Металіст 1925 та Смарагдове місто Віктора Скрипника

Початок сезону-2023/24 міг стати фатальним для «Металіста 1925». Клуб просто кинули його колишні інвестори, через що подальше існування «жовто-синіх» зависло у буквальному значенні на волосині. На допомогу проекту, започаткованому у серпні 2016 року, прийшов засновник та СЕО криптобіржі WhiteBIT Володимир Носов. Уродженець Харкова, котрий мав матеріальні можливості підтримати клуб УПЛ, просто не зміг залишитися осторонь, дивлячись як єдиний клуб, який представляє його рідне місто в елітарному дивізіоні вітчизняного футболу, випаровується у повітря.

До зимової паузи в «Металісті 1925» резонно вирішили не робити жодних різких та кардинальних кроків з точки зору переформатування команди. Клуб займався насамперед адміністративними призначеннями – змінював топ-менеджмент, розробляв плани, оцінював загальний стан справ.

Першу половину сезону харківська команда під керівництвом спочатку Едмара, а потім Олега Голодюка завершила на 13-й позиції. В активі «Металіста 1925» було лише 4 перемоги при 3 нічиїх та аж 10 поразках. Слово «лише» тут більш ніж ключове, адже нові інвестори ставили перед командою значно серйозніші амбіції, ніж боротьба за виживання. Разом із Носовим до клубу дійсно прийшли серйозні інвестиції, хоча «смітити грошима» там абсолютно не планували, але й відмовляти собі у тому, що є надзвичайно важливим та необхідним також не збиралися.

4 перемоги у 17 матчах першої частини сезону розцінювалися як відверта невдача. Наприкінці грудня минулого року боси «Металіста 1925» зважилися на дуже серйозний крок – оформили трирічну трудову угоду із Віктором Скрипником, котрий буквально за день до цього узгодив достроковий відхід з посади головного тренера «Ворскли».

До Полтави Скрипник приїхав влітку 2022 року і навколо цього у футбольній спільноті одразу виникло багато очікувань. Проте Віктору не вдалося стрибнути із «зелено-білими» вище п'ятої позиції, яку команда вже займала у сезоні-2020/21 із попереднім наставником Юрієм Максимовим. Другий же сезон Скрипника у «Ворсклі» й зовсім не задався практично із самого початку – після третього туру полтавці сенсаційно опинилися на самому дні турнірної таблиці, а до зимової паузи ледь-ледь піднялися у її середину, без реальних претензій на місця у єврокубках.

Враховуючи більш ніж серйозні фінансові витрати на тренерський штаб Скрипника, керівництво «Ворскли», за чутками, дуже зраділо, коли на горизонті з'явився «Металіст 1925», який виявив бажання задовольнити усі вимоги їх тодішнього наставника, й забрати його собі. Так Скрипник опинився у таборі «жовто-синіх», із якими мав вирішити у другій частині сезону досить просте, як здавалося тоді багатьом, завдання – без нервів залишити команду в еліті українського футболу.

Говорячи фігурально, прихід Віктора Скрипника у «Металіст 1925» із самого початку нагадував казку американського письменника Лаймена Френка Баума про Смарагдове місто, де новому наставнику харків'ян відводилася роль Чарівника Оз, якого в окрузі усі називали «Великим та Жахливим». Головний тренер, чиї ідеї в українському футболі як мінімум у період його роботи в «Зорі», багато журналістів, уболівальників та фахівців піднесли до небес, як щось абсолютно революційне і те, що дає результат ледь не у 70-80% випадків, мав виступити свого роду рятівником для загалом вельми заштатної за складом команди, яка на той момент не виділялася серед конкурентів і не виглядала краще за них.

Подальший розвиток подій лише зміцнив аналогії між «Металістом 1925» і сценарієм твору Френка Баума. З тією лише різницею, що у казці Чарівник Оз наказав мешканцям Смарагдового міста носити зелені окуляри, через що все навколо й почало виглядати, немов виготовлене із смарагдів, а в реальності боси «Металіста 1925» самі настільки увірували в талант та дивовижні тактичні хитрощі Скрипника, що, по суті, почали дивитися на роботу нового наставника через призму «зелених окулярів» ще до повноцінного підписання трудової угоди із Віктором. Складалося враження, що для топ-менеджменту «Металіста 1925» саме собою запрошення Скрипника вже стало вирішенням потенційної проблеми із вильотом з української Прем'єр-ліги.

