Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Україна. Прем'єр Ліга
| Оновлено 01 липня 2024, 20:08
1663
0

Олександр КЕМКІН: «Любенович дав повірити в себе»

Новачок «Карпат» дав інтерв’ю Sport.ua

| Оновлено 01 липня 2024, 20:08
1663
0
Олександр КЕМКІН: «Любенович дав повірити в себе»
ФК Минай. Олександр Кемкін

21-річний голкіпер яскраво провів другу частину сезону в УПЛ в складі «Миная», чим привернув до себе увагу «Карпат», які повернулися в елітний дивізіон. Із переходом в львівський клуб гравця привітав кореспондент Sport.ua.

– Які перші враження після трансферу?
– Дуже хороші. Приємно, що мої виступи у другій частині сезону були помічені та я отримав можливість перейти у хороший, статусний клуб та залишуся грати на рівні УПЛ. Буду доводи свої амбіції на футбольному полі.

– Писали про інтерес до вас з боку «Динамо» Батумі. Чи були ще якісь варіанти, крім «Карпат»?
– Я гравець «Карпат». Про інше, вважаю, говорити не має сенсу.

ФК Карпати. Олександр Кемкін

– Основним воротарем «Карпат» є Андрій Кожухар. Не боїтеся конкуренції?
– Навіщо тоді було взагалі переходити, якщо боїшся конкуренції? Готовий боротися за місце у стартовому складі. У «Минаї» теж було непросто виграти конкуренцію за місце у стартовому складі. Потрібно працювати над собою.

– З кимось із гравців нинішнього складу «Карпат» знайомі?
– Так. З Едуардом Козіком та Андрієм Булезою. Ми разом були в системі «Шахтаря». З тим же Булезою та Богданом Векляком були разом у «Минаї».

Всі професіонали. Тому не думаю, що будуть якісь проблеми. Ціль для команди – показувати результат, перемагати. Я не думаю, що в колективі можуть бути якісь проблеми.

– Як оціните сезон для себе у «Минаї»?
– У першій частині сезону я не грав. У другій ми показали хороший результат. Команда змогла набрати 19 очок. Шкода, що не залишилися в УПЛ. Не вистачило останнього кроку.

Команда подарувала емоції вболівальникам, всій футбольній Україні. Після першого кола нас вже списали, а ми змогли поборотися за збереження місця в УПЛ.
Я вважаю, весняна частина вийшла доволі хорошою. Але, на жаль, ми не залишилися в УПЛ, тому апріорі сезон не може бути вдалим. Ми не виконали головне завдання.

– Чого не вистачило, щоб залишитися в УПЛ?
– У першому колі втратили багато очок. В кінці сезону не вистачило останньої гри. Десь у першій частині сезону недобрали очок, у другому колі забракло досвіду.

– В чому секрет Желько Любеновича?
– Ми багато із хлопцями говорили, що він дав нам віру в себе. Він говорив не боятися грати. Багато спілкувався з гравцями. Проводив індивідуальні розмови. Віра та бажання гравців дозволили отримати результат навесні.

Також варто сказати, про тренерський штаб «Миная», який провів велику роботу. Помічник тренера Ігор Дуднік мав великий вплив на команду. У важких ситуаціях завжди підтримував.

– Пам’ятаєте емоції від першого матчу УПЛ?
– Тільки позитивні. Я чекав цього шансу. Мені довірив тренер дебютувати. Хотілося скористатися та віддячити хорошою грою.

ФК Минай. Олександр Кемкін

– Ви вихованець запорізького футболу. В чому особливість даного регіону, який готує так багато футболістів?
– Завжди було так, що в Запоріжжі зі школи виходило багато якісних гравців. Я вважаю, що головний секрет у тренерах. Вони дають хорошу підготовку гравцям. Вміють працювати із молоддю та бачать потенціал у молодих футболістах.

– Розкажіть про період у «Шахтарі».
– Мене запросили у «Шахтар» U-17 за пів року до випуску з Академії в Запоріжжі. Особливих успіхів не було, бо за молодіжну команду «гірників» відіграв тільки 4 офіційних матчі.

Була велика конкуренція за місце у воротах. У мене не вірили. Напевно, був слабким, тому не грав. У мене ніколи не було жодних образ на «Шахтар». Навпаки, це давало мотивацію більше працювати над собою.

