Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Чемпіонат світу
| Оновлено 27 травня 2024, 16:00
2983
2

Багатосюжетні Романи й охоронна грамота Пастрняка

Блогер Sport.ua Олексій Рижков підбиває підсумки чемпіонату світу з хокею

| Оновлено 27 травня 2024, 16:00
2983
2
Багатосюжетні Романи й охоронна грамота Пастрняка
Getty Images/Global Images Ukraine

Черговий чемпіонат світу став історією. Він подарував глядачам чимало захопливих ігор із непередбачуваним сценарієм, яскравих індивідуальних і злагоджених командних дій, запаморочливі голкіперські сейви й нового, або, якщо хочете, добре забутого старого чемпіона світу – збірну Чехії.

Кращі з кращих

Нинішній чемпіонат репрезентував хокейному світу досі небачений склад фінальної пари: Чехія – Швейцарія. Цьогоріч ретельно стежив за національними чемпіонатами цих країн. І мушу сказати, що саме рівень тих турнірів, а також аншлаговий ажіотаж довкола серій плей-оф багато в чому й стали запоруками успіху збірних Чехії та Швейцарії на світовому форумі. Хокейною вірою в цих країнах переймаються дедалі більше парафіян.

14 років чеська команда не діставалася фіналу. А вдома, за шаленої підтримки рідних трибун, чехи, зрештою, виявили свої чесноти. Наставник команди майже 59-річний Радім Рулік, хоча й веде свою тренерську кар’єру від 1991 р., на такому високому рівні фактично є дебютантом. Й одразу – гучний тріумф! Відзначу героя півфіналу Чехія – Швеція (його було визнано кращим гравцем у складі переможців) Лукаша Седлака. У ворота «Тре Крунур» він закинув двічі, а ще одну закинуту шайбу не зарахувала прискіплива Феміда. Згадався зухвалий і малокоректний, однак меткий заголовок із 1980-х у північноамериканській пресі після одного з болючих шведських фіаско: «Тре Крунур» відправили в кошик для сміття». Так, за великим рахунком 31-річний форвард «Динамо» з Пардубіце Седлак уже їде з хокейного ярмарку: кар’єра в НХЛ залишилася в минулому (як, власне, й гра в російському заболотті, яку Лукаш унеможливив після 24 лютого 2022 р.). Та в низці матчів чемпіонату світу-2024 він виявив свої лідерські якості якнайкраще. Ну, а «Тре Крунур» (з 18-ма гравцями з НХЛ!) довго пам’ятатимуть його бомбардирський хист. Офіційна трійця кращих чехів на ЧС-2024: Радко Гудас, Лукаш Достал і Роман Червенка. Перший є чинним гравцем найсильнішої хокейної ліги світу, захищає кольори «Анахайм Дакс». Радко – нащадок Лео Гудаса, який у свогочасся неоднораз здобував «бронзу» чемпіонатів світу, а також олімпійську «бронзу». Син пішов далі. Голкіпер Достал (як жартують колеги, це прізвище – краща відповідь на зазіхання словацького нападника на прізвище Поспішил, однак чесько-словацького дербі на цьому чемпіонаті світу, на жаль, ми не дочекалися) – сама надійність: 93,9% кидків ним відбито. Ну, а Роман Червенка – це взагалі людина без віку! Він ставав чемпіоном світу ще в 2010 р. Й ось тепер 38-річний Роман – знову в збірній, знову її лідер і знову ввійшов до шорт-листа найкращих бомбардирів чемпіонату за системою гол + пас. А герой фіналу форвард «Бостон Брюїнз» Давід Пастрняк долучився до збірної у ході чемпіонату. Й кілька зіграних ним матчів аж до фіналу спричиняли певні критичні нотки в чеської преси: в зірки НХЛ не було жодної результативної дії. Однак шайба, закинута у фіналі швейцарцям, стала свого роду охоронною грамотою Пастрняка, адже принесла чемпіонство. Отже, всьоме чемпіоном світу стала саме Чехія (ще 6 разів першою була Чехословаччина).

