МИХАВКО: «Немає різниці, на якій позиції грати. Головне – довіра тренера»

Тарас Михавко став одним із головних відкриттів минулого сезону. Вихованець ФК «Львів» відразу став провідним гравцем юнацької команди «Динамо». Вже восени потрапляв до заявки дорослої, а другу частину розпочав у ролі основного гравця першої команди «Динамо».

Ще восени 2023 року Михавко дебютував за збірну України 2005 року. Відразу став основним футболістом збірної цього віку.

Зараз Тарас захищає честь України на юнацькому Євро U-19. Підопічні Дмитра Михайленка вже забезпечили собі вихід на молодіжний чемпіонат світу та зіграють у півфіналі проти Франції.

– Завдяки чому вдалося вийти в півфінал юнацького Євро?
– Важливе значення має колектив. Всі хлопці були дуже серйозно налаштовані вийти на молодіжний чемпіонат світу. Після двох турів відступати не було куди. Потрібно було перемагати Італію. Ніхто не думав, що ми цього не зможемо зробити. Була велика мотивація та бажання вийти із групи. Налаштовуватися на гру було досить легко. Тренерський штаб та гравці вірили у нашу перемогу.

Навіть коли поступалися по ходу гри 1:2, ніхто не опустив руки. Відразу відігралися та в кінці гри вирвали перемогу. Проявили характер.

– У перших двох турах Україна не забила жодного м'яча. В чому причина такої низької результативності на фоні слабших команд?
– Суперники діяли дуже організовано. Північна Ірландія вибудувала проти нас кількісну оборону. Гра відбувалася на штучному полі, до якого потрібно було звикнути. Було непросто створювати багато моментів. Шансами, які у нас були, не скористалися. Через дискваліфікацію не грав основний нападник Матвій Пономаренко. У матчі проти Норвегії шанси були, але підвела реалізація.

– Турнір проходить на штучних полях. Крім того, у Північній Ірландії є свої кліматичні особливості. Чи потрібно було адаптовуватися до незвичних умов? Наскільки важко у таких умовах грати футбол?
– Щодо погодних умов, то навіть і краще, що йшов дощ. Не було спекотно. Англійська футбольна погода. Покриття трохи було твердуватим. Коли дощ, то краще працювати з м'ячем, не такий жорсткий відскок від газону.

– По ходу матчу проти Норвегії ви почали грати на позиції лівого захисника. Наскільки комфортно себе почуваєте на фланзі, а не в центрі оборони?
– Це не нова для мене позиція. В Академії ФК «Львів» я тут грав у 13-14 років. Потрібно було просто звикнути та згадати потрібні навички гри на фланзі оборони.

– Юнацький чемпіонат Європи відбувається після літньої відпустки. Чи немає проблем з ігровим та фізичним тонусом?
– З фізичною формою є проблеми. Ми зібралися після відпустки у Польщі. Часу було не так багато, щоб набрати потрібні фізичні кондиції. Тиждень зборів у Польщі не особливо допоміг. Поля були трав'яні. У Північній Ірландії – зовсім інші покриття. Потрібно було звикати.

– Чи не буде проблемою, що ви пропустили майже всю підготовку до сезону із «Динамо»?
– Ні. У збірній у нас дуже важливі матчі. Велика інтенсивність. Кожні три дні ігри. Якщо ми вдало виступимо на Євро, то будуть шанси показати себе у дорослому футболі.

– Які у вас очікування від матчу проти Франції?
– Не особливо слідкував за перипетіями в іншій групі. Тому не було великого значення, з ким ми будемо грати у півфіналі. Слабких суперників на цій стадії немає. Потрібно було думати про свої завдання та гру. Будемо намагатися вийти у фінал.
Дуже неприємно, що у нас випали три ключових гравці. Але нічого вже не зміниш. Будемо старатися здобути позитивний результат.

– Проти кого із суперників було найважче грати?
– Проти італійців. Індивідуально сильні гравці. Не можу когось виокремити. Всі на хорошому рівні. Проти Норвегії теж було непросто.

– Минулого сезону ви виграли юнацький чемпіонат України, стали повноцінним гравцем першої команди «Динамо». Хоча раніше про вас особливо ніхто не знав. Як ви самі оцінюєте для себе минулий сезон?
– Я задоволений. Було багато нових викликів після переходу до «Динамо». Я отримував свої шанси та намагався ними користатися.

