Від Кройфа до Дейлі Блінда: символічна збірна Нідерландів усіх часів

9 червня виповнюється 40 років беззаперечному рекордсмену збірної Нідерландів за кількістю проведених матчів Веслі Снейдеру. Ця дата змусила мене замислитися над створенням символічної збірної Країни тюльпанів усіх часів. І, знаєте, в жодному іншому разі в мене не було такого розмаїття варіантів. Тотальний футбол – тотальна залученість гравців до його механізмів! Й вибрати серед вправних виконавців 1970-х, кінця 1980-х, 2000-х, 2010-х – непросте завдання. Та менше з тим.

Воротар: Едвін ван дер Сар (народився в 1970 р.)

От якраз щодо позиції голкіпера не мав жодних сумнівів. 130 матчів за збірну відіграв мало не 2-метровий гігант Едвін ван дер Сар! До Снейдера певний час утримував рекорд за кількістю матчів у збірній. Упродовж мало не півтора десятка років на межі сторіч достоту вірою та правдою служив помаранчевій команді. Вже в перший рік виступів за збірну (1995-й) відіграв чотири поспіль матчі на нуль! У 33-річному віці в двобої проти греків вперше приміряв капітанську пов’язку (і відіграв на нуль, голландці звитяжили 4:0), а надалі чотири роки капітанствував у збірній майже безперервно! Медалі великих турнірів у нього є, та, на жаль, не найвищого ґатунку: дві «бронзи» Euro-2000 та Euro-2004. До речі, в 2004-му на континентальному форумі в Португалії записав до свого активу виграну серію пенальті в чвертьфіналі проти шведів.

І Ян Йонгблуд (колись у радянській пресі писали: Йонгблад), і Ханс ван Брекелен, і Мартен Стекеленбург – вправні кіпери, які розжилися більш коштовними нагородами великих турнірів порівняно з ван дер Саром. Однак підтримувати високий рівень упродовж чималої кількості років зміг лише ван дер Сар. Навіть чемпіон Європи-88 ван Брекелен віддав національній збірній куди менше часу.

Захисники: Джованні ван Бронкхорст (народився в 1975 р.), Франк де Бур (народився в 1970 р.) Дейлі Блінд (народився в 1990 р.), Вім Сурбієр (1945–2020)

Ліворуч у захисті – Джованні ван Бронкхорст, який має в активі більш як сотню матчів за нідерландську збірну. Прикметно, що дебютував за помаранчевих Джованні в 21-річному віці в товариському матчі проти не абикого, а самих бразильців! А його гол аргентинцям (принциповим суперникам ще з 1978 р.!) в товариському матчі 2003 р. під завісу гри – це справжній витвір футбольного мистецтва: могутній дальній постріл лівою просто в кут воріт! Капітанствував у збірній ван Бронкхорст незрідка, однак найпам’ятнішим усе ж таки став «срібний» для помаранчевих мунідаль-2010. Усі матчі – з капітанською пов’язкою на позиції лівого захисника, дуже важливий гол уругвайцям у півфіналі (напрочуд схожий на його гол аргентинцям на початку кар’єри – потужний постріл лівою ногою з лівого флангу!) й, звісно, нотки розчарування від програного іспанцям фіналу. Додам, що й до «бронз» на чемпіонатах Європи 2000 й 2004 рр. Джо так само мав стосунок.

Й у Франка де Бура кількість матчів за збірну перевалила за сотню! Уродженець Горна, що в провінції Північна Голландія, Франк зібрав колекцію з трьох європейських «бронз», завойованих у двох різних століттях. На мундіалі-98 він був капітаном команди, а помаранчеві посіли в підсумку 4-те місце. Проте, певно, більше зайшло в пам’ять домашнє для Нідерландів Euro-2000, де Франк так само був капітаном, а його команда вважалася головним фаворитом. Та в півфіналі не змогла протидіяти шаленій волі італійців до перемоги. Як забути гол нідерландського центрдефа на тому чемпіонаті французам! Стандарт, доволі далеко від воріт, французи не квапилися зводити стінку, якось лінькувато-забарно перемовлялися, наче вели світську розмову в ресторані, а ось Франк часу не мав: не чекаючи свистка, він потужно пробив лівою ногою, застукавши зненацька кіпера французів Бернара Лама.

Партнером Франка за центром оборони зроблю нинішнього партнера Артема Довбика й Віктора Циганкова в «Жироні» Дейлі Блінда. Супердосвідчений центральний оборонець має в нагородній колекції бронзову медаль чемпіонату світу-2014. Дебютував у збірній Дейлі в 2013 р. в товариському матчі проти італійців, і відіграв тоді, до слова, на позиції лівого оборонця. Надалі діяв на різних позиціях, зокрема й лівого півзахисника, й опорника, й центрального захисника. Скрізь просто випромінював надійність! Так, його нинішня ціна на ринку – 3 млн євро – не йде в порівняння з 25-мільйонною цифрою 5-річної давнини, коли він грав за «Аякс», однак Дейлі, як і раніше – в збірній та, як і раніше сповнений ентузіазму.