Зникла команда U-21. Шукав собі команду. З'явилася можливість перейти у «Минай». Розумів, що мені потрібно працювати.

– Вже тоді відчувалося, що Георгій Судаков має великий талант?
– Так. Він виділявся. Коли я прийшов у команду U-17, то його вже запрошували до 19-річних. Жору постійно брали до старших вікових груп. Були видно, що він талановитий гравець.

– «Шахтар» дає хороші умови, але конкуренція велика. Можливо, краще молодому гравцеві починати із простіших команд?
– Виживає сильніший. Важливо такий етап пройти, щоб стати сильнішим. У «Шахтарі» всі тренери та спеціалісти на дуже високому рівні. Клуб випустив велику кількість вихованців, які грають на рівні національної збірної, ЛЧ, УПЛ, Першої та Другої ліг.

– Не боялися після «Шахтаря» переходити у «Минай»?
– Ні. У мене у голові була тільки одна думка – футбол. Поки я виступав за «Минай», клуб грав весь час в УПЛ. Для мене було головне - перспектива грати на найвищому рівні в Україні. Все інше було не так важливо.

– Вашим конкурентом тривалий час був досвідчений Олександр Бандура. Як склалися ваші відносини?
– З ним було непросто конкурувати. Сашко був капітаном команди та одним із лідерів в роздягальні. Хороший досвідчений воротар. Я завжди до нього міг звернутися за порадою. Тому ніколи не було ніяких проблем.

– Ви дуже добре граєте ногами. Наскільки ця якість важлива для воротаря в сучасному футболі?
– Я вважаю, що дуже важлива. Ти не потрапиш у жоден хороший клуб, якщо не вмієш грати ногами. Це важливо у сучасному футболі.

– Вміння гри ногами набувається під час тренувань чи дається від народження?
– Можна здобути під час тренувань. Тут дуже важливою є робота тренера. У моєму випадку в Академії «Металурга» та потім «Шахтаря» була проведена велика робота у цьому напрямку.

– Ніколи не було бажання виконати штрафний, виконати пенальті?
– Це потрібно, щоб тренер дав таку можливість. Має бути божевільна довіра від наставника. Потрібно до цього дійти.

– Ви не дуже високий воротар. В цьому є проблема?
– Я в цьому не бачу проблеми. Якщо ти не два метри зросту, то ти маєш брати іншими якостями – реакцією, стрибком, вибором позиції. У кожного воротаря є свої переваги. Зараз у світі вистачає невисоких голкіперів – Джордан Пікфорд, Едерсон, Ян Зоммер. Антропометрію можна компенсувати іншими якостями.

– Хто з сучасних воротарів імпонує найбільше?
– Я не можу виділити когось одного. Я дивлюся за всім воротарями та виділяю щось хороше для себе. Такий собі збірний образ. Гра ногами – Едерсон. Гра на лінії – Зоммер. Намагаюся від кожного голкіпера брати щось для себе.

– Всі хлопчики хочуть грати нападником. Чому ви стали воротарем?
– Я теж починав грати у полі, був форвардом. Потім так сталося, що я став у ворота і мені сподобалося. Почало виходити і вирішив нічого не змінювати.

– На кому з воротарів росли?
– В дитячій школі дуже імпонував Давид Де Хеа.

– У вас 35 номер був у «Минаї», як в іншого вихованця «Металурга» Максима Коваля. Вам імпонувала гра колишнього воротаря «Динамо»?
– Маленька частина в цьому є. Коли я був в Академії «Металурга», це був для мене приклад, тим паче, Максим - вихованець запорізької школи.

– Ви народилися в Мелітополі. Зараз місто під окупацією. Чи залишилися там ваші рідні?
– Всі мої рідні виїхали звідти.

– Ви провели сильну другу частину сезону, але так і не отримали поки виклику ні в молодіжну, ні в олімпійську збірну України. Не засмутилися?
– Звичайно, що хочеться отримати виклик у збірну. Якщо тренер обирає іншого кандидата, то це його рішення. Це потрібно сприйняти та працювати далі, щоб ставати ще кращим. Все залежить тільки від мене.

Сергій ТИЩЕНКО

Оцініть матеріал
(8)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Коментарі 0
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.