10 найкращих воротарів світового футболу за всю історію

Так вже повелося, що у футболі вболівальникам найбільше запам'ятовуються гравці атаки – ті, хто ефективно фінтить, швидко тікає від суперників, віддає результативні передачі та, звичайно ж, забиває м'ячі. Однак вміння добре грати в обороні – це також своєрідне мистецтво, без успішного оволодіння яким навряд чи можливо вигравати топові трофеї та ставати частиною ключових історичних подій.

Саме тому постать воротаря у футбольній команді не менш важлива, аніж фігура центрфорварда. І сьогодні ми пропонуємо вам поговорити про десятьох найкращих голкіперів світового футболу за всю його історію.

Одразу ж варто зазначити, що цей рейтинг, як і усі аналогічні, є суб'єктивною точкою зору автора й не претендує на виняткову істину. Крім того, в історії гри № 1 було стільки справді видатних воротарів, що помістити їх усіх в десятку просто неможливо фізично, хоча, мабуть, і хотілося б. Тільки з цієї причини нижче ви не знайдете багатьох знайомих прізвищ воротарів, які встигли полюбитись багатьом вболівальникам зі стажем.

Натомість там є наступні герої…

10. Едвін ван дер Сар

Громадянство: Нідерланди
Роки виступів: 1990-2011

У професійній кар'єрі Едвіна ван дер Сара значиться лишень чотири клуби: Аякс, Ювентус, Фулхем та Манчестер Юнайтед. І скрізь про нідерландського воротаря згадують із теплотою та вдячністю, оскільки Едвін справді чудово показав себе не лише на футбольному полі, а й за його межами. Це зразковий професіонал, який ніколи не давав приводів різним ЗМІ роздмухати навколо його персони якийсь суттєвий скандал.

За весь час виступів ван дер Сар виграв 27 різних трофеїв, причому Едвін встановив рекорд англійської Прем'єр-ліги як найбільш віковий футболіст-переможець турніру – на момент тріумфу йому було вже 40. Крім того, воротареві належить досі неперевершений світовий рекорд за тривалістю "сухої" серії у чемпіонаті – в сезоні-2008/09 нідерландець не пропускав у свої ворота протягом 1311 хвилин. І це однозначно робить його гідним того, аби опинитися у топ-10 найкращих воротарів світового футболу за всю його історію.

9. Олівер Кан

Громадянство: Німеччина
Роки виступів: 1987-2008

Подейкували, що багато форвардів з команд-суперниць дуже нітилися, а то й зовсім боялися, коли опинялися навпроти Олівера Кана. Німецький голкіпер мав феноменальну харизматичність, виглядав справжнім лідером на футбольному полі, а також постійно гучним голосом командував своїми партнерами по лінії оборони, фактично доводячи процес до автоматизму.

На клубному рівні Кан грав лише за дві команди – Карлсруе та Баварію. Він став легендою для обох з них, проте саме із мюнхенцями виграв величезну кількість титулів та регалій – загалом 23 трофеї. Втім, і зі збірною Німеччини Олівер досягав успіхів. За "бундестім" голкіпер зіграв 86 поєдинків, вигравав Євро-1996, а ще ставав срібним призером ЧС-2002 та бронзовим – ЧС-2006. Цікаво, що на мундіалі в Японії та Південній Кореї, незважаючи на поразку німців у фіналі від Бразилії (0:2), Олівера Кана все одно визнали не лише найкращим голкіпером, а й найкращим гравцем турніру!

8. Гордон Бенкс

Громадянство: Англія
Роки виступів: 1958-1978

Англійця Гордона Бенкса, який разом із «трьома левами» вигравав чемпіонат світу у 1966 році, прийнято вважати автором найкращого воротарського сейву в історії футболу. Його голкіпер здійснив під час ЧС-1970, коли острів'яни грали проти Бразилії. Удар головою від Пеле, який йшов у ворота після того, як вдарився об землю, був таким, який взяти було абсолютно неможливо, але Бенкс якимось дивом все ж таки зумів його витягнути й перевести на кутовий.

Згодом сам Гордон так описував той визначний епізод: "Жаїрзіньо навішує в центр штрафного майданчика, я мчуся від ближньої штанги до центру воріт. Ніколи, ніколи, я не стояв на лінії у грі, я завжди стояв у двох-трьох ярдах перед нею з однієї причини: якби мені довелося тягнутися назад за м'ячем, він опинився б за лінією. Насамперед, мені потрібно дочекатися, поки він [Пеле] завдасть удару головою. Тепер, коли він завдав удару, я знаю, що він потрапить просто під праву штангу. Ось де була найскладніша частина сейву. Якби я пірнув прямо, я б не зміг влучити, тому що м'яч підстрибнув приблизно на ярд якраз перед моїм стрибком. Отже, тепер я знаю, що мені потрібно швидко перебратися туди і в той же час передбачати, як м'яч відскочить від твердої поверхні, а потім потягтися назад і піднести до нього руку – що я і зробив. Але м'яч потрапив мені у верхню частину руки й полетів угору, і, слово честі, я подумав, що це гол… потім я побачив, як м'яч відскочив убік від воріт. І я сказав собі: "Бенксі, ти щасливчик".