Уродженець Ейндховена правий захисник Вім Сурбієр був важливою складовою суперової збірної Нідерландів 1970-х рр. Два «срібла» чемпіонатів світу й «бронза» Euro-76 – в його активі. Востаннє в футболці збірної Сурбієр вийшов на поле у фіналі мундіалю-78 проти аргентинців. Прикметно, що в молоді роки Сурбієр забивав за збірну в програних матчах, надто вже кортіло юнаку зламати хід невдалих ігор, та й тотальність, що називається, зобов’язувала. Надалі Сурбієр усе ж таки більшою мірою зосереджувався на руйнуванні, в чому вважався неперевершеним майстром!

Альтернатива? Ну, скільки завгодно! В центрі оборони може бути задіяний гренадер Яп Стам, та й Джонні Хейтинга, певно, не зіпсував би каші. Рональд Куман – чом би й ні?! А Вірджіл ван Дейк – чим не варіант! Ліворуч у захисті непогано б виглядав ще один «летючий голландець» із 1970-х Руд Крол. Та й чемпіон Європи-88 Адрі ван Тігелен – достойна кандидатура. Праворуч може бути цікавим варіант із Мікаелем Райцигером.

Півзахисники: Веслі Снейдер (народився в 1984 р.), Йохан Кройф (1947–2016), Руд Гулліт (народився в 1962 р.), Ар’єн Роббен (народився в 1984 р.)

О, в півзахисті кількість варіантів зашкалює! Вибачайте, проте вибрав суператакувальний, якось проігнорувавши й опорників (хоча Філіп Коку чи Найджел де Йонг прикрасили би будь-яку збірну), і назагал гравців середньої лінії, орієнтованих на руйнування. Може, з тактичного погляду, це й не найкраще рішення, однак з емоційного – слушне.

Нинішній ювіляр дебютував за збірну ще в 18 років. Невисокий прудкий уродженець Утрехта в 20-річному віці вже забивав за національну команду (дебютний гол – збірній Молдови). Я його розташую ліворуч. Саме на цій позиції він мені запам’ятався на Euro-2008, коли від його влучних ударів, а також майстерних асистів постраждали потужні збірні Італії та Франції. Особливим турніром для Веслі став чемпіонат світу-2010. Так, певне розчарування від програшу в фіналі іспанцям було, чого там. Однак Снейдер у чвертьфіналі двічі забив бразильцям (загальний рахунок – 2:1 на користь європейської команди) – спершу хитрим навісом, що став неабиякою проблемою для мультичемпіонів світу, а надалі – головою після стандарту й асисту (так само головою!) Дірка Кейта. Назагал по ходу турніру Снайдер відзначився 5-ма голами й ще одним асистом. У своєму останньому матчу за збірну – товариській грі проти Перу в 2018 р. – Снейдер вийшов на поле з капітанською пов’язкою.

Що написати про Кройфа? Це – знакова особистість для тотального футболу, сказав би, видатний маніпулятор простором. Молодіжний тренер «Аякса» 1960-х–1970-х рр. Карел Габлер називав його ні багато, ні мало «символом голландського молодіжного руху, еквівалентом Леннона у Британії». На думку багатьох, Йохан зміг якнайкраще поєднати систему з індивідуальної творчістю. А, погодьтеся, це – непросте завдання! Й ще одне визначення: «Кройф – продукт нового безкласового суспільства». Йохан – це чудова техніка, виняткове бачення поля, вправне володіння як правою, так і лівою ногою. Насамперед, думати про свої дії, опинятися в правильному місці в правильний момент – це свого роду філософія Кройфа зокрема й тотального футболу взагалі. «Срібло» мундіаля й «бронза» Euro – наче, й не найбільший медальний доробок Кройфа в збірній. Проте його вплив на розвиток гри величезний. Без перебільшення, це – людина-епоха!

Гулліт – це свого роду продовження Кройфа вже 1980-х рр. Дриблінг, потужний удар, суперова гра на 2-му поверсі й водночас сумлінне відпрацювання на захист – чесноти, притаманні саме послідовнику тотального футболу. «Золото» й «бронза» на Euro – медальна данина внеску Руда у футбол. Гулліта з Ленноном не порівнювали, однак на бас-гітарі в реггі-групі Руд грав. Ба навіть випустив пластинку в стилі реггі ще до здобуття титулу чемпіона Європи!