Getty Images/Global Images Ukraine. Кевін Фіала

У швейцарців варто відзначити, безумовно, Кевіна Фіалу, Романа Йосі, Леонардо Дженоні, Ніко Хішієра та Свена Андрігетто. Фіала перебуває в якнайчудовішій формі, що й засвідчив супергрою в Чехії. Булітна майстерність Кевіна та Свена зумовила канадську капітуляцію в півфіналі. Воротар Дженоні за відсотком сейвів став найкращим на чемпіонаті: 94,08%. Представник «Нью Джерсі Девілз» Ніко Хішієр впродовж усього турніру тримав високий рівень, зрештою, посівши в змагу снайперів за системою гол + пас 7-ме місце. Ну, а нині 34-річний Роман Йосі відігравав вагому роль у «срібних» успіхах збірної Швейцарії на чемпіонатах світу 2013 (став, до речі, MVP того турніру!) й 2018 рр. Й ось тепер Йосі свої здобутки примножив! За системою гол + пас він став найкреативнішим захисником чемпіонату. Водночас й з основними – оборонними – обов’язками впорався щонайкраще! Попри поважний вік, він найбільше серед усіх учасників чемпіонату провів часу на льоду: й сумарно (245:34), й пересічно (24:33) за одну гру.

Назагал про «нейтралів» я би сказав, що вони впродовж 2020-х були, вибачте на слові, вагітними великим успіхом. Щоразу зухвало проходячи групу, представники Країни банків і сирів надалі якось стишували ходу, втрачаючи запал. Тепер у них вдало вийшло розподілити сили по турніру куди рівномірніше. Результат – великий успіх: 4-те світове «срібло» й зокрема 3-тє в ХХІ столітті!

Звернули, до речі, увагу на феєрію гравців на ім’я Роман? Що ж, Червенка та Йосі запропонували цілком читабельні сюжети, з карколомними змінами декорацій по ходу всього чемпіонату!

Може, хтось має й інакше око, однак, як на мене, канадці й шведи певною мірою наґонґалися хокеєм. Команди, складені з висококласних майстрів (багато хто прогнозував фінал саме між ними), зрештою, в півфіналах програли у бажанні (хоча до тієї стадії ані «Кленові листки», ані «Тре Крунур» поразок на цьому чемпіонаті не знали): у господарів змагань воно зашкалювало за визначенням, а «нейтрали» голодні до хокейних звитяг, чого там. Кольпортована думка: матч за 3-тє місце, зазвичай, виходить видовищним, прецінь за великим рахунком «бронза» не має надваги для збірних, в яких є в доробку чимало чемпіонських титулів, відтак команди грають розкуто, результативно, на радість нейтральній публіці. До недільного двобою шведи мали співвідношення перемог і поразок у матчах за «бронзу» на світових форумах 7:3, натомість канадці – 1:4. Тенденція повторилася: шведи знову виявилися сильнішими – 4:2 (власне, саме канадців у «втішному фіналі» вони вже перемагали чверть сторіччя тому). Однак «втішний фінал» у Празі більшою мірою розчарував, хіба що в заключному періоді команди прокинулися, підвищили швидкості й порадували результативністю. А із 6-ти 1-х номерів драфту НХЛ, які брали участь в нинішньому чемпіонаті світу, 4 зіграло в матчі за «бронзу» й лише один, власне, у фіналі. Ймовірно, після півфіналів усе ж таки варто давати день відпочинку перед матчами безпосередньо за медалі.

Додам, що шведи відзначилися ідеальною грою в меншості: жодної пропущеної шайби за весь турнір за недокомплекту гравців на майданчику. Також у їхніх рядах найкращий гравець чемпіонату за показником +/– (перебування на майданчику під час забитих і пропущених шайб): Маркус Йоханссон має космічні +14. Поблизу з двозначним плюсом – нікого!

Цікавинки й тенденції

Ну, серед цікавинок, насамперед, скажу про збірну Австрії як таку. Ця команда виграє 3-й період із рахунком 5:0 у канадців, тим самим переводячи, здавалося б, безнадійний матч в овертайм. Крім того, австрійці, програючи в першому періоді 0:2, виграють, зрештою, в основний час у фінів, закинувши переможну шайбу за десяті частки секунди до сирени. А який шалений матч Австрія видала проти швейцарців! Це чи не краща назагал гра чемпіонату! Фаворити закинули вирішальну шайбу лише наприкінці 3-го періоду, забезпечивши собі звитягу з рахунком 6:5! Водночас Австрія практично безальтернативно поступається данцям і британцям, проте хокейним фанам сумувати не дає!

Цей чемпіонат продовжив тенденцію ранніх замін воротаря 6-м польовим гравцем (скажімо, за 4 із зайвиною хвилин до закінчення 3-го періоду), водночас відставання в рахунку на момент таких тренерських кроків може становити й 3 шайби (а шведи в півфіналі відставали й на 4, коли вдалися до емпті-нетного варіанта). До речі, доволі часто команди, які програвали, бодай однораз відзначалися, діючи вшістьох у зоні супротивника. Цікавим моментом є і заміна воротаря на 6-го польового гравця за пару секунд до закінчення не останнього періоду за вкидання в зоні суперників. Цей прийом не новий, однак тренери з ним не частять, а в Чехії така ситуація мала місце. Поки це не тенденція, та розвиток ця тема, вочевидь, матиме. Й цікаво, що чехи в чвертьфінальному двобої проти американців наприкінці 3-го періоду поцілили в штангу порожніх воріт, коли американці застосували емпті-нет. Це – нечасте явище!

