Дорогий Дрегушин: чи дамо собі раду проти Раду?

Не сказати, що січневий перехід румунського центрдефа «Дженоа» Раду Дрегушина до «Тоттенхема» став бомбою на трансферному ринку, однак те, що змусив уважніше придивитися до цього хлопця, – факт. То не жарти, скажу я вам: у 22-річному віці вже мати досвід гри й в італійській серії А, й в англійській Прем’єр-лізі. Як на мене, практика гри в згаданих клубах добре викристалізовує саме оборонний хист: «Дженоа» зчаста грає другим номером, а в Англії (дуже-дуже помітно в численних лондонських дербі) ледь не кожен вважає за доцільне відмовитися від закритості, натомість шукати щастя в атаках. Що ж, 22 роки – це не той вік, коли зустрічні вітриська стишуються до бризу. Виклики так і чатують, хай де б грав юнак.

Що цікаво: розпочавши сезон у «Дженоа», румунський оборонець не завше грав чистого центрального захисника. За схеми 3–5–2 він грав то правого оборонця (приміром, у домашньому матчі проти «Юве», рахунок – 1:1), то лівого (наприклад, у домашньому двобої проти «Інтера», рахунок – ті самі 1:1, а Раду відзначився голом, забитим головою після кутового, жовтою карткою та високою оцінкою 7,78 від whoscored.com), то центрального (прикладом слугує виїзний матч проти «Болоньї» – останній для Раду перед вирушанням до Туманного Альбіону, результат – чергові 1:1). Втім, як казав мені колись відомий український тренер, «у схемі 3–5–2 флангові захисники – умовне поняття». На моє прохання роз’яснити він підкреслив, що за такої схеми всі три оборонці мають володіти скілами центрдефів (кремезністю, хистом до силової боротьби, високим зростом, вправною грою головою, вмінням прочитати дії супротивників і підстрахувати партнера). А залучатися до флангових атак будуть численні півзахисники, які в ідеалі ще б і змінювалися флангами. До слова, за матч проти «Болоньї» (справжнього відкриття цього сезону в серії А, яке може похизуватися зокрема й чудовим нападом) Дрегушин дістав від whoscored.com високу оцінку 6,98 – третю в команді після форварда – автора гола та воротаря, що спіймав того вечора кураж. Таку саму оцінку – 6,98 – Дрегушин дістав і за останній у клубному сезоні матч у складі «Тоттенхема» проти «Шеффілд Юнайтед». У складі лондонців Дрегушин зазвичай діє на позиції лівого центрального захисника. Якщо попервах – у січні-лютому – він з’являвся на заміни на 5–7 хвилин, не більше, то десь із половини березня став твердим гравцем основи. Втім, перша 90-хвилинна гра не спричинила позитивних емоцій у румунського захисника: «Тоттенхем» у дербі програв «Фулгему» з нищівним рахунком 0:3 (хоча Дрегушин і не виглядав безнадійно). Певно, все ж таки юному румуну потрібен був час, щоб тактично перелаштуватися з джилардинівських 3–5–2 на постекоглівські 4–2–3–1. Надалі справи поступово пішли на краще. До речі, й у збірній за схеми 4–2–3–1, а іноді з варіацією 4–1–4–1 Раду так само діє на позиції лівого центрального оборонця. Так що певною мірою після переходу до «Тотенхема» Дрегушин дістав таки свого роду тактичну гармонію.

Найголовніша чеснота Дрегушина – вдала гра на 2-му поверсі. Надто цей скіл мав вияв в Італії: у Раду – гросмейстерський показник у 3,1 виграні верхові дуелі за гру в складі «Дженоа» цього сезону. Ще однією позитивною рисою є високий відсоток точних передач: у складі «Тоттенхема» він перевищив 88% (свого часу в «Юве» в рамках Юнацької Ліги чемпіонів ця цифра в Раду перевершила, здавалося б, замежні 96%!), водночас самих передач румун віддає чимало: пересічно 41-ну щогри. Щоправда, більшість із цих пасів короткі, а точні довгі передачі не є фірмовою ознакою Раду. Фахівці відзначають, що він є доволі слабким у відборі, підкати в його виконанні раритетні. Натомість виноси м’яча – той засіб, який Раду застосовує знерідка. Надто це було помітно цього сезону в «Дженоа»: 4,6 пересічно за гру. Істотною перевагою Дрегушина є чиста гра. Кількість попереджень, як для гравців його амплуа, мінімальна. Брутальністю він не відзначається.

На користь Дрегушина свідчить і тривале перебування в юні роки в системі «Ювентуса» (такий опосередкований, однак важливий позитив – збіг у часі з грою за «Стару Синьйору» Кріштіану Роналду). До слова, в свогочасся туринці сплатили суму в 2,1 млн євро за 16-річного (!) юнака маловідомому румунському клубу. Час в «Юве» – це вагомий досвід, який є непоганим направником для підкорення кар’єрних висот.

Креатив? До цього сезону румунський захисник зосереджувався переважно на основних функціях (ну, забивав поодиноко хіба що в збірних Румунії U-16 і U-17). Однак цього сезону, надто в італійській для себе частині Раду дедалі успішніше діяв і в креативі. Так, у листопаді він став найкращим гравцем переможного для «дженоані» матчу проти «Верони» (7,6 від whoscored.com), забивши єдиний у матчі гол (опинившись на позиції правого форварда, невідпорно пробив із льоту) і бездоганно відпрацювавши на руйнування атакувальних задумів земляків Ромео й Джульєтти.

Із сивої сивини гравців дрегушинівського штибу називали ремісничими футболу. Однак transfermarkt.de свідчить: у нашочасся подеколи футбольні ремісничі мають ціну не зменш від затятих футбольних художників. Нині Раду Дрегушин коштує 25 мільйонів євро (поки що це – його максимум) і набагато випереджає за цим показником своїх партнерів по збірній Румунії. Здолати оборону, в якій лунає соло Дрегушина, не таке вже й просте завдання: стримить цей 191-сантиметровий кремез над партнерами по команді та опонентами й сповна використовує дане йому природою для безпеки воріт своєї команди. Проте щиро вірю, що нашим хлопцям це до снаги! Дамо собі раду проти вартісного Раду!

Олексій РИЖКОВ