Нічия в день народження Реброва. Україна та Німеччина не забили в Нюрнберзі

Час клубного футболу залишився позаду, і тепер майже два місяці ми те й будемо робити, що говорити про матчі національних збірних. Спочатку – у контексті підготовки до головної події літа у європейському футболі, чемпіонату Європи-2024, що цього разу відбуватиметься на полях Німеччини.

Національна збірна України – невід’ємна складова цього турніру, бо подолала складний шлях через сітку кваліфікації та плей-оф боротьби за місце поряд із іншими 23 командами-учасницями фінальної частини. Зокрема, і господарів Євро, німців, які й стали першим суперником колективу Сергія Реброва в контексті підготовки до змагань.

Цього разу проти «Бундестім» було реально важко, бо команда Юліана Нагельсманна прагнула довести власним уболівальникам, що попередні товариські матчі на дуже високому рівні – то не випадкові спалахи на сонці, а реально якісно новий рівень цієї збірної. А страждати від цього доводилось нам – як футболістам, так і вболівальникам, бо шалений тиск відбувався ледь не у воротарському Трубіна.

Але перевага за статистикою, нехай і настільки велика, – то лише цифри для аналітиків у перерві та після гри. На полі ж вийшло так, що ті лічені контратаки, які проводила Україна, завершувались значно більш небезпечними ударами, аніж виконували німці. Один Яремчук тільки двічі перевіряв Ноєра з правого флангу ударами в ближній кут, але досвідчений воротар тягнув без проблем.

А ще не можемо не згадати контратаку на перших хвилинах за участі Мудрика й із фінальним промахом від Циганкова з лівого флангу чужих володінь під час гри на добиванні. Із боку колективу Нагельсманна подібних викликів не надходило, хоча й ударів було фактично більше виконано німцями. Але щось не працювало, чи то протидія з нашого боку була такою, що не давала зібратись в останній момент.

У другому таймі майже нічого не змінилось у малюнку гри, хіба що господарі дуже хотіли нарешті перейти від слів до діла й змусили Анатолія Трубіна добряче попрацювати на лінії воріт. Після перерви у Реброва точно з’явилось багато запитань до нашої оборони, бо один свіжий Беєр її фактично розривав самотужки. І постійно бив по воротах, змушуючи голкіпера відчайдушно рятувати нас від проблем.

Зрештою, прилітало навіть у праву стійку за участі гравця, що вийшов на заміну від Нагельсманна, але тренер так лютував, неначе після гри мали вручити кубок Анрі Делоне, не менше! Від Реброва подібних емоцій ми не бачили, як і швидких замін. Годину відіграли одні футболісти в ланці атаки, а решту матчу – інші. Нічого незвичного.

Ефективність, щоправда, після перерви що в одних, що в інших, була на низькому рівні, бо в нас було лише дві-три цікавих контратаки й майже нічого, щоб запропонувати у відповідь домінації суперників на м’ячі. Отой момент із офсайдом Довбика наприкінці гри – так, небезпечно, бо Ноєр добряче наварив, але Німеччині пощастило з дуже високою позицією воротаря. Отже, знову товариська нічия. Можемо замість голів узяти Taurus, не відмовимось.

За кілька днів Німеччина зіграє товариський матч проти Греції в Менхенгладбаху, тоді як Україна у Варшаві гратиме проти Польщі.

Товариський матч

Німеччина – Україна – 0:0

Попередження: Степаненко, 31

Німеччина: Нойєр – Кімміх, Антон, Та (Кох, 59), Міттельштедт – Гюндоган (Фюріх, 46), Андріх (Павлович, 71) – Мусіала (Беєр, 59), Гросс, Вірц (Ундав, 46) – Хаверц (Мюллер, 59)

Україна: Трубін – Конопля (Тимчик, 80), Забарний, Сваток, Матвієнко, Зінченко – Степаненко (Бражко, 63), Шапаренко (Судаков, 63) – Циганков (Ярмоленко, 63), Мудрик (Зубков, 63) – Яремчук (Довбик, 76)

Арбітр: Вальтер Альтманн (Австрія)

Стадіон: «Макс-Морлок-Арена» (Нюрнберг, Німеччина)

НІМЕЧЧИНА - УКРАЇНА. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