Понадливим є й те, що надто на початку чемпіонату й закидали, й намагалися це зробити в спосіб, який радянські коментатори називали «по-бобровськи», себто на швидкості проїхавши за ворота й закативши шайбу до іншокуття воріт раніше, ніж туди мав змогу зміститися голкіпер. Зокрема, в наших майбутніх суперників – британців – так відзначився Ліам Кірк у матчі проти данців.

Getty Images/Global Images Ukraine. Каспарс Даугавіньш

А латвійський форвард Каспарс Даугавіньш укотре підтвердив репутацію непересічного майстра гри в овертаймі, принесши на цьому турнірі дві перемоги своїй команді в 4-х періодах. Усього в його колекції 4 такі успіхи на чемпіонатах світу! А ось шведська команда вразила гольовим квапом у матчі проти тих самих латвійців: упродовж 26 секунд «Тре Крунур» закинули у ворота балтійців три шайби, й дві з них на рахунку Фабіана Зеттерлунда! Скільки дивлюся хокей (це десь із 2-ї половини 1970-х, а, приміром, матч Польща – СРСР 1976 р., що закінчився польською звитягою 6:4, переглядаю і тепер регулярно), проте такого ще не бачив!

Й хоча українська збірна поки що не грає серед еліти, а синьо-жовті прапори навіть забороняли вивішувати на матчах у Чехії (мовляв, українська збірна не бере участь у змагу, проте в Остраві все одно наші співвітчизники намагалися продемонструвати синьо-жовту символіку на чемпіонаті світу), тривалий час у списку бомбардирів вів перед американець українського походження (та з дещицею ірландської крові) Брейді Ткачук – знаний форвард-майстерник. Однак, зрештою, фінішував у цьому заліку 3-м, поступившись співвітчизнику Метту Болді й швейцарцю Кевіну Фіалі. Й ще одна чеснота Ткачука – виняткове вміння вигравати вкидання. За цим показником (66,15% виграних вкидань) він так само посів 3-тє місце. Майже 70% успішності під час фейс-офів (хоча впродовж усього турніру мало не до фінальної сирени заключного матчу ця цифра перевищувала 70%) – на рахунку представника Країни кленового листка Джона Тавареса. А останнє для себе вкидання на цьому турнірі в матчі проти шведів він не виграв, відтак канадці, зрештою, були позбавлені шансу перевести гру в овертайм. Менше з тим, 102 виграні Таваресом вкидання, співвідношення +/– за вкиданнями +58 – гросмейстерський показник! А канадець українського походження Колтон Парайко (зайшов у пам’ять його сейв у 3-му періоді півфіналу проти швейцарців, коли 55-й номер «Кленових листків» вправно діючи ключкою, завадив відзначитися Кевіну Фіалі, перебравши на себе функції воротаря) ввійшов до трійці найкращих гравців турніру в складі своєї збірної.

Теза про незбалансованість підгруп, яку висловлювало, дізнавшись про їх склад, чимало фахівців ще до чемпіонату, знайшла підтвердження в ході турніру: в фіналі були дві команди з групи А, а в півфіналах 3 з 4-х представляли групу А. Власне, єдиний представник групи В у півфіналі – Швеція – виграв у фінів лише в овертаймі, та, як вважали фіни, з допомогою сумнівного вилучення в Суомі.

Курйозом чемпіонату стала спроба чеха Ондржея Беранека зловити шайбу рукою у фіналі. Наслідком вона мала те, що він опинився… на лавці запасних команди-суперниці. Ну, й ще один факт фіналу: силовий прийом проти швейцарця Андреа Гляузера призвів до розбиття оргскла, що відокремлює хокейний майданчик від трибун.

