Роботка для Лоботки

«Покажіть мені вашу опорну зону…» – таку фразу почув, випадково ставши свідком зустрічі двох знаних вітчизняних тренерів, які не бачилися доволі тривалий час та обійнялися під акомпанемент цих слів і заливчастого сміху. Вітання замість «добридень» пролунало вельми ефектно й професійно, чого там! Якщо з подібною пропозицією (а не вітанням) звернутися до італійського наставника збірної Словаччини Франческо Кальцони, то йому буде що розповісти. Адже опорника в словаків зазвичай грає знаний неаполітанець, чемпіон Італії (якщо надто кортить, можете, звісно, додати префікс «екс-», адже чемпіонство «Наполі» датоване не цим сезоном, а минулим) Станіслав Лоботка.

Уродженець Тренчина чи не найнетиповіший гравець опорної зони, якого я знаю. Аж ніяк не гренадер (зріст, за різними даними, варіює від 168 до 170 см), проте максимально чіпкий і славний ігровою дисципліною. Якщо поглянути на лоботчину теплову мапу, то можна побачити, що як у клубі, так і в збірній він вкрай зрідка покидає опорну зону. Ну, хіба якщо «Наполі» кров із носа потрібно відіграватися, він може чималу часину провести ближче до штрафного майданчика суперників, тяжіючи до лівого флангу. А так – гра суворо за позицією, без зайвих вихилясів. Атиповість його часто-густо визначають тим, що на креатив він працює більше, ніж на руйнування. Як на мене, омана з приводу буцімто невідпрацювання Лоботки на руйнування задумів суперників виникає через його неабияку снагу в царині точних передач як коротких, так і дальніх. Відтак мимохіть дещо в тінь йдуть його руйнівні таланти.

Однак це не свідчення того, що їх немає. І хоча поширеним коментаторським визначенням «Опорник Опорникович» його не назвеш (такими звикли називати гравців на кшталт чемпіона Європи-1996 німця Дітера Айльтса – скелеподібного руйнівника, не надто успішного в точності передач), та непоступливість і якась замежна жага боротьби зумовлюють наявність у Станіслава лавру першенства в, так би мовити, опорній царині. Пересічно в нього 1,6 відбору м’яча за гру в серії А, 1,4 – в Лізі чемпіонів. Й ще доволі високий пересічний показник перехоплень у цьогосезонній Лізі чемпіонів – 1,3.

«Лоботка – мотор, який надає руху «Наполі» – заголовок Associated Press річної давнини чітко висловлює квінтесенцію умінь словака. У матеріалі знаної інформаційної агенції ідеться зокрема про паси Лоботки, які й розганяють атаки, й відрізають одразу чималенько супротивників. І відсоток точності передач у виконанні Станіслава величезний! Так, у чемпіонському сезоні він став найкращим серед півзахисників усіх клубів чемпіонатів країн великої п’ятірки за відсотком точності: 94,1%. Випередили його лише гравці інших амплуа: тодішні захисники ПСЖ Маркіньйос і Серхіо Рамос. Чіпкість у відборі, чудова фізична форма та ювелірні паси Лоботки нікуди не поділися й цього сезону. Може, в «Наполі» це було меншою мірою помітно, адже без Лучано Спаллетті команда істотно стишила темп просування турнірними шляхами, однак, як на мене, сам Лоботка гіршим не став (палкі неаполітанські ультрас аж ніяк не зразилися від дій словака). Слушність цього твердження він доводить зокрема й у національній збірній. Точність передач – за 90% в усіх турнірах, де Станіслав бере участь: у цьогосезонній Лізі чемпіонів зокрема 92%, а в першому матчі словаків на Euro-2024 – проти бельгійців – 91,7%. А пересічна кількість передач за гру в серії А в Лоботки майже сягнула гросмейстерського показника в 60, в Лізі чемпіонів дещо скромніше: 51,6.

Якщо брати оцінки Лоботки на whoscored.com, то помітив, що він, не будучи кращим на полі в складі своєї збірної у грі проти бельгійців, менше з тим, дістав оцінку більшу, ніж за переважну більшість матчів останнього відрізку сезону в складі «Наполі» (хіба що за гру останнього туру проти «Лечче» словака пошанували трохи вищим балом, ніж за гру в складі збірної), й більшу за майже всіх гравців збірної Бельгії у тій грі (хіба що Амаду Онана може похвалитися аналогічною оцінкою).

В Лоботки – гарна футбольна освіта («Аякс»), чималий досвід гри в чемпіонатах різних країн (Данія, Іспанія, Італія) й у клубах різного засягу, незрідка діаметрально не схожих за ігровою стилістикою, а також виняткове вміння ввібрати в себе найкраще з різноманітних футбольних шкіл. Менше з тим, із такою вболівальницькою пристрастю, як у Неаполі, Лоботка не стикався більше ніде. «Я помру на полі, щоб зробити цих уболівальників щасливими», – каже словак. Заголосно? Може, й так. Проте ж Лоботка справді гарує на полі до десятого поту. Та й у збірній викладається не згірш, не знаючи спочинку. Однак чи корелює прагнення зробити тифозі «Наполі» щасливими, висловлене в інтерв’ю, з думками про перехід до «Барселони»? Чутки про ймовірність переїзду Лоботки до Каталонії поширилися цьогорічної весни. Зокрема агент гравця Браніслав Юрасек зазначив: «Лоботка прагне грати за клуб, який бореться за перемогу в Лізі чемпіонів». На думку Лоботки та його агента, «Барса» є саме таким клубом (так і бачу поблажливі усмішки «реалістів»). Однак після звитяги словаків над бельгійцями вже на нинішньому Euro Лоботка підкреслив у розмові зі словацькими акулами пера й мікрофона: «Я добре почуваюся в «Наполі». Клуб хоче зберегти мене в своєму складі, мені це імпонує. У неаполітанців чудовий менталітет, та й їжа там смачна. Там немає дощу, немає снігу, натомість є пляжі, сонце й, зрештою, скудето».

А що думає Лоботка про українську збірну? Ну, роздуми словака про те, що наш рівень зіставний із рівнем Бельгії, взайве не транслюватиму, сказав би щось подібне хтось із наших після Румунії, то наразився би на відверті ґлузи. «Вони добре володіють м’ячем, тому доведеться викладатися на всі 100», – так охарактеризував збірну України й опосередковано свою роль у прийдешньому матчі Станіслав Лоботка в післябельгійському інтерв’ю. Справді, якщо українське володіння знову сягне 70%-го показника, то в кого-в кого, а в словацького опорника роботи буде безмір. Однак заряджені скептицизмом після румунського фіаско українські вболівальники (на кпини нашу збірну на брав лише дуже-дуже зледащілий симпатик-оглядач, а критики поскрізь достоту купляться купцем) уже волають: «Та хіба то робота, так, роботка». Хай там як, а налаштування в одного з лідерів збірної Словаччини на матч із синьо-жовтими не буде меншим, ніж на бельгійців. Та й нам уже час припинити милуватися оцінковими трансферними вартостями наших гравців на сайті transfermarkt.com і братися саме за сумлінну працю. Без докладання максимуму зусиль позбавити Лоботку зокрема й словаків назагал їхніх козирів буде непросто.

Олексій РИЖКОВ