7. Мануель Ноєр

Громадянство: Німеччина
Роки виступів: 2006-н.ч.

Мануель Ноєр – єдиний воротар, що представляє сучасність у нашому списку. Кар'єра німецького голкіпера поки що обмежується лише двома командами, за які він виступав – Шальке та Баварією. У стані "кобальтових" Мануель заявив про себе, а із мюнхенцями заслужив статус одного з найвидатніших воротарів не лише в історії німецького, а й для всього світового футболу.

Ноєр – це чемпіон світу-2014 зі збірною Німеччини, а також 11-разовий чемпіон Німеччини, 2-разовий переможець Ліги чемпіонів та ще безлічі інших трофеїв. Однак, що важливо: Мануель – це не просто голкіпер. Він настільки гармонійно та комфортно почувається із м'ячем, що Жузепу Гвардіолі, коли він працював із Баварією, навіть доводилося відмовляти Ноєра від прагнення якнайчастіше зміщуватися в середину поля для активних комбінацій із півзахисниками. Зайвий ризик часом закінчувався невдачами для Мануеля, але загалом він – зразок воротарів нової епохи, і не дивно, якщо невдовзі Ноєра в аналогічних рейтингах будуть ставити набагато вище, аніж на сьому позицію.

6. Ікер Касільяс

Громадянство: Іспанія
Роки виступів: 1998-2020

Ікеру Касільясу поталанило дуже рано заявити про себе у професійному футболі. Причому зробив це воротар одразу ж у гранді іспанського футболу – мадридському Реалі, коли у "бланкос" почалася буквально "епідемія" травм голкіперів. В результаті за один із найкращих клубів Ла Ліги Касільяс зіграв 725 матчів та виграв 18 трофеїв.

Але успіхи Ікера не обмежуються клубним рівнем, адже у виступах за збірну Іспанії воротар також досяг визначних результатів на заздрість багатьом. Касільяс із "червоною фурією" двічі ставав чемпіоном Європи (у 2008 та 2012 роках), а у перерві між континентальними першостями виграв ще й чемпіонат світу-2010. Також в інтернеті є легенда, яка каже, що одного разу під час одного з поєдинків фанати команди-суперниці вирішили кинути пляшку із водою в Касільяса. Однак кіпер вчасно побачив момент кидання й, чудово зорієнтувавшись, упіймав злощасний предмет, не давши шансів завдати собі шкоди. Рефлекси – це те, за що в Касільяса повірили ще у юному віці…

5. Зепп Маєр

Громадянство: Німеччина
Роки виступів: 1962-1979

Зепп Маєр абсолютно точно є одним з найкращих, а то й абсолютно найкращим воротарем в історії німецького футболу. Усю професійну кар'єру він провів у Баварії, з якою чотири рази вигравав чемпіонат ФРН, а також тричі піднімав над головою Кубок європейських чемпіонів та один раз ставав тріумфатором Кубка володарів кубків. Й досі Зеппу Маєру належить рекорд за кількістю зіграних поєдинків за Баварію (709), хоча сучасна легенда мюнхенців Томас Мюллер вже й наблизився до лідера на відстань витягнутої руки.

У складі збірної Німеччини Маєр також виявив себе із найкращого боку. Він взяв участь у 95 поєдинках за команду ФРН, в яких пропустив 73 м'ячі. За активної участі Зеппа німці виграли домашній чемпіонат світу у 1974 році, а за два роки до нього ще й стали чемпіонами Європи на турнірі, який проходив у Бельгії. В 1976 році у Югославії збірна ФРН знову була близькою до перемоги на континентальній першості, але у фіналі в серії пенальті несподівано програла Чехословаччині (2:2, 3:5 – за пенальті). Цікаво, що переможний м'яч у серії провів Антонін Паненка, удар якого згодом став культовим і його почали іменувати на честь автора.

4. Петер Шмейхель

Громадянство: Данія
Роки виступів: 1981-2003

Данець Петер Шмейхель був на піку слави та популярності у 90-х роках минулого сторіччя, коли виступав за Манчестер Юнайтед. Команда Алекса Фергюсона, яка практично не знала собі рівних на батьківщині, стала справжнім гегемоном на Туманному Альбіоні багато в чому завдяки впевненій грі Шмейхеля "у рамці". Маючи відмінну антропометрію та реакцію, Петер часом витягував абсолютно "мертві" м'ячі, а ще він, як і Олівер Кан, наводив жах на усіх, хто перебував у його штрафному майданчику – чи то партнери по команді, чи то, тим більше, суперники.

