Вінісіус Тобіас розповів, чому повернувся у Шахтар після двох років у Реалі

Правий захисник Вінісіус Тобіас після двох років в оренді в «Реалі», де він виступав за молодіжну команду, повернувся до складу «Шахтаря».

– Тобіасе, з поверненням до «Шахтаря»! Через два роки ти повертаєшся до команди. Розкажи, що відчуваєш?
– Щасливий, що повернувся в «Шахтар» зараз. Два роки досвіду в мадридському «Реалі», але насправді дуже щасливий, що повернувся, і намагатимуся принести команді найкращий результат.

– Чому вирішив повернутися до «Шахтаря» та що стало ключовим в ухваленні цього рішення?
– Для мене найважливіше – грати, і неважливо де. У «Шахтарі» мені дають змогу грати, і я можу тут навчитися багато різного й цікавого.

– Якщо порівняти Тобіаса, який прийшов до «Шахтаря» два з половиною роки тому і нинішнього, які зміни ти бачиш у собі?
– Звісно, коли я прийшов два роки тому, я був іншою людиною. За той період я встиг вивчити в «Шахтарі» чимало. Містер тоді дав мені багато, і я продовжую вчитися зараз. Період у «Реалі» також був важливим, аби зрости й повернутися до «Шахтаря» більшим професіоналом.

– Коли знаходився в «Реалі», чи спостерігав за матчами «Шахтаря»? Що можеш сказати про нинішню команду?
– Я хоч і був у «Реалі», але намагався слідкувати за іграми. Було трішки складно дивитися саме матчі, та я був постійно на зв’язку зі своїми друзями в «Шахтарі», щоб вони мені розповідали про перебіг подій у команді.

– З ким саме підтримував зв’язок і як зараз триває твоя адаптація в колективі?
– З усіма в «Шахтарі», особливо з тими, з ким устиг познайомитися в момент мого першого приходу. Звісно, простіше було спілкуватися з бразильцями через спільне походження. У будь-якому разі був дуже щасливий перебувати на зв’язку, адже всі хлопці чудові. Тут удосталь бразильців та українців, це інтернаціональна команда, де можна багато чого навчитися. Дуже щасливий бути бразильцем в оточенні українців і щодня багато чого дізнаватися.

– У нинішній моделі футболу «Шахтаря» чим саме можеш допомогти?
– Я можу допомогти у кожному випадку різними методами, більше в нападі. Але в «Шахтарі» чимало якісних виконавців, які здатні допомагати, так само як я, тому важливо бути командою і щоразу демонструвати себе саме з огляду на командну гру.

– Коли розпочалася повномасштабна війна, ти з іншими бразильцями разом з українцями перебував в Україні. Чи не було страху повертатися до української команди в країну, де триває повномасштабна війна?
– Коли я прибув до «Шахтаря», це був доволі складний момент. Наближався мій день народження, і якраз почалися всі ці події. Бачу, що протягом двох років ситуація певною мірою змінилася. Найважливіше, що ми маємо змогу грати у футбол доволі спокійно. Важливо, що я можу грати й насолоджуватися улюбленою справою щодня.

– Під яким номером плануєш грати?
– Мій улюблений номер 10, та якщо він буде зайнятий, я готовий взяти будь-який. Головне – бути корисним команді.

– Можливо, є якісь спеціальні побажання щодо номера?
– Як я вже сказав, мій улюблений номер – 10, під яким я грав у дитинстві, але знову наголошую, що це не так важливо.

– Які цілі ставиш собі в «Шахтарі» та які очікування маєш від сезону?
– Головне, аби ми добре пройшли сезон, досягаючи нових вершин разом. Персонально хочу розвиватися як професіонал і досягти особистих показників, але передовсім – командний результат. Найважливіше отримувати задоволення разом з усією командою.