Цікавим явищем, вперше побаченим на цьому чемпіонаті, стала футболізація хокейної статистики. Так, у контексті цифр-цікавинок чимало уваги приділялося сумарній кількості передач, індексу xG тощо. За межами хокейного майданчика звернули на себе увагу застосування водно-краплинної завіси після кожної закинутої шайби в палацах, де проходили ігри, а також величезна кількість фанів у суддівській формі на трибунах. Цікавезний тренд! Неприємно вразила неувага вболівальників до чвертьфіналу Швеція – Фінляндія (хіба не багатообіцяльна афіша!) в Остраві: лише 6691 глядач – чи не найменша відвідуваність на турнірі! Натомість позитивне враження справила увага до найшвидшої гри в світі президента Чехії Петра Павела: він відвідав аж ніяк не одну гру за участі своїх співвітчизників. Чи було колись в історії чемпіонатів світу подібне дбання кого-небудь із перших осіб держав до хокейних матчів (Леоніда Ілліча не пропонувати)?! Ну, й напрочуд тішить той факт, що цей світовий хокейний форум став найвідвідуванішим за всю історію: 797 727 фанів подивилися ігри безпосередньо з трибун.

Аутсайдери

Певно, щиро захоплюючись грою команд-грандів, ми доволі уважно стежили й за протистоянням аутсайдерів, адже наступного року збірні, що опустилися на дивізіон нижче, стануть суперниками збірної України.

Не можу сказати, що команди Великої Британії та Польщі справили якесь гнітюче враження. У британців, зрештою, три найкращі гравці – вже згадуваний 23-річний форвард-шульга Ліам Кірк, 35-річний уродженець американського штату Іллінойс Еван Моузі (справжній універсал!) й майже 37-річний 191-сантиметровий гігант-захисник (власне, й грає за «Белфаст Джайантс») Девід Філліпс – продемонстрували пристойний рівень. Велика Британія – вікова команда? Так, це твердження слушне. Однак вдала гра Кірка, а також вправність іншого форварда-шульги, представника тієї самої генерації Кейда Нейлсона свідчать про те, що пороху ще достатньо. Пам’ятаю, на одному з чемпіонатів світу в Україні (2011 р.) наша команда стартувала з несподіваної поразки від британців – 3:5. Пригадую фразу зі звіту про той матч на казахстанському спортивному сайті: «Фаворити поступилися «темній конячці». Так от тоді 5-ту, фактично вирішальну шайбу в наші ворота закинув на той час 23-річний Філліпс. А по тому британські фани (здебільшого вельми поважного віку) на трибунах київського Палацу спорту загорлали звитяжних пісень під гучний барабан. Нині в Чехії різновікових фанів із Великої Британії було куди більше, й вони створювали чудову атмосферу на матчах британської команди. Й за пересічною відвідуваністю (15 897 глядачів) Велика Британія посіла, зрештою, 3-тє місце, поступившись лише чехам і канадцям. От тобі й аутсайдер!

На чеському чемпіонату світу мені запам’ятався в складі британців ще один шульга Бретт Перліні – мало не 34-річний уродженець канадського штату Онтаріо. За системою гол + пас він набрав 4 очки (2+2), а за показником +/– у нього лише –1, що для гравця команди-аутсайдера цілком прийнятний показник.

Польська команда продемонструвала достойний хокей у матчі проти латвійців, поступившись лише в овертаймі. В інших матчах неабиякий старунок біло-червоних, зрештою, не мав вияву в очкових надбах. В польському контексті на цьому чемпіонаті найбільше мені запам’ятався божевільний сейв кіпера Томаша Фучика в матчі проти французів. Ну, й перспективний 20-річний форвард Кшиштоф Мачіас, на рахунку якого дубль у ворота латвійської команди (перша шайба – кидок із гострокуття в розрахунку на помилку воротаря, який, зрештою, виправдався, а друга – вияв справжнього гольового чуття та вміння зіграти на добиванні). Й ще відзначу, що Польща стала ледь не найдисциплінованішою командою чемпіонату, маючи пересічно 5 хв. 42 с штрафу за матч (менше – лише в американців), а в загальних цифрах (40 хв.) у біло-червоних – абсолютний мінімум.

Та досвід перемог над нинішньою збірною Польщі Україна вже має. І, що важливо, досвід саме виїзної перемоги! Сподіваємося, що й наступного року наша команда цю практику використає на чемпіонаті світу в дивізіоні ІА, який якраз і пройде в польському місті Сосновець із 23 по 29 квітня. А найсильніші хокейні збірні світу в 2025-му з’ясують стосунки в шведському Стокгольмі й данському місті Хернінг із 9 по 25 травня.

Олексій РИЖКОВ

Оцініть матеріал
(20)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Коментарі 2
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
sandy60
класна,  цікава стаття, дякую.
bobomi
Подивимось, що буде через рік. Але давно вже не було такого оптимізму відносно СбУ. Та, власне, кого з них - Британія, Польща, Італія, Румунія, Японія - потрібно боятись? І, взагалі, 1А завжди цікавіше і непередбачуваніше..