Відмінною особливістю Шмейхеля було те, що при виході з ним віч-на-віч нападника суперника Петер часто широко розставляв ноги, чим начебто давав можливість скористатися опоненту, однак у багатьох випадках дуже швидко їх стуляв, залишаючи форвардів у дурнях. З ним у воротах Манчестер Юнайтед в 1999 році оформив легендарний требл, здолавши у вольовому стилі у фіналі Ліги чемпіонів Баварію (2:1), а збірна Данії сенсаційно стала чемпіоном Європи на турнірі, який в 1992 році приймала Швеція. Згодом воротарську династію Шмейхелів продовжив син Петера Каспер, котрий вигравав із Лестером чемпіонство в АПЛ, а зараз є гравцем бельгійського Андерлехта.

3. Діно Дзофф

Громадянство: Італія
Роки виступів: 1961-1983

Діно Дзофф й досі є найстаршим футболістом в історії серед тих, кому вдавалося перемагати на чемпіонаті світу. У 1982 році, коли італійці тріумфували на мундіалі в Іспанії Діно було вже 40 років, але незважаючи на це він не лише привів апеннінців до третього в їхній історії та першого після Другої світової чемпіонства, але ще й був визнаний найкращим воротарем змагання.

Для Дзоффа перемога на ЧС-1982 стала вінцем кар'єри, хоча раніше Діно ставав ще й чемпіоном Європи-1968, а також вигравав шість чемпіонських титулів з Ювентусом у Серії А. Усього за збірну Італії Дзофф зіграв 112 офіційних матчів – фантастичний показник для часів, коли футбол ще не був настільки комерціалізований і матчі не проводилися з такою інтенсивністю та такою кількістю, як зараз. Важливо й те, що для вболівальників збірної Італії зі стажем Дзофф назавжди залишиться у пам'яті, як воротар із неймовірним рівнем холоднокровності у стресових ситуаціях, а також як дуже скромна людина у побуті. Саме про це якось прямо казав екс-тренер "Скуадри Адзурри" Енцо Беарзот: "Дзофф був урівноваженим воротарем, здатним зберігати спокій у найважчі та найнапруженіші моменти. Але він завжди стримувався як із скромності, так і з поваги до своїх суперників".

2. Лев Яшин

Громадянство: СРСР
Роки виступів: 1950-1970

Радянський футболіст Лев Яшин й досі залишається єдиним голкіпером, котрий завойовував престижний індивідуальний приз Золотий м'яч від France Football. Його дуже добре знають у Європі завдяки участі воротаря на чемпіонатах континенту 1960 та 1964 років, на першому з яких радянська команда стала чемпіоном, а на другому – срібним призером.

Лева Яшина в європейських ЗМІ нерідко називали "Чорною пантерою" за його, як правило, чорний воротарський светр та визначні акробатичні стрибки. Крім того, відомо, що за всю професійну кар'єру Яшин парирував близько 150 ударів з пенальті, а також провів близько 270 «сухих» матчів, за що отримав визнання від ФІФА, яка назвала Лева найкращим воротарем ХХ сторіччя. Однак у нашому списку він все ж таки не став першим, бо вже пізніше, у ХХІ сторіччі, у Італії з'явився страж воріт, котрий зумів стати найкращим з найкращих…

1. Джанлуїджі Буффон

Громадянство: Італія
Роки виступів: 1995-2023

Італієць Джанлуїджі Буффон розпочинав професійну кар'єру в середині 90-х років минулого сторіччя, проте став справжньою іконою футболу на Апеннінах на початку та у перших двох десятиріччях XXI сторіччя.

Від свого знаменитого дебюту в Серії А проти Мілана у підлітковому віці до допомоги Ювентусу у завоюванні історичних восьми скудетто поспіль Джанлуїджі Буффон досяг рівня сталої майстерності, якій просто немає рівних. Як сказав його видатний суперник Касільяс: «У його грі неможливо знайти слабкі місця».

Крім того, що Буффон є національною іконою завдяки ролі, яку він зіграв у тріумфі Італії на чемпіонаті світу 2006 року, Джанлуїджі також є легендою Ювентуса за те, що залишився в клубі, незважаючи на його пониження у класі, яке стало наслідком корупційного скандалу. Більше того, в кінці кар'єри Буффон знову не погребував виступами в Серії В, де закінчував виступи у светрі рідної для нього Парми.

За свою кар'єру Буффон вигравав практично усі ключові титули, серед яких не виявилося лишень трофею за перемогу у чемпіонаті Європи (в фіналі Євро-2012 італійці були биті абсолютно чудовими на той момент іспанцями), а також "вухатого кубка", який вручається за перемогу у Лізі чемпіонів, хоча Джанлуїджі разом із Ювентусом тричі грав у фіналах цього турніру…

Текст: meta.ua/sport