Щоб посилити позиції Скрипника, новому наставнику було дозволено підписати кількох абсолютно топових за мірками середини та низів турнірної таблиці УПЛ виконавців. Так, на початку року в «Металісті 1925» з'явилися вірний соратник Скрипника у «Зорі» та «Ворсклі» хавбек Владлен Юрченко, а також екс-лідер півзахисту «Динамо» Денис Гармаш і добротний центрбек-ветеран Максим Імереков, котрий зарекомендував себе на рівні УПЛ за успішними виступами у складі «Десни» та «Зорі», а з літа 2023 року грав у Греції за «Атромітос».

Проте ані Юрченко, ані Імереков, ані навіть знаменитий Гармаш виправити ситуацію для «Металіста 1925» не змогли. Не виявився на це здатним і легендарний «ромб Скрипника», від використання якого у низці матчів другої частини сезону наставнику доводилося відмовлятися, бо часу і – що головне – можливостей для експериментів із новими підопічними у Віктора банально не було.

У весняній частині сезону «Металіст 1925» під керівництвом Скрипника провів 13 матчів в УПЛ, в яких здобув тільки 1 перемогу при 5 нічиїх та 7 поразках. Після 21-го туру харків'яни звалилися на 15-ту позицію, яка означає прямий виліт до Першої ліги, а після безвільної виїзної поразки від «Кривбаса» (0:3) у 26-му турі й зовсім уперше в поточному сезоні опинилися на самісінькому дні – на 16-му рядку, де по «Металісту 1925» вже залунав подзвін Першої ліги.

Реально вплинути на кризу, що запанувала в «Металісті 1925» ще у першій половині сезону і яка лишень посилилася із приходом туди Скрипника, новий наставник та його тренерський штаб так і не зуміли. «Зелені окуляри» як інструмент самозаспокоєння працювали, вочевидь, виключно для керівництва клубу, але аж ніяк не для суперників «жовто-синіх». «Металіст 1925» і до цього не особливо-то хто й боявся в УПЛ, однак у другій частині сезону з харків'янами з позиції сили дозволяли собі грати навіть не менш кризові, аніж самі «двадцять п'яті», «Минай», «Чорноморець» та «Верес». Цим трьом командам підопічні Скрипника програли (0:2, 0:3 та 1:2 – відповідно), і ці недоотримані дев'ять очок, по суті, виявилися фатальними для харків'ян. А якщо згадати нічиї із «Оболонню» (1:1) та «Колосом» (1:1), то отримуємо 13 пунктів, які команда з амбіціями, без матеріальних проблем та з кадровим підсиленням, зобов'язана була брати.

Для того, щоб залишитися в УПЛ та не грати стикові матчі із представниками Першої ліги, «Металісту 1925» не вистачило 10 очок. Хоча тут не все настільки прямолінійно, оскільки «Колос» та «Чорноморець», які виявилися останніми, кому поталанило не потрапити у «шлюпку для потопаючих», частину своїх очок набрали саме в матчах проти харків'ян, а тому не можна виключати, що у разі вдалих результатів там, підопічним Скрипника вистачило б і 7-9 залікових пунктів у таблиці для вирішення задачі-мінімум.

За що Віктору Скрипнику однозначно варто віддати належне, то це за інтерв'ю після поразки від «Вереса» у фінальному турі. В ньому наставник «Металіста 1925», серед іншого, знайшов сили визнати – його команда вилетіла з УПЛ абсолютно закономірно.

«Як ми грали, то ми заслуговуємо на виліт до Першої ліги. Ніхто цього не хотів, хлопці і я – засмучені. Це футбольне життя, не лише квіти там бувають і перемоги, а й гіркі поразки. Не вдалося нам врятувати себе...» – наголосив Скрипник.

Зрештою, Чарівник Оз чудово розумів, що рано чи пізно його, начебто, «вищі матерії» будуть розкриті. Із проектом «Смарагдове місто» Віктора Скрипника у «Металісті 1925» теж сталося щось подібне. Тепер власникам та вболівальникам харків'ян тільки й залишається, що знімати «зелені окуляри», засукувати рукави та починати активно працювати над реальним покращенням команди, але вже у Першій лізі. Можливо, робити це доведеться вже без Гармаша та Юрченка, а, може бути, навіть й без Скрипника із його «магічним тактичним ромбом».

Хоч би як там було, а це буде вже зовсім інша історія і, можливо, навіть інша казка…