Швидкість і працездатність, потужний удар лівою ногою – основні чесноти Роббена-гравця. Це – представник одного зі Снейдером покоління. Має в медальному доробку «срібло» й «бронзу» чемпіонатів світу, а також «бронзу» чемпіонату Європи. Його місце – на правому фланзі. Серед матчів Роббена за збірну мені згадується, на перший погляд, наче малоприкметна товариська гра проти Німеччини в 2005 р. Ар’єн тоді забив двічі (спершу – потужним ударом лівою в дев’ятку з лінії штрафного майданчику, а опісля – в швидкій контратаці, якнайкраще розібравшись із захисниками бундестіму) й був, безперечно, найліпшим на полі в складах обох команд. Надто мені запам’яталася його щира, якась чиста-чистісінька радість від забитих голів.

А ще Кларенс Зеедорф і Марк Овермарс, Арон Вінтер і Марк ван Боммель, Едгар Давідс і брати Віллі та Рене ван де Керкхофи, Роб Ренсенбрінк і Йоган Нескенс – список можна подовжувати до нескінченності. Одне слово, тотальний півзахист!

Нападники: Робін ван Персі (народився в 1983 р.), Марко ван Бастен (народився в 1964 р.)

О, й у лінії нападу – шикарний вибір! Мемфіс Депай і Клас-Ян Хунтелар («Мисливець»), Патрік Клюйверт («Чорна пантера») і Денніс Бергкамп («Нелетючий голландець»), Руд ван Ністелрой («ван Гол») і Фас Вілкес («Мона Ліза») і чималезно інших забивних форвардів різних генерацій. Віддам перевагу кращому бомбардиру помаранчевої збірної за всю історію Робіну ван Персі (наколотив півсотні голів у складі національної команди, став 2-м призером мундіалю-2010 і 3-м – мундіалю-2014) й зірці Euro-88 (й бронзовому призеру Euro-92) Марко ван Бастену.

Є у біографії ван Персі (сина художниці-ювеліра та скульптора й водночас затятого шкільного хулігана, якого кількараз намагалися виключити з навчального закладу) чотиригольовий набуток у матчі проти Сан-Маріно, сила-силенна дублів (у такий спосіб потерпали від зіркового нападника Білорусь, Швеція, Мексика, Північна Ірландія, Румунія, Андорра, Іспанія), однораз у ван Персі вийшов хет-трік: у відбірковому матчі до мундіалю-2014 постраждала команда Угорщини (загальний рахунок – 8:1, голів в угорських воротах було досить і передосить, а ван Персі в тій грі ще й капітанив!). Серед дублів ван Персі осібно, звісно, варто сказати про дуплет у ворота іспанців на мундіалі-2014 (загальний рахунок матчу – фантастичні 5:1 на користь помаранчевих!). Перфектний гол головою в стрибку рибкою наприкінці 1-го тайму став достоту легендарним. «Це – кращий голу моїй кар’єрі», – неоднораз підкреслював Робін. Ще один гол у тій грі ван Персі забив, підчатувавши на помилку Ікера Касільяса: форвард поцупив м’яч у кіпера й спрямував його у ворота.

Ну, й банальним прізвиськом «Летючий голландець» Робіна нагородила преса саме після того голу іспанцям, до того більше практикувалося інше: Кобра.

У Марко ван Бастена – свій легендарний гол: Рінату Дасаєву в фіналі Euro-88. Англійцям на тому самому Euro він забив тричі. Є в його біографії у національній збірній і гра з 5-ма забитими голами (й водночас із 2-ма асистами): на шкамут ван Бастен розбив оборону збірної Мальти в кваліфікації до Euro-92. «Я ніколи не бачив елегантнішого за ван Бастена футболіста», – так відгукувався про нього Дієго Марадона. На жаль, «Утрехтський лебідь» передчасно завершив ігрову кар’єру через дошкульну травму коліна.

***

Фабрика футбольних талантів у Країні тюльпанів джерелить, не зна спочинку. В цій не найбільшій європейській країні раз по раз з’являються видатні майстри, дбайливо виплекані послідовниками Рінуса Міхелса. Ігровий стиль збірної Нідерландів добре ладнає зі стилем життя громадян цієї країни. Здавна вони відвойовували для себе землі в моря, вступаючи в вельми нелегкий двобій із природою. І, зрештою, звитяжили. Помаранчева збірна, зазвичай, конкурує з потужними футбольними країнами, населення яких перевищує населення Нідерландів у кількараз. Та менше з тим, і європейської вершини в свогочасся сягнули, й широку колекцію зі світових віцечемпіонств зібрали. Аж ніяк не чужими будуть помаранчеві й на прийдешньому святі європейського футболу в Німеччині. Зауважу, що саме тут, на батьківщині своїх принципових футбольних опонентів вони стали й чемпіонами Старого Світу, й віцечемпіонами світу. Зазвичай, на німецьких стадіонах помаранчеву команду підтримує сила-силенна фанів (відстань між країнами недалека!). І заряджені вболівальницькою енергією хлопці в яскравих футболках достотно виправдовують прізвисько «Летючі голландці». Високих польотів, Ораньє!

Олексій РИЖКОВ