– Минулого літа ви могли поїхати в Англію в один із клубів Чемпіоншипу. Не шкодуєте?
– Ні. Я задоволений тим, що перейшов до «Динамо». Бачу можливість у цьому клубі розвиватися та прогресувати.

– У «Динамо» ви граєте на позиції центрального захисника. Якщо будуть ставити на лівий фланг, то не буде проблем?
– Не буде. Мені немає різниці, на якій позиції грати – центрального захисника, опорного чи лівого. Головне, щоб тренер довіряв.

– У ЗМІ була інформація, що на початку зборів у червні Олександр Шовковський пробував вас в опорній зоні та йому сподобалася ваша гра. Наскільки це правда?
– Я не можу підтвердити цю інформацію. У нас був один спаринг (матч проти «Інгульця), де я грав у опорній зоні. Але не було такого, щоб мене награвали на цій позиції. Через декілька днів я вже поїхав до збірної України U-19 на збори у Польщу.

Відчуваю себе на позиції опорного півзахисника добре. Потрібна ігрова практика, щоб набути потрібний досвід.

– Минулого сезону юнацька команда «Динамо» повернула собі золоті нагороди. Завдяки чому вдалося виграти чемпіонство?
– Юнацька команда «Динамо» має дуже хороший склад та тренерів. Було дуже важливо повернути чемпіонські народи до Києва. Тривалий час динамівці не вигравали першість U-19. Були дуже непрості матчі. Особливо протистояння із «Шахтарем», але ми довели, що є найсильнішою юнацькою командою України сезону 2023/24.

– У збірній простіше, що ваші партнери – Матвій Пономаренко, Андрій Маткевич та Олексій Гусєв перебувають у складі команди?
– Звісно. Коли в команді є твої друзі, то це простіше. Але загалом, ми всі комунікуємо між собою, добре знаємо один одного. Немає ніякого поділу на командну приналежність.

– Другу частину сезону ви розпочинали, як основний центральний захисник «Динамо». Які у Вас враження від дорослого футболу?
– Тільки позитивні. Зіграти за першу команду «Динамо» завжди приємно.

Переживання – це ворог в офіційних матчах. Тому потрібно було виходити та показувати свої найкращі якості. Мандраж був присутнім. Але коли починаєш грати, то всі емоції відступають.

Мене добре прийняли у першій команді. Хороший колектив. Всі намагалися допомагати, підказувати.

– Про вас почали багато говорити, писати. Наскільки це тисне, чи навпаки, допомагає?
– Я не дуже багато звертав увагу на інформацію про себе. Моя робота – тренуватися та грати. Тому був на цьому сконцентрований.

– Наскільки велика різниця між роботою Олександра Шовковського та Ігоря Костюка?
– У кожного тренера є свої бачення, свої вимоги. Якихось кардинально різних вимог я не побачив.

– З вами минулого літа приїхав Владислав Герич із ФК «Львів». На початку сезону він багато забивав. Але він поки себе не розкрив. У чому причина?
– У Влада були травми, які не дозволили йому показати свої найкращі якості.

– Ігор Костюк відразу почав вас ставити до старту юнацької команди «Динамо». В чому особливості цього тренера?
– Ігор Володимирович багато чого вчить футболістів. Він вже тривалий час у юнацькому футболі працює. Допомагає, підказує. З ним працювати дуже комфортно.

– Не стало проблемою, що другу частину сезону ви розпочали в статусі основного гравця першої команди «Динамо», а потім повернулися знову до юнацької команди?
– Коли ти граєш на постійній основі, то з'являється більше впевненості у собі. Коли ти випадаєш через травму та повертаєшся до юнацької команди, то це важко. Але потрібно працювати та доводити свої амбіції.

– Не засмутилися, коли «Динамо» підписало Браяна Себальйоса? Колумбійський захисник близький за профайлом із вами.
– Ні. Це просто конкуренція. Потрібно працювати.

– Які у вас очікування від нового сезону?
– Дуже приємно, що U-19 буде грати в Юнацькій Лізі УЄФА. Міжнародний досвід завжди важливий для молодих гравців. Але я прагну боротися за першу команду. Потрібно доводити та вигравати конкуренцію.

Сергій ТИЩЕНКО