Михайло КОПОЛОВЕЦЬ: «Навіщо ми виходили на Євро?»

Відомий український ексфутболіст Михайло Кополовець відреагував на поразку збірної України від національної команди Румунії (0:3) у матчі 1-го туру групового етапу Євро-2024.

– Так за збірну грати не можна. Команда мала вигляд, таке відчуття, ніби не готова до матчу. До речі, не знаю, чого це раптом так, бо скільки говорилося. Тим паче ми програли полякам, це був сигнал. А тут те саме з румунами. Одні емоції, важко щось сказати. Не бачив, що люди хочуть перемогти. Так, якісь там перші 15 хвилин видно, що в нас клас футболістів сильніший, але румуни були набагато сильніші командним духом. У нас є футболісти, команди немає поки що. Є футболісти окремі: Мудрик собі бігає, Судаков собі, Циганков собі. Вони відірвані один від одного, не було цілісності, малюнку. Катастрофа, на жаль, це катастрофа.

– Що стало причиною, що футболісти вийшли в такому стані на гру?

– Не знаю. Недооцінки на чемпіонаті Європи бути не може. Лунін теж, звісно, це катастрофа. Чесно, я не розумів. Блін, важко зрозуміти, як Лунін пропускає такі м’ячі. Там вони з Матвієнком зробили перший гол удвох. Не можу пояснити, чому так погано грали. Але не бачив, що команда хоче перемогти. Оце ключове – так за збірну грати не можна. Тим паче вони знають, як нам важливо для людей десь трошечки потішити результатом, грою, всі чекали. Я казав, що ця команда одна з найсильніших, так. По людях, може, так, але команди немає, на жаль.

– Як вважаєте, це футболісти занадто повірили в себе? Чи це недопрацювання тренерського штабу?

– Чому ми раптом маємо у щось вірити? Ми програли полякам 1:3, без шансів. У цих матчах ми грали невиразно. Ладно там молдован шльопнули, то не найсильніша команда. Так і румуни не найсильніша. Румуни грали серцем та душею. Коли команда виходить і просто грає на межі самопожертви – отак треба грати за збірну. Наші люди – таке відчуття, що якесь ля-ля, якісь піжони. Чому так – не знаю. Може, вони просто у відпустку приїхали. Клубний чемпіонат закінчився, і вони, може, зараз відпочивають.

Краще не їхати туди. Навіщо ми виходили? Щоб що? Для чого виходити, щоб такі матчі показувати? Вважаю, вони не програли цей матч, а просто віддали. Бо програти можна матч, сьогодні вони не програли, а просто віддали всі разом. Прикро, що так. Емоції дуже негативні після матчу. Багато людей дивилися з розчаруванням. Розумію, хочеться підтримати, так ми хотіли підтримати після Польщі – я тоді перший казав, що давайте підтримаємо команду, не будемо критикувати. Але як не критикувати? Ми ж всі бачимо, коли команда хоче виграти. Сьогодні команда не хотіла вигравати.

Не побачив, щоб люди справді грали за збірну, за людей, за країну. Можна на все закрити очі, коли не виходить, не можемо забити. Але сьогодні цю гру пробачити не можу, бо не бачу, щоб футболісти хотіли виграти. Це один з найгірших матчів збірної України, які я бачив. Чому так? Не знаю. Бачив, що румуни перевершили нас у бажанні. Було видно, що вони максимально заряджені. Наші пацани – напевно, якісь зірки, такий вигляд воно має принаймні. Чого раптом зірки? Вважаю, у збірній не може бути зірок. Тут одна цілісна команда виходить, яка б’ється за націю, за всіх українців.