основні моменти, основні проблеми, які у нас сьогодні були. І працювати мовчки, працювати важко, з вимогами до себе, готуючись до продовження цієї дії

– Чи не здається вам, що команді банально не вистачило єврокубкового досвіду?

– Відверто кажучи, я не сильно розумію цю концепцію. Нам не вистачило сьогодні виграти дві дуелі, які призвели до того, щоб м'яч продовжив рухатись в напрямку наших воріт, коли були взяття. Так, дійсно, були ще інші епізоди, але вони були й біля воріт суперника теж, просто голів після них не було. Якщо ми програємо певні дуелі, то ми вже не говоримо про досвід чи щось інше. Ми говоримо про якісь моменти вже індивідуальні або групові. Переважно індивідуальні. Я не зовсім цю концепцію розумію, бо мені здається, що ось ці декілька дуелей, які нам сьогодні не вдалося виграти, створили той рахунок, який є на цей момент. Повторюсь: гра була достатньо важкою для обох команд. Я принаймні не відчував якогось досвіду зі сторони суперника.

– Чи є якісь такі позитивні моменти в грі вашої команди, за що б хотілося б відзначити «Полісся»?

– Безумовно! Ми говорили про те, що особливо на перших етапах, ми будемо знаходити себе в багатьох ситуаціях, де ми страждаємо, де не все нам вдається, як ми хотіли б. І попри це ми знаходимо в собі можливість перебудовуватися, адаптовуватися, а потім виходити з цієї ситуації, перебираючи м'яч під свій контроль, створюючи моменти, тощо. Я не можу не подякувати хлопцям за той факт, що переважно більшість гри так і було. Ми страждали в певні моменти, але це не призводило до якихось проблем біля наших воріт, також ми вимушували і суперників страждати. Дуже прикро, особливо, коли була нагода зрівняти рахунок, що ми не змогли реалізувати моменти. Але чи я можу в цьому щось пред’явити гравцям? Я можу їм тільки подякувати за те, що ці епізоди створювалися, хотілося б, щоб ми надалі їх створювали більше.

– Але завдання виходу до наступного раунду ніхто не скасовував, але наскільки воно нині ускладнилося?

– Відверто кажучи, якщо брати ймовірність виконання цього завдання, то її дуже ускладнив другий гол. Сьогодні у нас є кінцевий результат, що буде через тиждень, ми не можемо знати точно. Не дивлячись на результат першої гри, нам треба робити все, щоб у другій грі ми опинилися в ситуації, де ми менше програємо дуелі, більш тверезо оцінюємо наші здатності в певних конкретних моментах та конкретних епізодах на полі, краще оцінюємо той простір, який нам надавав суперник. Бо сьогодні простору було дуже багато і ми навіть в перерві встигли проговорити багато епізодів, де ми його не використовували. І тоді ми будемо готовими чекати на суперника, щоб перевернути цю гру. На мою думку, ймовірність цього є і вона пристойна з точки зору того, чи це можна зробити. Те, що ніхто завдання не скасовував, яким би не був рахунок – це точно!

– Сьогодні був Ваш перший офіційний матч на чолі «Полісся», дебют на посаді головного тренера команди, мабуть, ви інакше його собі уявляли? Я помітила на трибунах банер з надписом «Імаде, Одеса з Вами».

– Я не можу сказати, яким я його уявляв. Він був таким, яким відбувся. Що я відчув по факту? Тепер є менше можливості докричатись до гравців, але емоції ті, які завжди з'являються під час гри. Дуже приємно, що попри все була підтримка і після гри та під час гри вона відчувалась. Дуже приємно, що люди вірять в нас, як колектив. Ми вимушені зробити все, що ми можемо, щоб довести, що ми на правильному шляху. А шлях тільки почався, ми маємо це теж добре розуміти. Величезна подяка всім! Мені вже нічого не треба уявляти, бо воно вже в минулому.

– Вчора в кінці тренування ви команді казали, що завтра ми побачимо, де ми є та хто ми є. Хто ви є, де ви є?

– Ми – «Полісся», ми – «зграя», яка наразі знаходиться в процесі формування і в процесі поглиблення розуміння своєї ідентичності. Ми команда, яка хоче, щоб люди, які повірили в кожного людину, яка формує цей колектив, вони пишались. На мою думку, сьогодні більшість хлопців, навіть ті, хто сиділи за межами поля, повністю віддавались тому, що відбувалось на полі. Коли ми будемо трохи більш занурені у цей новий процес новий, який зараз ми проходимо, тоді нам вже не треба буде цього питання: хто ми є. Бо я переконаний в тому, що ми всі це відчуємо і доведемо. «Зграя» та «Полісся» – це суттєві терміни на багато років.

– Я дуже вам дякую. Вам вірять уболівальники, тому сил вам і виконання завдань.

– Дуже вам дякую. Будемо рухатись далі, бо воно вже в минулому і в нас вибору немає.